- •Загальна частина
- •1.Кліматичні характеристики району будівництва
- •2. Санітарно-технічні характеристики промислової будівлі
- •Запроектовані ворота для заїзду і виїзду техніки, розмірами 4800×4000 мм з вмонтованими дверми для персоналу. Ворітний пройм обрамляється сталевою рамою.
- •4. Конструктивне рішення
- •4.1. Фундаменти
- •4.2.Фундаментні балки
- •4.3.Колони
- •4.4 Кроквяні та підкроквяні ферми та балки
- •4.5. Покриття
- •4.6.Вікна, ворота
- •4.7. Ліхтарі
- •4.8. Водовідведення
- •4.9. Зовнішні стіни
- •4.11. Специфікація основних конструкцій виробничої будівлі
- •4.12. Розрахунки
- •4.12.1 Теплотехнічний розрахунок стінової панелі
- •4.11.2. Теплотехнічний розрахунок покриття промислової будівлі
- •4.11.3. Розрахунок кількості водозбірних воронок.
- •5.Адміністративно-побутові приміщення
- •5.1. Розрахунок апп
- •5.2. Об’ємно-планувальне рішення апп
- •5.3. Конструктивне рішення апп
- •5.4 Специфікація основних конструкцій апп
- •6. Техніко–економічні показники
- •7. Література
4.11. Специфікація основних конструкцій виробничої будівлі
п/п |
Назва виробу |
Ескіз виробу |
Марка елементу |
Основні розміри |
Загальна кіль-кість, шт. |
|||
довжина,мм |
ширина, мм |
висота, мм |
||||||
1 |
Фунда- менти
|
|
Ф-1 Ф-2 Ф-3 Ф-4 Ф-5
|
1500 2500 1500 3300 1500
|
1000 1700 1000 1500 1500
|
2000 2000 2000 2000 2000
|
36 10 4 3 12
|
|
2 |
Фунда- ментні балки |
|
ФБ-1 |
4950 |
300 |
400 |
52 |
|
3 |
Колони |
|
КПІ-10 КПІ-39 КФ-14 КПІІІ-18 КПІІ-19 КФ-7
|
400 500 400 500 400 400
|
380 600 600 600 400 400
|
10800 10800 10800 7200 7200 7200
|
14 4 12 7 26 3
|
|
4 |
Стінові панелі |
|
ПНСЛ24-1 ПНСЛ24-6 ПНСЛ24-4 ПНСЛ24-5
|
6000 6000 6000 6000 |
120 300 300 300 |
1200 1800 1600 1200 |
44 224 58 160 |
|
5 |
Покриття |
|
ПНС-1 |
5960 |
2980 |
300 |
200 |
|
6 |
Залізобетонні крокв’яні ферми |
|
ФБ-24-І |
2400 |
480 |
3300 |
21 |
|
7 |
Залізобетонні підкрокв’яні ферми |
|
ФП-12 |
1200 |
400 |
2200 |
3 |
|
8 |
Залізобетонні крокв’яні балки |
|
БПП-12-І |
1200 |
340 |
1200 |
26 |
|
9 |
Залізобетонні підкрокв’яні балки |
|
БП-12 |
1200 |
700 |
1500 |
6 |
|
10 |
Ліхтарні панелі |
|
ЛПС-1 |
6200 |
1600 |
300 |
24 |
|
11 |
Віконні панелі |
|
ВК-1
|
5970
|
1750
|
|
88
|
|
12 |
Ворота |
|
ВР-1 |
6000 |
|
4200 |
6 |
|
4.12. Розрахунки
4.12.1 Теплотехнічний розрахунок стінової панелі
Виконуємо згідно з вимогами ДБН В.2.6-31 2006 «Теплова ізоляція будівель»
Район будівництва – м. Миколаїв
Температурно - вологісний режим будівлі:
tв=16º, φв=50-60%
Вологісний режим приміщення – нормальний
Умови експлуатації матеріалу в огроджувальній конструкції - Б
Температура зовнішнього повітря: (згідно з СНиП 2.01.01-82*“Строительная климатология и геофизика”):
Температура зовнішнього повітря, 0С |
Температурна зона |
||||
найбільш холодної доби із забезпеченням |
найбільш холодних п’яти діб із забезпеченням |
||||
0,98 |
0,92 |
0,92 |
|||
|
|
|
ІІІ |
||
Схема огороджувальної конструкції:
1. Цементно-піщаний розчин
2. Керамзитобетон
3.Цементно-піщаний розчин
Рис.1. Конструкція стіни.
