- •Мікроклімат та приклади контролю його параметрів.
- •Терморегуляція.
- •Оптимальні та допустимі норми параметрів мікроклімату.
- •Нормування параметрів мікроклімату
- •Виробничий пил та його класифікація. Нормування вміщення пилу.
- •Запобігання дії шкідливих речовин та пилу.
- •Вимоги до виробничого освітлення. Світлотехнічні терміни.
- •Види і системи виробничого освітлення, джерела світла та нормування.
- •Нормування світла.
- •Розрахунок природного та штучного освітлення.
- •Шум та його дія на людину.
- •Характеристики шуму, його сприйняття людиною та нормування.
- •Методи боротьби з шумом.
- •Ультра– та інфразвук.
Характеристики шуму, його сприйняття людиною та нормування.
Основні
фізичні характеристики звукової хвилі
- звуковий тиск
,
коливальна швидкість v
(м/с),
інтенсивність I
(Вт/м2)
i
частота
.
Звуковий
тиск
- це змінний надмірний тиск, який виникає
в середовищі при проходженні звукової
хвилі.
Інтенсивність звуку I (Вт/м2)- це середня енергія, яку звукова хвиля переносить в одиницю часу через одиницю площі поверхні, яка розміщена перпендикулярно до напрямку розповсюдження хвилi.
Швидкість звуку в повітрі при t=20С приблизно дорівнює 334 м/с, в сталі 5000 м/с, в бетоні 4000 м/с. Інтенсивність звуку зв’язана зі звуковим тиском залежністю I=p·v.
Людина з нормальним слухом сприймає звуки з частотою від 20 до 20 000 Гц, звуковий тиск від 2·10-5 до 200 Па, інтенсивність звуку від 10-12 до 102 Вm/м2 при частоті 1000 Гц.
На практиці користуються логарифмічними рівнями інтенсивності звуку LI звукового тиску LP, які вимірюються в децибелах i визначаються за формулами: LI=10lg(I/Iо), Lp=20lg(p/pо)
Величини мінімального звукового тиску та мінімальної інтенсивності звуків, якi починає відчувати людина слуховим апаратом, називають пороговим.
Децибел – це одиниця виміру звуку (десята частина бела, 1 Б=0,1 Б), яка показує, наскільки інтенсивність даного звуку в логарифмічних значеннях більша умовного порога чутності.
За спектром шум класифікується на широкосмуговий, тональний i змішаний.
Санiтарно-гiгiєнiчне нормування шуму
При нормуванні шуму використовують два методи:
- нормування за граничнодопустимим спектром шуму;
- нормування рівня звуку за шкалою А шумоміра ( БА ).
Перший метод нормування - основний для постійних шумів.
Характеристикою постійного шуму на робочих місцях є рiвнi звукового тиску LР в децибелах в октавних смугах частот з середньогеометричними частотами 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц.
Другий метод нормування допускається застосовувати для орієнтовної оцінки. При цьому як i характеристика постійного широкосмугового шуму на робочих місцях приймається рiвень звуку в Б(А), який вимірюється на часовій характеристиці “медлено” шумоміра згідно з ГОСТ 17187-81.
Допустимі рiвнi звукового тиску в октавних смугах частот, рiвнi звуку i еквівалентні рiвнi звуку на робочих місцях приведені в додатку 2.
Якщо виміряний спектр шуму на деяких частотах перевищує граничнодопустимий спектр, то висновок про відповідність виміряного шуму граничнодопустимому роблять порівнюючи рівні звукового тиску в дБ(А).
Методи боротьби з шумом.
Заходи боротьби з шумом можна розділити на таких три групи:
Боротьба з шумом в джерелах його виникнення: балансування мас, що обертаються, змащування поверхонь тертя, висока зазорів, тобто ліквідація джерела шуму.
архітектурно-планувальні заходи, які полягають у відділенні шумних виробництв від мало шумних.
боротьба з шумом на шляхах його поширення:
звукопоглинання – полягає в зниженні інтенсивності звуку, перетворення механічної енергії коливань пружного середовища на теплову енергію за рахунок використання пористих та волокнистих матеріалів (пінопласт, паралон, яєчна шкаралупа…). Для ефективності звукопоглинання матеріалом має бути облицьовано не менше 60% поверхонь
звукоізоляція полягає у відбиванні звукової хвилі з щільного матеріалу (капот автомобіля, металеві кожухи на приводах машин).
Використання багатошарових оболонок.
Для підвищення звукоізолюючих властивостей неповинні співпадати власні частоти крайніх шарів. Для цього в вікна вставляють скло різних товщин. Крім того при зменшені жорсткості внутрішньої перегоротки звукоізоляція збільшується. Найкращі результати, коли між крайніми шарами скла 40-60мм.
Глушники аеродинамічного шуму встановлюється в місцях викидання газоповітряної суміші з великою швидкістю.
Бувають:
Абсорбційні–внутрішня поверхня з пористого або волокнистого матеріалу.
Реактивні–швидкість газоповітряної суміші зменшується за рахунок розширення каналу.
Екранні–змінюють напрямок руху.
5.Засоби індивідуального захисту: наушники, вкладиші в вуха з ультрамікродисперсного волокна, при високих рівнях використовують спеціальні шоломи і каски.
