Мінілексікон основних понять і термінів

А

Аудит – незалежна формальна верифікація (засвідчення) фінансових звітів і операційних видів діяльності організації.

Б

Бюджет –це план у кількісному вираженні.

Бюджетування - один із основних засобів планування і контролю за діяльністю підрозділів в організації.

В

Власник бізнес – це людина, які має законні права на цей бізнес.

Відповідальність – це обов’язок виконувати поставлені завдання і забезпечувати їх виконання.

Винагорода – це те, що людина вважає для себе цінним.

Вплив - це така поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку іншої.

Г

Графік Гантта – інструмент розробки графіків виробничих процесів і контролю за їх виконанням, що дає можливість швидко оцінити стан виробничого процесу (які процеси завершені, а які - ні).

Д

Делегування – це передача завдань і повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання.

Диференціація – це ступінь, до якого організація структурована на підрозділи.

Департаменталізація – групування робіт і видів діяльності та їх виконавців в окремі підрозділи організації: бригади, групи, сектори, відділи, цехи, виробництва тощо (тобто процес структурного поділу організації за певними ознаками на підрозділи, служби, штаби тощо).

Декодування означає переклад отриманого повідомлення у форму, зрозумілу для одержувача.

Е

Етика – це особисті переконання про те, правильні чи неправильні поведінки, дії або рішення.

Етична відповідність – це міра, до якої члени організації дотримуються головних етичних (та правових) норм поведінки.

З

Загальне середовище – це величезна сукупність чинників навколо організації, яка створює її загальний контекст.

Законослухняність – це та міра, до якої організація дотримується місцевих законів, законів штатів, федерального та міжнародного законодавства.

Згуртованість групи – це міра тяжіння членів групи один до одного і до групи.

Зворотній зв’язок - процес, в якому відправник і одержувач міняються місцями (одержувач повідомляє відправника про те, як він зрозумів зміст повідомлення).

І

Інформування – це виявлення і повідомлення керівництва про протизаконну або неетичну поведінку працівників організації.

К

Квота – обмеження на обсяг або вартість товарів, якими можна торгувати

Контроль – це функція управління, яка дозволяє виявити проблеми організації до того, як вони переростуть у кризу.

Комунікація – це процес обміну інформацією між двома і більше особами, яка в процесі комунікації передається не тільки для прийняття ефективних рішень, а й для їх виконання.

Культура організації – це поєднання цінностей, які дають змогу зрозуміти, що обстоює організація, як вона провадить свою діяльність, що вважає пріоритетним.

Координація - процес, за допомогою якого забезпечується цілеспрямована діяльність підлеглих і досягається єдність дій, спрямованих на досягнення мети.

Комунікація – це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами.

Кодування – процес перетворення концепції комунікації у повідомлення за допомогою слів, інтонацій голосу, рисунків, жестів, виразів обличчя тощо.

Конфлікт – це відсутність згоди між двома чи більше сторонами, які можуть бути конкретними особами чи групами.

Л

Ліцензування – це домовленість, згідно з якою фірма дає змогу іншій компанії використовувати її комерційний знак, торговельну марку, технологію, патент, авторське право або інші активи.

Лінійні повноваження – це такі повноваження, які передаються безпосередньо від начальника до підлеглого і далі вниз по ієрархічних сходинках.

Лідерство – це здатність чинити вплив на окремі особи та групи в процесі спрямування їх діяльності на досягнення цілей організації.

М

Менеджмент - це діяльність, яка відповідно до цілей та завдань бізнесу розробляє плани, визначає не лише, що і коли робити, але й як і хто буде виконувати те, що намітили, формує робочі процедури по всіх стадіях управління та здійснює контроль.

Менеджери - це прошарок професіоналів-управлінців, головним завданням яких є координація і організація діяльності колективів на основі врахування об'єктивних законів та закономірностей економіки, соціології, психології, конфліктології тощо, тобто управління на науковій основі.

Мито – це податок, який справляють з товарів, що перетинають національні кордони.

Міжнародне економічне інтеграційне об’єднання – це група країн, які погоджуються суттєво знизити або обмежити торговельні бар’єри у взаємній торгівлі.

Матричні структури – це варіант проектної організації з відмінним від неї подвійним підпорядкуванням виконавців: з одного боку, безпосередньо керівникам функціональних служб, з другого – керівникові проекту, наділеному необхідними повноваженнями для здійснення процесу управління проектом.

Мотивація – це процес спонукання себе та інших людей до діяльності для досягнення особистих цілей або цілей організації.

Метод оцінки та перегляду планів (PERT) – це метод складання виробничого графіку, при якому виробничий процес розбивається на окремі операції з наступним аналізом їх послідовності і ролі кожної в загальному процесі.

Метод інверсії - пошук варіантів від протилежного (перевернути звичайне рішення «догори ногами», вивернути на виворіт, поміняти місцями тощо).