Таб.1. Розрахункові теплотехнічні показники матеріалів стіни
№ |
Назва шару |
Щільність матеріалу кг/м3 |
Товщина матеріалу м |
Коефіцієнт теплопровідності l Вт/(м2·оС) |
Коефіцієнт теплозасвоєння s Вт/(м2·оС) |
1 |
Цементно-піщаний розчин |
1600 |
0,02 |
0,81 |
9,76 |
2 |
Керамзитобетон |
600 |
Х |
0,26 |
3,78 |
3 |
Цементно-піщаний розчин |
1600 |
0,02 |
0,81 |
9,76 |
2.Визначаємо нормативний опір теплопередачі огороджувальної конструкції.
Rq min – мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій.
Для промислових будівель: Rq min = 2,2 (м2·оС)/Вт
Має
виконуватись умова: RΣ
≥
Rq
min
3. Визначаємо приведений опір теплопередачі огороджувальної конструкції
RΣ пр = RB + RК + RЗ
RB – опір теплосприйняттю внутрішньою поверхнею огородження
RК – термічний опір конструкції
RЗ – опір тепловіддачі зовнішньою поверхнею огородження
aВ = 8,7 Вт/(м2·0С) – коефіцієнт теплосприйняття (згідно з [5], дод. Е)
aЗ = 23 Вт/(м2·0С) – коефіцієнт тепловіддачі (згідно з [5], дод. Е)
Визначаємо товщину утеплюючого шару -X:
Х=[ Rq min – (1/αв + δ1/λ1 + δ3/λ3 + 1/αз) ] · λ2 =[2,2 – (0,115+0,02/0,81+0,02/0,81+0,043)] ·0.26=
=[2,2 – (0,115+0,0247+0,0247+0,043)] ·0.26= 0,518 м
Приймаємо товщину утеплюю чого шару Х= 0,52 м
RК= Σ δі/λі = δ1/λ1 + δ2/λ2 + δ3/λ3 = 0,02/0,81 + 0,52/0,26 + 0,02/0,81 = 2,05 (м2·оС)/Вт
RΣ пр = 0,115 + 2,05 + 0,043 = 2,208(м2·оС)/Вт
Коригування конструктивного рішення огороджувальної конструкції не потрібно.
Так як RΣ пр ≥ Rq min ; 2,208 ≥ 2,2
4. Визначаємо теплову інерцію огороджуючої конструкції
5. Визначаємо розрахункову зимову температуру зовнішнього повітря
Так
як значення теплової інерції знаходиться
в інтервалі D ≥ 7 то розрахункову зимову
температуру зовнішнього повітря
приймаємо рівній
- середня температура найбільш холодних
п’яти діб із забезпеченням 0,92.
t50,92= -20 оС
Температуру на внутрішній поверхні m-го шару огородження, рахуючи шари від внутрішньої поверхні огородження, tm0С, можна визначити за формулою:
tB – температура внутрішнього повітря, 0С
tЗ – температура зовнішнього повітря, 0С
RS пр – опір теплопередачі огороджувальної конструкції, м2·0С/Вт
– термічний
опір m-1 перших шарів огородження, м2·0С/Вт
RВ – опір теплосприйняттю внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, м2·0С/Вт
Температуру внутрішньої поверхні стіни можна знайти за формулою:
Температуру зовнішньої поверхні стіни можна знайти за формулою:
Температура в проміжних шарах стіни:
Будуємо лінію падіння температур на розрізі огороджувальної конструкції :
рис.2
6. Визначення точки роси у приміщенні:
— при tB = 16 0С визначаємо значення максимальної пружності водяної пари Е, Па.
Е = 1817 Па за графіком залежності максимальної пружності водяної пари у повітрі від температури повітря при нормальному атмосферному тиску (згідно з [2], дод.11)
— визначаємо дійсну пружність водяної пари е, Па за формулою:
— точка роси у приміщені tр =6,67 0С визначається за графіком залежності максимальної пружності водяної пари у повітрі від температури повітря при нормальному атмосферному тиску (згідно з [7])
7. Перевіримо можливість утворення конденсату на площині внутрішньої поверхні стіни
Так як температура внутрішньої поверхні стіни більша від точки роси, то конденсат на площині внутрішньої поверхні стіни утворюватись не буде.
8. Перевіримо можливість утворення конденсату в кутках
RΣ пр = 2,208 м2·0С/Вт – термічний опір стіни у звичайному місці
tВ = 14,125 0С – температура внутрішньої поверхні стіни в звичайному місці.
=
5,3 0С
– зниження температури поверхні кута
проти температури стіни у звичайному
місці визначаємо за графіком (згідно
з [2], мал.7)
–
температура
поверхні стіни у кутку будинку.
Так як температура поверхні стіни у кутку більша, ніж точки роси, то конденсату вологи в кутках не буде.

-26
-23
-20