Питання для самоконтролю

1. Структура ЖЦ ОНТ.

2. Назвати основні аспекти розвитку об’єктів нової техніки.

3. Основні етапи розробки ОНТ.

4. Які існують механізми адаптації ВТС у ЖЦ?

5. Сформулювати задачі системного проектування ВТС.

6. Категорія системних властивостей.

7. Види адаптації.

8. Різновиди адаптивних ознак ВТС.

9. У чому полягає суть інтеграції етапів ЖЦ?

10. Процеси моделювання та їх сутність.

11. Цілеполягання та ціледосягнення.

Основні визначення

Мета – бажаний результат діяльності, що досягається за деякий інтервал часу.

Проблема – це потенційна мета (задача), для якої ще не найдені альтернативні способи її досягнення чи не видається можливим виділити ресурси на пошук альтернатив та проведення операції для її вирішення (або і те і це разом).

Задача – бажаний результат діяльності, що досягається за намічений (заданий) інтервал часу та характеризується набором кількісних даних чи параметрів цього результату.

Технологія – сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу чи напівфабрикату, здійснюваних у процесі виготовлення продукції. Задача технології як науки – виявлення фізичних, хімічних, механічних та інших закономірностей із метою визначення та використання на практиці найбільш ефективних та економних виробничих процесів.

Алгоритм – кінцевий набір правил, які дозволяють суто механічно вирішувати будь-яку задачу з деякого класу однотипних задач. При цьому мається на увазі, що вихідні дані можуть змінюватися у визначених межах; що процес застосування правил до вихідних даних визначений досить однозначно; що на кожному кроці процесу застосування правил відомо, що вважати результатом цього процесу.

Організація – внутрішня впорядкованість, злагодженість, взаємодія більш чи менш диференційованих та автономних частин цілого, що обумовлені його будовою. Також поняття організація може означати – сукупність процесів чи дій, що приводять до утворення взаємозв’язків між частинами цілого.

Система (1) – частина середовища, яка виділена за визначеним законом для досягнення конкретної мети.

Система (2) – цілісна множина об’єктів (елементів), що зв’язані між собою взаємними відношеннями. Цілісність означає, що система відносно навколишнього середовища виступає і відповідно сприймається як дещо єдине.

Система (3) – порядок; поняття, гіпотези, теорії, наукові знання.

Статична система – це система з одним станом. Динамічна система – система з множиною станів, у якій з проходженням часу виконується перехід з одного стану в інший.

Структура — це множина частин або форм (елементів), які знаходяться у взаємодії та специфічному порядку, необхідному для реалізації функцій. Отже, функція є первинною щодо структури. Структура системи - це стійка упорядкованість у просторі і в часі її елементів і зв'язків. Структура системи – це те, що залишається незмінним у системі при зміні її стану, реалізації різних форм поведінки, під час здійснення системою операцій тощо.

Поведінка системи (функціонування) – зміна станів системи (і відповідно виходу), виходом якої є деякий результат. Поведінка системи таким чином пов’язана з досягненням мети чи вирішенням задачі.

Функція системи — це все те, що виконує система або може виконувати згідно до свого призначення.

Декомпозиція — це поділ системи на частини з метою зробити зручнішими певні операції з цією системою. Найважливішим стимулом і суттю декомпозиції є спрощення системи, надміру складної для розгляду цілком. Таке спрощення може фактично приводити до заміни системи якоюсь іншою, в певному сенсі відповідною первинній — це здійснюється введенням гіпотез та послабленням або відкиданням деяких зв'язків та елементів в системі, або відповідати реальній системі і полегшувати роботу з нею — в цьому випадку (строга декомпозиція) потрібна розробка спеціальних процедур узгодження та координації частин.

Елементом називається деякий об'єкт (матеріальний, енергетичний, інформаційний), що має ряд важливих властивостей, але внутрішня будова якого безвідносна до мети дослідження, тобто елемент не піддається подальшій декомпозиції при обраному рівні розгляду системи.

