Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
питання на екзамен з економіки.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

38. Економічні закони і категорії та методи їх пізнання

- Закон – внутрішньо необхідні, сталі й істотні зв’язки між протилежними сторонами, властивостями явищ, процесів, елементів матеріальної системи.

Класифікація економічних законів:

Загальні економічні закони – властиві всім суспільним способам виробництва.

Особливі економічні закони, що діють в декількох суспільно-економічних формаціях (закон попиту і пропозиції, закон вартості).

Специфічні економічні закони – діють в межах одного суспільного способу виробництва

Стадійні економічні закони, що діють на одній стадії суспільного способу виробництва.

39Пояснити поняття банк

Банк – економічна ланка, фінансово-кредитна установа, що здійснює емісію грошей, регулює рух грошової маси в обігу, надає кредити, необхідні для нормального функціонування економіки.

40. Фактори, що впливають на величину попиту і пропозиції

Величина попиту – та максимальна кількість товару, яку погоджуються придбати споживачі за певною ціною за певних умов за одиницю часу.

Ціна попиту – найвища ціна, яку здатні заплатити споживачі за певну кількість товарів.

Величина попиту тим більша, чим нижча його ціна (і навпаки).

Пропозиція – це згода виробника запропонувати той чи інший товар за певною ціною.

Ціна пропозиції – та найнижча ціна, за якою виробник згоден запропонувати певну кількість товару.

Величина пропозиції – це максимальна кількість певного товару, яку згоден запропонувати продавець за одиницю часу за тією чи іншою ціною.

Чим вища ринкова ціна, тим більшою буде величина пропозиції (і навпаки). Ця залежність називається законом пропозиції.

Ціна рівноваги – це ціна, за якою продавці готові запропонувати певну кількість товару, а покупці за цією ж ціною купити цю ж саму кількість товару впродовж певного часу.

Рівноважна ціна – це ціна, за якої пропозиція відповідає попиту.

Закон пропозиції означає, що із збільшенням ціни об­сяг пропозиції зростає, а зі зниженням – падає. Тобто ве­личина пропозиції на ринку перебуває у прямій залежності від цін на товари та послуги. У ринкових умовах виробник готовий запропонувати більшу кількість товару за вищої ціни на нього.

Еластичність попиту — це показник, що виражає коливання сукупного попиту, викликані пониженням цін на товари і послуги.

Еластичність пропозиції — показник, що відтворює зміни сукупної пропозиції, які відбуваються у зв'язку зі зростанням цін

41. Менеджмент. Функції менеджменту, загальна характеристика.

Менеджмент (англ. manage – управляти) – це особливий вид діяльності, який забезпечує вплив на систему чи діяльність для досягнення певних цілей.

Менеджмент - це діяльність з координації роботи інших людей.

Поняття «менеджмент» тотожне з поняттям «управління».

Функції менеджменту:

планування;

організація;

мотивація;

контроль.

Планування є найважливішою з усіх управлінських функцій. Це сукупність методів, засобів, дій, що забезпечують спрямованість зусиль всього колективу на досягнення спільної мети.

Організація - це процес створення структури підприємства, яка дає можливість людям ефективно співпрацювати для досягнення цілей організації.

42. Поясни поняття інфраструктура ринку.

Інфраструктура ринку – це сукупність допоміжних організацій, уста­нов, посередників та інших господарських утворень, діяльність яких покликана прискорити просування товарів, послуг, цінних паперів і ка­піталів від виробників до споживачів на різноманітних ринках.

43. Гроші. Функції грошей.

Гроші – це особливий товар, який служить загальним еквівалентом, на який обмінюються всі інші товари.

Функції грошей:

1) міра вартості – вартість всіх товарів виражається в грошах;

2) засіб обігу – гроші служать засобом реалізації товарів, виступають посередником в їх обміні. (цю функцію виконують тільки реальні гроші);

3) засіб утворення скарбів – гроші вилучаються з обігу і перетворюються в скарб, у засіб нагромадження. (Нагромадження золота називається тезаврацією);

4) функція засобу платежу – засіб сплати боргового зобов’язання (кредити); засобом обігу в таких випадках є вексель – торгове зобов’язання;

5) функція світових грошей – обіг між країнами. Роль світових грошей довго виконувало золото.

44. Монополія, її зміст та класифікація.

Монополія – ринок, на якому є лише один продавець.

Серед причин, що зумовлюють існування монополії, найвагомішими є такі:

Володіння основними видами сировини. Одна фірма може цілком контролювати постачання основного виду сировини для виробництва продукту.

Патентні права. Фірма може стати монополістом, володіючи патентом на певний продукт або технологічний процес, що використовується під час виробництва продукту.

Патент – це документ, який посвідчує авторство на винахід та виключне право на його викорис­тання впродовж певного строку.

Авторські права – це вид монополії, згідно з яким держава забезпечує авторам оригінальних творів виключне право на їх продаж, тиражування чи використання.

Товарні знаки – спеціальні малюнки, назви або симво­ли, які представляють товар, послугу чи фірму. Конкурен­там заборонено використовувати зареєстровані товарні зна­ки або подібні до них.

Інколи виникає ситуація, коли монополіст-продавець стикається з монополістом-покупцем. Таку монополію на­зивають двосторонньою.

Картель – угода про квоту (кількість) випуску продукції та розподіл ринку збуту.

Синдикат — об'єднання з метою організації спільного збуту про­дукції.

Трест — монополія, в якій поєднуються і власність, і виробництво, і збут продукції фірм, що входять до її складу.

Концерн —монополія з єдиним фінансовим центром фірм різних галу­зей, що входять до його складу, але зі спільною технологією.

Конгломерат — об'єднання, засноване на проникненні великих корпорацій в галузі, що не мають виробничих і технологічних зв'язків зі сфе­рою діяльності головної фірми.

Монопсонія — господарське об'єднання, що виступає на ринку певних товарів єдиним покупцем.

Технологічна монополія — виникає внаслідок того, що фірма монополі­зує виробництво чи збут не багатьох продуктів і навіть не одного продук­ту, а певного його виду, скажімо, однієї з модифікацій спортивного авто­мобіля.

Природна монополія — це ринкова ситуація, яка в умовах певного рівня технологічного розвитку характеризується повним пануванням єдиного господарюючого суб'єкта, який володіє безальтернативною владою внас­лідок потужного ефекту масштабу (ефекту на різноманітності — у разі багатопродуктового підприємства), унікальності продукції, що виробляєть­ся, та низької еластичності попиту на неї.