Типова форма капітального бюджету за інвестиційним проектом

І. Капітальні вкладення		ІІ. Джерела надходження
Напрямки вкладень	Сума	Види витрат	Сума
1.Будівництво (придбання) будинків, споруд та приміщень		1. Власні кошти інвестора, що спрямовані на фінансування проекту
2. Придбання машини і механізмів		2. Залучений пайовий капітал
3.Придбання обладнання		3.Залучений акціонерний капітал
4.Придбання нематеріальних активів		4. Фінансовий лізинг
5.Інші види капітальних витрат		5. Емісія облігацій
6. Податкові платежі		6. Кредити банків та інших фінансових установ
7.Резерв капітальних витрат		8. Інші джерела залучення капіталу
Усього витрачено коштів		Усього надійшло коштів

Відмова від реалізації запланованих інвестиційних проектів пов'язана з певними фінансовими втратами. Тому при виборі тієї або іншої форми відмови основним критерієм має виступати мінімізація втрат інвестованого капіталу.

Розрізняють різні форми виходу реального проекту із інвестиційної програми підприємства (рис. 12.2):

Рис. 12.2. Форми виходу з інвестиційного проекту.

Основними причинами мотивації управлінських рішень щодо виходу реального проекту із інвестиційної програми підприємства у ході його реалізації є:

- значне зростання тривалості циклу будівництва об'єкта;

- суттєве зростання рівня цін на основні будівельні матеріали;

- значне зростання тарифів на виконання будівельно-монтажних робіт;

- суттєве зростання рівня конкуренції на ринку товарів (послуг);

- значне зростання процентної ставки за кредит у зв'язку із зміною кон'юнктури фінансового ринку;

- недостатньо обгрунтований вибір підрядника (субпідрядника) для реалізації проекту;

- суттєве зростання рівня податкових ставок та інших умов оподаткування інвестиційної і операційної діяльності.

2. Матеріально-технічне забезпечення інвестиційного процесу

Основним завданням фази матеріально-технічної підготовки проекту є забезпечити надходження устаткування, конструкцій, матеріалів і послуг у точній відповідності до плану проекту.

Цей процес прийнято поділяти на дві фази:

закупівля ресурсів і послуг на конкурсній основі;

поставки до місця виконання робіт.

Під закупівлями і поставками розуміють заходи, спрямовані на забезпечення проектів ресурсами, майном, товарами, виконанням робіт (послуг), передачею результатів інтелектуальної власності, пов'язаної з конкретним проектом.

Закупівлі є частиною господарських відносин, а основною формою організації та регулювання відносин між учасниками при здійсненні закупівель є договір – угода сторін.

Договір поставки – це договір, згідно з яким постачальник зобов'язується в обумовлені терміни передати у власність (або повне господарське ведення, або оперативне управління) покупцю товар, призначений для підприємницької діяльності чи інших цілей, не пов'язаних з особистим споживанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього визначену ціну. Укладання договору поставки є необов'язковим, однак у певних випадках законодавство зобов'язує постачальника укласти договір за вимогою покупця.

Договір підряду регулює закупівлі, об'єктом яких є результат певних дій і який переходить у власність замовника, а саме — створення нового майна (будівництво), ремонт і реконструкція певних об’єктів, виконання наукових досліджень, розробка проектно-конструкторської документації тощо.

Розрізняють такі форми закупівель:

♦ прямі закупівлі, за яких правовий зв'язок існує між двома суб'єктами закупівель, між якими укладається відповідний договір;

♦ посередницькі закупівлі, за яких особа, що здійснює проект, вступає у правові відносини з посередником, тобто з особою, що сприяє забезпеченню проекту необхідними ресурсами;

♦ біржові закупівлі – члени біржі здійснюють біржову торгівлю безпосередньо від свого імені і за свій рахунок, або від імені клієнта і за його рахунок, або від свого імені за рахунок клієнта, або від імені клієнта за свій рахунок. Відвідувачами біржових торгів можуть бути юридичні та фізичні особи, які є членами біржі і володіють правом на укладення біржових угод.

У західній практиці цикл закупівель і поставок передбачає:

закупівлі робіт;

закупівлі матеріалів;

закупівлі устаткування;

закупівлі послуг;

закупівлі (використання послуг) консультантів проекту.

Вітчизняна структура закупівель близька до західної з тією лише різницею, що в Україні ще не знайшли широкого застосування закупівлі консультантів.

Вітчизняна структура матеріально-технічного забезпечення проектів охоплює такі етапи:

підготовка специфікацій і технічних умов, що характеризують кількість та якість необхідного устаткування, машин і механізмів, конструкцій, матеріалів, робіт і послуг;

планування та організація процесу закупівель;

вивчення можливих джерел закупівлі ресурсів і переговори з можливими постачальниками;

попередній відбір учасників торгів;

підготовка документів для торгів;

проведення торгів і ухвалення рішення про присудження контрактів заявникам, що виграли торги;

розміщення замовлення, включаючи переговори про постачання;

контроль за постачанням (своєчасність, комплектність, кількість і якість) і вжиття необхідних заходів у випадку відхилень;

розв'язання конфліктів;

здійснення взаєморозрахунків;

наймання на роботу потрібних спеціалістів (підрядників), включаючи консультантів;

планування поставок;

організація бухгалтерського обліку;

доставка, приймання і зберігання товару;

облік і контроль доставки.

Серед вищеперерахованих етапів процесу закупівель важливе місце займає планування та організація, які:

здійснюються на основі даних проектно-кошторисної документації;

графіки розробляються на основі та у зв'язку із загальним планом проекту і з урахуванням тривалості розробки проектно-кошторисної документації, циклу закупівель і доставки вантажів;

план охоплює проект загалом;

вибір місця закупівель визначається на основі розрахунку вартості варіантів місця закупівель;

у плані визначаються структури й особи, відповідальні за кожну позицію поставок.

Вибір постачальників:

здійснюється на основі вивчення так званих кваліфікаційних анкет, які з'ясовують управлінські, технічні, виробничі та фінансові можливості;

із замовником і керівником проекту після опрацювання анкетних даних складається список претендентів;

за результатами торгів здійснюється остаточний вибір постачальників.

Розміщення замовлень здійснюється так:

разом із проектною організацією розробляються заходи щодо стандартизації (скорочення номенклатури) закупівель;

загальні замовлення оформляються тільки після скорочення номенклатури закупівель;

оцінка заявок і проведення торгів передують укладенню контрактів;

укладення контрактів проводиться на основі результатів додаткових зустрічей і узгодження з переможцями торгів вимог щодо перевезення і зберігання вантажів, а також порядку платежів і преміювання.

здійснюється відповідно до спеціальних графіків;

встановлюється щодо кожного з перелічених вище видів поставок (устаткування, роботи, місцеві матеріали, послуги);

має за основу загальний план проекту;

усі зміни вносяться в загальний графік проекту.

Розглянуті види робіт очолює служба керівника проекту. Вона працює в контакті з усіма підприємствами та організаціями, які забезпечують проект ресурсами. У випадку реалізації значного за обсягами проекту відповідні повноваження можуть передаватися менеджеру з поставок або навіть спеціальній службі.