Тема 2. Засади кримінального провадження.

Під засадами (принципами) розуміють основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії ідеологічного напряму тощо.

Принципи – це керівні ідеї, положення, які визначають побудову кримінального провадження. Вони мають нормативну природу, закріплені в нормативних актах, які регулюють провадження у кримінальних справах.

Значення принципів:

1) обумовлюють структуру і систему кримінального провадження;

2) є основою для удосконалення кримінально-процесуальних норм і інститутів;

3) надають базу для тлумачення і застосування певних процесуальних норм.

Принципи кримінального провадження повинні відповідати таким ознакам:

- принципами можуть бути лише ті форми та методи кримінального провадження, які відповідають соціально-економічним умовам розвитку суспільства;

- завдання кримінального провадження можуть бути реалізовані в умовах організації розслідування та розгляду кримінальних справ на демократичних принципах;

- принципами кримінального провадження можуть бути лише керівні ідеї, які закріплені в нормах права;

- засади мають повністю діяти в усіх або кількох стадіях кримінального провадження;

- порушення будь-якої засади означає незаконність рішення в справі і обов’язково тягне його скасування.

Дотримання принципів - необхідна і обов'язкова умова для здійснення завдань кримінального судочинства.

Усі принципи кримінального провадження слід поділити на такі групи:

1. Суто-організаційні;

2. Організаційно-функціональні;

3. Суто кримінально-процесуальні, функціональні.

Основу класифікації принципів кримінального провадження складають конституційні принципи. Вони складають базу, фундамент всього кримінального провадження.

До другої групи слід віднести інші принципи, які закріплені в чинному кримінально-процесуальному законодавстві.

Загальні засади кримінального провадження. (ст.7 КПК)

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність перед законом і судом; 4) повага до людської гідності; 5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; 6) недоторканність житла чи іншого володіння особи; 7) таємниця спілкування; 8) невтручання у приватне життя; 9) недоторканність права власності; 10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; 11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї; 12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; 13) забезпечення права на захист; 14) доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; 15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 16) безпосередність дослідження показань, речей і документів; 17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; 18) публічність; 19) диспозитивність; 20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; 21) розумність строків; 22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

Характеристики вищезазначених принципів визначені у главі 2 (ст.ст. 8 -29) КПК України.