4. Характеристика міжнародних принципів бухгалтерського обліку: автономності та діючого підприємства.

Автономність: Компанія повинна бути юридично самостійною відносно свого власника. Розрахункові рахунки власника та фірми - розмежовані і відповідальність за зобов'язаннями один одного не пересікається. Отже, капітал, інвестований у підприємство, є не тільки активами цього підприємства, а також мірою заборгованості власнику.

Цей принцип залишається незмінним в сучасному обліку, і власник зображується як такий, що має право як на капітал, інвестований у справу, так і на прибуток, отриманий в результаті господарської діяльності. Бухгалтерський та юридичний зв'язок між компанією та її власником відображений у Балансі, статті якого характеризують активи і зобов'язання компанії і, відповідно, її фінансовий стан та добробут.

У разі створення корпорації, її власний капітал формується за рахунок випущених акцій. Власники акцій беруть на себе ризик збитків у межах придбаних акцій, але не відповідають за борги корпорації.

Діюче підприємство: Оцінка активів, що використовуються на підприємстві, ґрунтується на припущенні, що підприємство є функціонуючим, а не перебуває на межі припинення діяльності. Цей принцип є дійсно важливим, оскільки більшість активів оцінюється згідно з їх використанням, але у випадку, якщо фірма припинить свою діяльність, вартість, яка могла б бути одержана за ці активи при їх продажу, була б значно нижчою за їх балансову вартість.

Цей принцип вносить у бухгалтерський облік певну умовність: абстрагуючись від реальності, бухгалтери домовляються і приймають припущення, що підприємство не припинить свою діяльність. Так само був задоволений маленький хлопчик Сергійко з однойменної повісті Віри Панової, коли його заспокоїли, що він ніколи не помре, а буде жити вічно.

Якщо б компанія вирішила припинити діяльність - гостро постала б проблема оцінки активів, яка в такому випадку не відповідала б принципу собівартості. Намагаючись вирішувати проблеми по мірі їх виникнення, наші зарубіжні колеги прийняли припущення, що підприємство існуватиме в неосяжному майбутньому і не має намірів щодо ліквідації або різкого скорочення діяльності.

5. Характеристика міжнародних принципів бухгалтерського обліку: реалізації, собівартості та періодичності.

Реалізація: у міжнародній практиці реалізованою вважається відвантажена споживачам продукція, виконавчі роботи, надані послуги. Дохід визнається лише за умови, що він є заробленим, тобто компанія виконала той обсяг робіт, здійснення якого дає їй право на отримання доходу відповідно до умов контракту.

Собівартість: Активи підприємства містять у собі грошові кошти, землю, будівлі, машини та інше майно, а також майнові права. Згідно з принципом собівартості, вони обліковуються за ціною, сплаченою за їх придбання, включаючи витрати, пов'язані з доставкою, налагодженням і введенням в експлуатацію - тобто за фактичною собівартістю.

Принцип собівартості є об'єктивним, оскільки оцінка ґрунтується на документальних даних. За предмет оцінки дійсно була (або повинна бути) сплачена відповідна сума; майно реєструється в обліку за тією ж ціною, за якою воно дійсно було придбане. Бухгалтери визначають вартість активів, посилаючись на вартість їх придбання, а не на вартість реалізації. Таким чином, вартість активів, яка використовуються і яку підтримує принцип функціонуючого підприємства, - є вартість придбання (первісна вартість). Звичайно на цю сумму не впливають подальші зміни ціни активу, тобто суми, за якими активи відображені на рахунках підприємства, відбивають вартість їх придбання, а не можливу ціну їх реалізації.

Періодичність: забезпечує користувачів необхідною інформацією через певні проміжки часу (у зарубіжних компаніях фінансовий рік не завжди співпадає за календарним: 12 послідовних місяців або 52 тижні, або 13 чотирьохтижневі періоди