Метод ідеалізації - пошук альтернатив шляхом ініціювання уявлення про ідеальне вирішення проблеми.

Метод «мозкового штурму» базується на забороні критицизму на етапі висунення ідей.

Метод конференції ідей припускає доброзичливу критику у формі реплік або коментарів.

Метод колективного блокноту поєднання індивідуального незалежного висування ідей із їх колективною оцінкою.

Метод контрольних запитань - стимулювання пошуку ідей за допомогою універсальних запитань.

Н

Неформальні організації – це групи, які спонтанно виникають у формальних організаціях і взаємодіють досить регулярно.

Неетична поведінка – це поведінка, яка суперечить загальноприйнятими соціальними нормами.

Неформальна група – це спонтанно створена група людей, які вступають в регулярну взаємодію для досягнення певної мети.

О

Організація - група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей”.

Оперативні плани є складовими тактичних планів, спрямовані на досягнення оперативних цілей, розробляються менеджерами середнього та нижчого рівня.

Організація як функція управління – це вид управлінської діяльності, який є похідним від структури підприємства і взаємовідносин повноважень керуючої системи.

Організаційна структура – це упорядкована сукупність взаємопов’язаних елементів, які функціонують і розвиваються як єдине ціле завдяки сталій взаємодії між собою. Організаційна структура управління – це сукупність органів управління, функціональних підрозділів і окремих працівників, які підпорядковуються один одному і взаємодіють для досягнення цілей організації.

Очікуваний ефект - це сума можливих результатів ситуацій, які можуть виникнути в процесі реалізації альтернативи, помножених на імовірність настання кожної з них.

П

Планування – процес, який визначає постановку цілей і способи їх реалізації.

Підприємець - це людина, яка бере на себе ризик, пов'язаний з організацією нового підприємства або з розробкою нової ідеї, нової продукції або нового виду послуг, які пропонуються суспільству.

Передача повідомлення по каналу є доставка повідомлення від відправника до одержувача.

ПРОЦЕСНИЙ ПІДХІД - управління розглядається як процес, тому що робота по досягненню цілей за допомогою інших людей – не одноразова дія, а серія безперервних, взаємопов’язаних дій, які називаються управлінськими функціями.

Підсистема – це частина системи, яка, в свою чергу, може складатися з менших підсистем.

Постачальники – це організації, які забезпечують ресурсами інші організації.

Повноваження – це обмежене право використовувати ресурси господарської структури та вміння спрямовувати зусилля працівників на виконання поставлених завдань.

Проектування робіт – процес виокремлення, з’ясування змісту й опису кожної роботи в організації,

Потреби – це усвідомлена необхідність у будь-чому, яка спонукає до дії.

Процес прийняття рішення – це процес, який починається з констатації виникнення проблеми та завершується вибором дії, що спрямована на її усунення.

Повноваження являють собою формально санкціоноване право впливати на поведінку підлеглих.

Р

Робоче середовище – це окремі організації і групи поза конкретною організацією, які безпосередньо впливають на неї.

Регулювальні органи – це елементи робочого середовища, які мають відповідний статус і право контролювати або впливати на політику та практичну діяльність організації.

Розмір організації – це загальна кількість працівників за умов повної зайнятості.

С

Системний підхід – це спосіб мислення стосовно організації й управління.

Система – це деяка цілісність, що складається із взаємопов’язаних частин, кожна з яких робить свій внесок у характеристики цілого.

Стратегічні союзники – дві або більше компаній, які працюють разом у спільних підприємствах або пов’язані іншими партнерськими стосунками.

Соціальна відповідальність – це сукупність зобов’язань, що їх організація повинна дотримуватися і за допомогою яких створювати соціальний контекст, у якому вона функціонує.

Стратегічні плани – генеральні плани, які містять: аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища, оцінку стратегічних альтернатив, установлення цілей організації та вибір базової стратегії бізнесу.

Спонукання – це бажання задовольнити потреби, яке ґрунтується на відчутті браку чого-небудь.

Стиль керування – це манера поведінки керівника щодо підлеглих, через яку і здійснюється вплив на працівників організації.

Т

Тактичне планування являє собою організовану послідовність дій, розроблених з метою виконання стратегічного плану.

Технологія – це конверсійний процес, який використовують для трансформації вкладень (матеріалів або інформації) у випуск (товари та послуги).

У

Усна комунікація – найбільш поширений метод обміну інформацією між людьми.

Ф

Формальні організації – це формальна група людей, яка задовольняє таким вимогам: наявність не менше двох осіб, які вважають себе частиною цієї групи; наявність спільної мети та спільної роботи членів організації для досягнення цієї мети.

Філантропічні внески – це виділення коштів на благодійні або інші соціальні програми.

Формальні групи - це такі утворення в межах організації, які створюються за рішенням керівництва для виконання певних виробничих або управлінських функцій.