Тема 2.3. Статистика населення план

1. Методологічні особливості статистики населення.

2. Статистика чисельності, складу та розміщення населення.

3. Статистика руху населення.

4. Перспективні розрахунки населення.

1. Предметом статистики населення – становлять закономірності відтворення населення, що мешкає на певній території, за певний час, які визначаються за допомогою якісного аналізу кількісних характеристик.

Основними категоріями статистики населення є демографічна подія та демографічний процес.

Демографічна подія – це подія, що відбувається з окремою людиною, але впливає на зміну чисельності і складу всього населення, відтворення його поколінь. (народження, смерть, шлюб)

Демографічний процес – це множина однорідних демографічних подій, що відбиваються з населенням у цілому.

Цей процес набуває однієї із трьох форм:

1.Природнього руху населення – процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення або сприяє цій зміні.

2. Механічного руху – процес зміни чисельності населення за рахунок територіального переміщення (еміграція, міграція, урбанізація)

3. Соціального руху – процес зміни складу населення внаслідок його соціально-економічного та культурного розвитку.

Основні методи, що використовує статистика для дослідження названих процесів:

Методи екстенсивного аналізу – визначають абсолютний розмір явищ та процесів, їх середній рівень, досліджують закономірності розподілу, а також закономірності розв’язку та розвитку;

Методи інтенсивного аналізу – визначають ступінь поширення та силу прояву демографічного процесу в певній сукупності населення. В основі їх – відносні величини інтенсивності.

Метод демографічних таблиць – побудова теоретичної моделі процесу відтворення населення на підставі таблиць, що містять імовірнісні показники (таблиці смертності, тривалості життя, таблиці шлюбності та плідності).

Для побудови таких таблиць застосовують методи:

- реального покоління – метод аналізу закономірностей відтворення одного покоління одночасно народжених людей протягом усього періоду їх існування.

- умовного покоління – метод аналізу закономірностей відтворення різних поколінь, які одночасно існують на певний момент часу або за короткий проміжок часу.

2. Кількісною характеристикою населення будь-якого регіону є його чисельність.

Джерелом інформації про чисельність населення є переписи, що проводяться не частіше як раз на 10 років, а в між переписний період – це результати оцінок – розрахунки за даними поточного обліку процесів природного та механічного руху.

Перепис населення – це одночасне суцільне статистичне спостереження метою якого є визначення чисельності, складу і розміщення населення.

Основними категоріями населення, за якими реєструється його чисельність є:

1. Наявне населення – це чисельність осіб, які на момент реєстрації перебувають на території певного населеного пункту, незалежно від місця їх постійного проживання.

2. Постійне населення – це чисельність осіб, які постійно, протягом тривалого часу проживають на території певного населеного пункту, незалежно від їх наявності на момент реєстрації.

3. Тимчасово проживаючі – особи, які постійно проживають в іншому населому пункті, але на момент обстеження перебувають у даному населеному пункті ( не більше 6-ти місяців).

4. Тимчасово відсутні – особи, що постійно проживають в даному населеному пункті, але на момент обстеження перебувають за його межами, якщо термін їх відсутності не перевищує 6-ти місяців.

На підставі визначених категорій населення визначають баланси категорій населення, які характеризують зв’язок між наявним і постійним населенням:

, або (104)

Чисельність населення можна визначити використовуючи середню чисельність населення за даний період часу.

Існує декілька способів визначення середньої чисельності населення:

арифметична проста – коли відомі дані про чисельність населення на початок та кінець року;

арифметична зважена – коли проміжки часу між моментами рівні;

хронологічна проста – коли відомі дані на початок кожного місяця або кварталу;

середня геометрична – коли відомий середньорічний темп росту.

Крім розмірів населення статистика вивчає його структуру, розміщення та динаміку.

Склад населення досліджується за такими демографічними ознаками, як стать, вік, шлюбний стан, а також за соціальними ознаками: національність, громадянство, суспільна група, освіта тощо.

Статевий склад населення аналізується за допомогою абсолютних і відносних показників (структури та координації), статистичних групувань.

Узагальнюючим показником статевих пропорцій є вік балансування – це вік, в якому чисельність чоловіків та жінок урівноважується. В Україні він становить – 32 роки, а в містах – 28 років.

Віковий склад населення вивчається з метою визначення режиму відтворення населення: перспективних розрахунків його чисельності; впливу різних факторів на процес його старіння.

Складаються також групування, в яких відокремлюються типові групи населення за соціальним змістом – контингенти населення, або за демографічним призначенням – демографічні покоління.