Розрахункові дані

№	Показники	Собівартість 1	Собівартість 2	Собівартість 3
1	Прибуток / збиток за складовою а у країні- виробнику А	-1	0	2
2	Мито, сплачене в бюджет країни А за складовою а	600	750	1050
3	Мито, сплачене в бюджет країни Б за складовою а	200	250	350
4	Ціна товару Т на ринку країн Б	100	121	163
5	Прибуток в країні Б за товаром Т	-275	-380	-590
6	Мито, сплачене в бюджет країни Б за товаром Т	2500	3025	4075
7	Мито, сплачене в бюджет країни А за товаром Т	7500	9075	12225
8	Ціна товару Т на ринку країни А	2100	2541	3423
9	Прибуток за товаром Т на ринку країни А	-10275	-12480	-16890
10	Сукупний прибуток у країні А за товаром Т та складовою а	-10276	-12480	-16888
11	Надходження до бюджету країни А	8100	9825	13275
12	Надходження до бюджету країни Б	2700	3275	4425

За результатами розрахунків будуємо графік (додаток А) та заповнюємо кінцеву таблицю 2.2.2. кінцевих значень прибутків та надходжень бюджетів країни.

Таблиця 2.2.2.

Результати розрахунків використання трансфертної ціни

Варіант	Прибуток ТНК в країні А (у.о.)	Надходження до бюджету країни А (у.о.)	Прибуток ТНК в країні Б (у.о.)	Надходження до бюджету країни Б (у.о.)
1	105,41	11,23	117,75	5,61
2	98,8	12,8	112	6,4
3	78,96	17,53	94,75	8,76

За даною задачею, було обчислено ефект від використання трансфертного ціноутворення для ТНК, її підрозділів в обох країнах та бюджетів цих країн.

За першим варіантом ми встановили трансфертну ціну нижчою за ринкову (складова а). У результаті підрозділів ТНК у країнах А та Б отримали найвищий прибуток, відповідно 105,41 та 117,75 (у.о.), а бюджет країн А і Б відповідно 11,23 та 5,61 у.о. – найменші.

За другим варіантом ТНК отримала дещо менший прибуток: 98,76 у.о. в країні А та 112 у.о. у країні Б. Надходження до бюджету навпаки, зросли –12,8 у.о. у країні А та 6,4 в країні Б.

За третім варіантом у більшому виграші лишилася держава. Ми встановили трансфертну ціну вищою за ринкову (складова а). У результаті підрозділів ТНК у цілому отримали найнижчий прибуток (відповідно 78,96 та 94,75 у.о.), а бюджети країни А та Б максимально можливі із трьох варіантів – 17,53 у.о. та 8,76 у.о. відповідно. Водночас, для підрозділу ТНК у країні А найвигіднішою є трансфертна ціна третього варіанту, найменш прибутковою – першого варіанту, що пов’язано із рішенням встановлення ринкової ціни нижче собівартості у першому, та вище собівартості у другому варіантах.

Отже, спираючись на розрахунки трансфертних цін по трьох варіантах, рекомендуємо транснаціональній компанії для максимізації прибутку підрозділу у країні Б зокрема встановити ціну на складову а нижче за ринкову. У випадку, якщо компанію цікавить максимізацію прибутку у країні А, або більша сума сплачених податків (для лобіювання інтересів у державних структурах) необхідно встановити трансфертну ціну складової вищою за ринкову.