- •Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність
- •1. Зовнішньоекономічна діяльність та її структура. Міжнародні фінансово-економічні організації
- •Характеристики мвф і мбрр
- •2. Теорії порівняльних переваг про доцільність зовнішньоекономічної діяльності країни
- •3. Структура та регулювання платіжного балансу
- •Платіжний баланс України, 2011 рік, млн. Дол. Сша
- •4. Валютний курс
- •5. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Характеристики мвф і мбрр
Функціональна ознака |
МВФ |
МБРР (група Світового банку) |
Мета діяльності |
Збереження стабільності міжнародної валютної системи - обмінних курсів, міжнародних платежів |
Розвиток глобалізаційних процесів, скорочення бідності, забезпечення стійкого економічного зростання |
Рік заснування |
1944 рік |
|
Особливості формування статутного капіталу |
Для кожної країни-члена в залежності від її ваги у світовій економіці встановлюється квота, що визначає максимальний вклад країни у фінансові ресурси МВФ. Країна сплачує до 25 % своєї квоти у вигляді резервних активів (долар США, євро, єна) чи Спеціальних прав запозичення, а решта суми – у національній валюті. |
Статутний капітал формується шляхом підписки держав-учасниць на акції МБРР. Розмір підписки (покупки акцій) встановлюється відповідно до економічного потенціалу країни. |
Розподіл голосів |
Країни голосують у відповідності до своїх квот. Квоти переглядаються 1 раз на п’ять років. Тринадцятий перегляд квот був у 2008 р.
|
Голоси розподіляються пропорційно участі держав у капіталі МБРР: кожна держава-член має 250 голосів плюс один голос на кожну акцію підписки |
Організація кредитування |
Кредит МВФ виплачується чи використовується позичальником в процесі купівлі валютних активів МВФ за власну валюту. Погашення кредиту здійснюється шляхом викупу позичальником своєї валюти у МВФ за іноземну валюту |
Сума підписки поділяється на дві частини: оплачена (за статутом – до 20%) і неоплачена, яку МБРР може затребувати в разі виникнення такої потреби |
Умови кредитування |
Макроекономічна і фінансова стабілізація, приватизація та структурна перебудова, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності |
|
Супутні організації |
Міжнародний валютно-фінансовий комітет (МВФК), Комітет розвитку (спільний із МБРР) |
Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ), Міжнародний центр по урегулюванню інвестиційних спорів (МЦУІС) |
Україна, як відомо, стала 152 членом Світової організації торгівлі 16 травня 2008 року.
Наразі учасниками СОТ є 157 країн, між якими, згідно правил цієї організації має відбуватися постійне зняття митних та немитних обмежень на торгівлю товарами та послугами. У СОТ діє так званий принцип взаємності, що означає, що якщо країна вже підписала з країнами-учасницями СОТ певні «митні сітки», то вона вже не має права їх змінювати, якщо навіть наслідки від цього для неї негативні. Крім того, інший принцип – принцип зобов’язання – дозволяє змінити «тарифну сітку», але тільки після переговорів з усіма країнами-членами СОТ, які в свою чергу можуть вимагати перепідписання попередніх домовленостей на основі грошового відшкодування. Третій принцип – це принцип запобіжних заходів, який надає державі право тимчасово вводити обмежувальні заходи на імпорт у форс-мажорних ситуаціях.
Вступ України до СОТ зумовив внесення таких законодавчих змін до закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», зокрема відтепер в Україні, згідно з цим Законом запроваджуються такі правові режими для товарів, що імпортуються з держав-членів СОТ:
1) національний режим, який означає, що стосовно імпортованих товарів походженням з держав-членів СОТ надається режим щодо внутрішнього продажу не менш сприятливий, ніж для аналогічних товарів українського походження щодо податків, зборів, пропозиції до обсягів продажу, купівлі, транспортування тощо;
2) режим найбільшого сприяння, який стосується мита, правил його справляння, правил і формальностей у зв’язку з імпортом і означає, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються стосовно будь-якого товару, що походить з будь-якої держави, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, який походить з території держав - членів СОТ (виключення щодо цього режиму можуть бути зроблені для товарів, що походять з держав, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю або митний союз тощо – так званий спеціальний режим).