5. Фінансова стратегія.

В процесі своєї діяльності підприємства отримують певні доходи, але для забезпечення подальшого функціонування їм необхідно нести і певні витрати для придбання сировини, матеріалів, енергії, виплати ЗП тощо. Крім того будь-які зміни в їх поведінці ( н/п вихід на нові ринки чи розроблення нового продукту або ж перехід у нову галузь) вимагає додаткових фінансових витрат, тому підприємства, які використовують відповідні фінансові потоки перебувають у значно вигіднішому положенні та мають більші можливості ніж ті, які обмежені у фінансових ресурсах. Для утримання і ефективного використання фінансових ресурсів, фінансування інших стратегійпідприємтва розробляють фінансову стратегію.

Фінансова стратегія – це комплексна програма дій спрямована на формування і використання грошових коштів, функціонування та фінансування капітальних вкладень і поточних витрат, для забезпечення досягнення цілей та місії підприємства.

Прикладами фінансових стратегій є:

• Стратегія кредитування;

• Стратегія розміщення акцій;

• Стратегія рефінансування;

• Стратегія використання дивідендів та ін..

Процес складання фінансових стратегій включає визначення цілей, використання фінансових ресурсів і капітальних методів фінансування, часових характеристик, важелів і прийомів управління рухом фінансових ресурсів і капіталу. Отже, фінансова стратегія визначає найкращу спрямованість фінансової діяльності підприємства, націлює на економію всіх видів витрат на мобілізацію капіталу для підтримки функціональних стратегій.

Особливим джерелом фінансування стратегій зростання на підприємстві є інвестиції. Інвестиційна стратегія становить собою рішення стосовно довготермінового вкладення капіталу у певну діяльність підприємства.

Джерелами інвестицій можуть бути:

• Реінвестування власного прибутку;

• Залучення зовнішніх капіталів.

Інвестиційний капітал підприємства може використовуватись у 2 напрямках:

1. Інвестиції в цінні папери (фінансові інвестиції);

2. Вкладення в матеріальні активи ( реальні інвестиції).

Реальні інвестиції використовуються для фінансування таких напрямків:

• Диверсифікація;

• Автоматизація ви-цтва;

• Заміна обладнання;

• Розширення ви-цтва тощо.

Процес обґрунтування інвестиційної стратегії складається з таких етапів:

1. Виявлення потенційних проектів інвестування;

2. Визначення витрат і вигод пов’язаних із реалізацією проекту;

3. Оцінювання запропонованих проектів;

4. Складання бюджету інвестиційного проекту.

Загальна к-ть варіантів інвестиційних стратегій та варіантів фінансування інвестиційних заходів досить велика. Однак найбільш поширеними типами інвестиційних стратегій є:

• Стратегія «сам собі голова» - ця стратегія орієнтує керівництво підприємства на використання власних фінансових ресурсів для проведення інвестиційних заходів з поширення своєї діяльності. Така стратегія забезпечує високу надійність, але низьку ефективність функціонування підприємства, використовується як правило середніми та великими вузько спеціалізованими підприємствами.

• Стратегія «консорціум» - запроваджується з метою мінімізації ризику від інвестиційного проекту, на вирішення проблем фінансування підприємства, включається в один або декілька інвестиційних проектів разом з іншими учасниками. Його партнерами можуть бути інвестиційні фонди та підприємства, що пов’язані кредитними лініями з банківським капіталом.

• Стратегія «пошук нагороди» - ця стратегія характерна для підприємств, які мають в своєму розпорядженні значні кошти і є високоліквідними. Такі підприємства постійно ведуть пошук інвестиційних проектів. Ця стратегія характерна також для малих і середніх підприємств. Що відрізняються швидкою мобільністю. Характеризується підвищеним ризиком, перевага надається швидким проектам і потребує кредитного фінансування або розширення акціонерного капіталу.

• Стратегія «все для вас» - ця стратегія руху з тим чи іншим великомасштабним і стабільним покупцем продукції підприємства. Досить часто здійснення цієї стратегії пов’язане з розвитком інтеграційних процесів і приводить до виникнення торгово-промислових корпорацій.

• Стратегія «черепаха» - це стратегія, яка передбачає захист інвестицій різними страховими компаніями, перехресними фінансовими зобов’язаннями та договорами про розподіл ринку. Вона здійснюється підприємством в умовах різноманітної кооперації з іншими підприємствами, фінансовими структурами, страховими компаніями тощо.

• Стратегія «змія» - це стратегія одного інвестиційного проекту, що реалізується через пакет двосторонніх угод або договорів на окремий конкретний інвестиційний проект.

Фінансова стратегія розробляється у формі бюджету (фінансового плану). Фінансовий план (бюджет) - це фінансовий документ у якому визначені витрати майбутніх періодів і джерела їх покриття. Бюджет підприємства включає план доходів і видатків, план грошових надходжень і виплат(план руху готівки, плановий баланс) групування коштів за їх складом і розміщенням та джерелами надходження. Бюджети формуються на результатах аналізу діяльності підприємства та прогнозах обсягів майбутньої реалізації. На їх основі складається прогнозний баланс, прогноз надходжень і змін фінансового стану.

. 6. Еологічна стратегія

Розвиток української економіки , її інтеграція в систему міжнародних відносин вимагають поставки жорстких вимог до економічної безпеки виробництва і його впливу на навколишне природне середовище. Основою для формування механізму управління еколого-економ. Процесами є економічна політика підприємства, яка розкриває його наміри і принципи і є підставлю для встановлення еколого-екон. цілей та завдань.

Екологічна стратегія призначена для розробки довгострокового плану формування і реалізації системи охорони навколишнього природного середовища.

Пріоритетним її напрямом вважається екологізація виробництва, яка означ гармонізацію взаємовідносин підприємства і природи, забезпечення екологічної безпеки продукції, виробничих систем і великих технологічних утворень, нейтралізацію і максимально можливе зменшення обсягів викидів у довкілля забруднюючих речовин, здійснення заходів з національної програми природокористування.

Екологічна стратегія є складовою системи екологічного управління . Вона покликана виявити екологічний потенціал підприємства, що вкл.. переваги в галузі охорони навколишнього середовища, ресурсозбереження, забезпеч.еколог.безпеки в конкуренції з іншими підприємствами, визначити на цій основі довгострок. Цілі ї забезпечити їх реалізацію за допомогою застосування продуктивної системи заходів та інструментів.