Форма — це зовнішній вигляд об'єкта безвідносно до його суті (земна куля та більярдна куля мають форму кулі), геометричне поняття, що стосується з'єднання речей або ідей.

Сукупність — це з'єднання або набір в одну множину безвідносно до форми чи порядку.

Ієрархія — це структура з підпорядкованістю, тобто з нерівноправними зв'язками — дії в одному напрямку виявляють набагато більший вплив, аніж в оберненому. В більшості випадків прямий зв'язок — це керування і керуюча інформація, обернений — інформація про виконання та відхилення. На практиці розглядаються два основні типи ієрархічних структур — деревовидна та ієрархічна.

Робота – процедура, результат якої має матеріальний характер, що пов’язаний з перетворенням речовин, енергії, з транспортуванням речовин і т.п.

Операція – упорядкована сукупність зв’язаних взаємовідносинами дій направлених на досягнення мети.

Результат операції – ситуація, що склалася к часу завершення операції, тому мета може бути сформульована як деяка бажана в майбутньому ситуація. Результат операції не завжди буває відомим зарані.

Цільова модель – граф цілей і задач (і/або граф) (альтернативна мережа).

Інформаційна модель – будується в результаті прив’язки графа цілей і задач до структури організації (чи системи організації), призначення виконавців, відповідальних осіб та виявлення інформаційних та матеріальних потоків.

Мережна модель (операції чи програми) – дає уявлення про розвиток операції чи реалізації програми в часі, тобто прив’язана до календаря. Мережні моделі (графіки) на відміну від алгоритмічної моделі, в якій оператори умовного переходу включені в основні процедури, перетворюються в мережений графік у «американському» накресленні, від якого можна перейти до звичного мережного графіка.

Алгоритмічна (процедурна) модель – вказує на те, хто, що і в якій послідовності виконує роботу. Як слідує з самої назви алгоритмічна модель відображає алгоритм виконання операції.

Інформація (в загальному смислі) – все те, чим можуть бути доповнені наші знання, уявлення та переконання (знання зазвичай або незмінні або збільшуються).

Сигнали – фізичні факти, явища, процеси, які служать для накопичення та передачі повідомлень.

Повідомлення – впорядкований набір символів і зарані фіксованої множини (алфавіт, цифри і т.п.), які служать для вираження інформації.

Проблема – це потенційна мета (задача), для якої ще не знайдені альтернативні способи її досягнення.

Системне проектування (з точки зору інформаційних технологій) – це методологія побудови проектів складних об’єктів нової техніки (ОНТ) як цілеспрямованих систем у базисах системних властивостей, системних ресурсів та структурах життєвих циклів ОНТ.

Логічна схема проектування (ЛСП) – формалізоване подання процесу розв’язання взаємопов’язаних задач проектування ОНТ.

Проектна процедура – впорядкована сукупність взаємопов’язаних визначених відносинами дій, направлених на вирішення задачі проектування.

Життєвий цикл – цільова структура етапів перетворення ОНТ, що об’єднує чотири основні етапи: наукове дослідження, проектування, побудову (виробництво) та програмовану експлуатацію як логіко-інформаційні основи інтеграції автоматизованих систем: АСНД, САПР, АСУ (АСУП-АСУТП), АСПЕ (від формування ідеї, дослідження системи, створення системи, експлуатації системи, зняття з експлуатації).

Машинобудівна модель – морфологічна структура об’єкту, або модель будови. Об’єкт виступає в системному проектуванні як цільова категорія.

Моделі функціональної динаміки (в класі складних систем) – системи з багатьма рівнями і складним характером взаємодії підсистем, що мають дискретну природу функціонування типу мереж, складні системи, які зображено моделями з імовірнісними характеристиками, дискретно-неперервні системи та ін.

Математичні моделі динамічних операцій – моделі, що використовують для моделювання апарат диференціальної, структурної та сіткової динаміки, що припускає коректне математичне "вкладення" цих моделей в ієрархічну структуру. Застосовується вкладення диференціальної динаміки в структурну, що засновано на аксіоматиці ієрархічного об’єднання двох фундаментальних моделей: динамічної диференціальної системи і логічного автомату.