9. Класифікація витрат з метою прийняття управлінських рішень.

Релевантні та нерелевантиі витрати

Для прийняття управлінських рішень необхідно розрізняти релевантні та нерелевантиі витрати та доходи.

Релевантні витрати - це витрати, які можуть бути змінені внаслідок прийняття рішень, а нерелевантиі - це витрати, які не залежать від прийняття рішень.

Наприклад, ви розглядаєте питання - придбати автомобіль для ведення господарської діяльності або орендувати його.

У цьому випадку диференціальні витрати - це різниця між вартістю автомобіля та сумою орендної плати за період його експлуатації.

Дійсні та можливі витрати

Розглядаючи різні альтернативні варіанти рішень, слід враховувати не тільки дійсні (реальні), але і можливі витрати.

Дійсні витрати - це витрати, які потребують виплати грошей або витрачання інших активів.

Можливі витрати (втрати)-це втрачена вигода за умови, коли вибір одного направлення дій потребує відмовитися від альтернативного рішення.

Маржинальні та середні витрати

Маржинальні витрати - це витрати на виробництво (або реалізацію) однієї додаткової одиниці продукції (товару).

Середні витрачу це витрати на одиницю продукції, які визначаються як відношення загальної суми витрат на обсяг виробленої продукції.

Залежно від ситуації менеджера можуть цікавити як маржинальні, так і середні витрати. Наприклад, менеджер приватного коледжу може вивчати можливість додаткового набору, виходячи з маржинальних витрат, і розглядати середні витрати на методичне забезпечення студентів для складання бюджету.

Постійні витрати – це такі витрати, сума яких не залежить від обсягу виробництва, тобто вони не змінюються при зміні обсягу виробництва до певної межі (наприклад, витрати на освіт6

лення приміщення цеху не залежать прямо від кількості окремих видів продукції, що в ньому виготовлені).

Змінні витрати – це витрати, сума яких пропорційно змінюється залежно від зміни обсягу виробництва (наприклад, витрати основних матеріалів на виготовлення продукції).

10. Класифікація витрат з метою контролю виконання.

Контрольовані та неконтрольовані витрати

Контрольовані витрати - це витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або може здійснювати на них значний вплив.

Неконтрольовані витрати - це витрати, які менеджер не може контролювати або не може здійснювати на них значний вплив.

Практичний розподіл витрат на контрольовані та неконтрольовані залежить від сфери повноважень менеджера.

11. Поняття собівартості. Алгоритм розрахунку собівартості виробленої та реалізованої продукції. Витрати на продукцію та витрати періоду.

Собівартість – це виражена у грошовому вимірнику величина ресурсів, використаних у певних цілях. Таке визначення вклю6чає три важливих положення:

– витрати визначаються обсягом використаних ресурсів (матеріалів, праці, основних засобів тощо);

– величина використаних ресурсів визначається у грошовому вимірнику;

– показник собівартості завжди характеризує конкретний об’єкт (вид продукції, завдання, проект, замовлення тощо).

Собівартість продукції є одним з важливих узагальнюючих економічних показників ефективності роботи підприємства, основою для ціноутворення, а зниження собівартості – важливий резерв покращання фінансового стану підприємства. Обчислення собівартості називають калькуляцією.

Залежно від часу складання, методики розрахунку та вихідних даних калькуляції поділяють на планові, нормативні, провізорні, фактичні.

Планові калькуляції складають перед початком виробничого процесу на підставі планових норм витрат та планового виходу продукції і протягом виробничого процесу не змінюють.

Нормативні калькуляції складають на кожен наступний робочий період, вид або цикл робіт за нормами, скоригованими з урахуванням умов, що склалися на даний момент. При зміні умов

виробництва нормативи витрат переглядаються та уточнюються.

Провізорні (попередні) калькуляції складаються за деякий час до закінчення звітного періоду на підставі фактичних даних про витрати і вихід продукції за минулий час з початку періоду та очікуваних витрат і виходу продукції до кінця звітного періоду. Їх використовують для визначення очікуваних фінансових результатів та для планування на наступний період.

Звітна (фактична) калькуляція складається після закінчення звітного періоду на підставі облікових даних про фактичні витрати і вихід продукції.

Собівартість реалізованої продукції або товарів визначається з урахуванням змін залишків запасів (схемі 2.5).

Схема 2.5 Алгоритм розрахунку собівартості реалізованої продукції

У сфері виробництва насамперед слід визначити собівартість готової продукції. Для цього необхідно прийняти до уваги зміну залишків незавершеного виробництва (схема 2.6)

Схема 2.6 Алгоритм розрахунку собівартості виробленої продукції.

Витрати на продукцію – це витрати пов’язані з виробництвом або з придбанням товарів для реалізації.

У виробничій сфері до таких витрат належать всі витрати пов’язані з функцією виробництва(матеріали, з/п, амортизація тощо).

Витрати періоду – це витрати, що не включаються у собівартість запасів і розглядаються як витрати того періоду в якому вони були здійснені.