З*єднання між відростками та дугами хребців.

Дуги сусідніх хребців з'єднані між собою жовтою зв'язкою (lig. flavum) ,яка, будучи дуже еластичною, сприяє пасивному випрямленню хребтового стовпа, що має велике значення у функції прямоходіння. Сполучення остистих відростків хребців між собою здійснюється відносно слабкими міжостьовими зв'язками (Іідд. іпterspinalia) і потужною надостьовою зв'язкою (lig. supraspinale). Над остистим відростком хребця обидві зв'язки розширюються дорзально й утворюють каркову зв'язку (lig. nuchae) у вигляді трикутної волокнистої пластинки . Ця зв'язка у чотириногих ссавців підтримує голову; у людини внаслідок вертикального положення тіла вона втратила своє значення і розвинута слабко. Поперечні відростки хребців з'єднані між собою слабкими міжпоперечними зв'язками (ligg. intertransversaria), які відіграють незначну роль у статиці й динаміці хребтового стовпа. Сполучення суглобових відростків, або дуговідросткові суглоби (articulationes zygapophysiales) (парні), утворені суглобовими поверхнями суглобових відростків суміжних хребців. За формою вони належать до плоских суглобів, капсула яких натягнута туго і прикріплюється по краю суглобового хряща; рух у суглобах ковзного типу. На всьому протязі хребтового стовпа ці суглоби мають деякі особливості, зумовлені характером рухів у різних від-ділах тулуба.

18.

З*єднання між 1 і 2 шийними хребцями. Будова, класифікація, рухи.

Особливе значення має сполучення атланта й осьового хребця. Тут є три суглоби: атланто-потиличний, серединний атланто-осьовий і латеральний атланто-осьовий. Атланто-потиличний суглоб (articulatio atlantooccipitalis) належить до комбінованих суглобів і складається з двох ізольованих суглобів, рухи в яких здійснюються одночасно. Кожен з цих суглобів утворений потиличним виростком і верхньою суглобовою поверхнею атланта. За формою суглоби еліпсоподібні, капсули фіксуються вздовж країв суглобових ямок. Зв'язки у вигляді передньої та задньої атланто-потиличних перетинок (membranae atlantooccipitalis anterior et posterior) натягнуті між потиличною кісткою і дугами атланта. Серединний атланто-осьовий суглоб (articulatio atlantoaxialis mediana) утворений ямкою зуба задньої поверхні передньої дуги атланта і передньою суглобовою поверхнею зуба осьового хребця. Суглобові поверхні неконгруентні, капсула прикріплена до їхніх країв, натягнута слабко. За формою суглоб циліндричний, рухи в ньому відбуваються навколо вертикальної осі (обертання голови). Бічний атланто-осьовий суглоб (articulatio atlantoaxialis lateralis) комбінований, складається з двох ізольованих суглобів. Ці суглоби утворені нижніми суглобовими поверхнями атланта і верхніми суглобовими поверхнями осьового хребця. За формою наближаються до плоских. Усі три суглоби зміцнюються поперечною зв'язкою атланта (Іід. transversarum atlantis), крилоподібними зв'язками і покривною перетинкою. Поперечна зв'язка атланта (lig. transversum atlantis) натягнута між бічними масами СІ. Вона притискає зуб осьового хребця до передньої дуги атланта. Від середини зв'язки відходять дві ніжки: верхня — до потиличної кістки і нижня — до задньої поверхні осьового хребця. Цю зв'язку з двома ніжками називають хрестоподібною зв'язкою атланта (Іід. сгисіforme atlantis). Зв'язка має суглобову ямку. Крилоподібні зв'язки (ligg. alaria) починаються на верхівці зуба осьового хребця, звідки вони, дивергуючи двома потужними пучками, йдуть до присередньої поверхні потиличних виростків.

17.