11.Торговельні банківські операції з іноземною валютою

Міжнародні розрахунки здійснюються в трьох загальноприйнятих формах:

1. банківським переказом;

2. інкасо;

3. акредитивом.

Вибір форми розрахунків залежить від того, як має проходити сам розрахунок, про що обумовлюється це в угоді на купівлю-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг.

Банківський переказ – просте доручення банку своєму своєму банку-кореспонденту виплатити кошти за дорученням та за рахунок переказодавця іноземному одержувачу(бенефіціару) з вказівкою способі відшкодування виплаченої суми. Переказ здійснюється безготівковим способом за допомогою платіжних доручень одним банком іншому.

Після укладання контракту між імпортером і експортером, імпортер направляє в банк платіжне доручення в іноземній валюті; поставка товару може передувати переказу, або відбуватися за ним, що визначається контрактом та валютним законодавством країни. Банк імпортера, прийнявши платіжне доручення від імпортера направляє від свого імені платіжне доручення у відповідний банк експортера. Одержавши платіжне доручення, банк експортера перевіряє його справжність та завершує операцію щодо зарахування коштів на рахунок експортера.

Інкасо-доручення експортера(крадитора) до свого банку одержати від імпортера(платника) безпосередньо або через ін.. банк певну суму, або підтвердження(акцепт) того, що сума буде виплачена у визначений термін.

Два види інкасо: чисте(тільки фінансові документи), документальне(комерц.).

Учасниками інкасо є: довірити та банк-ремітент, банк-інкасатор, репрезентуючий банк.

12. Конверсійні операції та управління валютною позицією комерційного банку

Конверсійні це операції обміну між учасниками валют- операції ного ринку грошових сум у валюті однієї країни, на валюту іншої країни за певним курсом на певну дату. Здійснення конверсійних операцій в банку займається відділ конвертації валют, який складається з двох підрозділів. Конверсійні угоди бувають таких типів:

1 — угода з поставкою водночас

2 — угода типу «ТОД» — конверсійна операція з датою валютування в день укладення угоди;

3 — угода типу «ТОМ» — операція з датою валютування на наступний за днем укладення угоди робочий день;

4 — угода типу СПОТ — операція з датою валютування на другий за днем укладення угоди робочий банківський день; опе­рація, що здійснюється за погодженим сьогодні курсу, коли одна валюта використовується для купівлі іншої валюти зі строком кі­нцевого розрахунку на другий робочий день, не враховуючи дня укладення угоди;

5 — строкова (форвардна угода) — більше ніж на 2 робочих банківських дні.

— угоди з «аутрайтом» — з умовою поставки валюти на пев­ну дату;

— угоди з «опціоном» — з умовою нефіксованої дати поста­вки валюти.

— угода СВОП — угода, що складається з двох протилежних операцій на однакову суму, що заключаються в один і той же день.

Для вираження валютних курсів застосовується пряме і не­пряме котирування.

Валютна позиція банку - залишки на рахунках в іноземній валюті, які формують активи та пасиви (з урахуванням позабалансових вимог та зобов'язань за незавершеними операціями) у відповідних валютах. Валютна позиція банку буває закритою і відкритою. Валютна позиція банку визначається щоденно і окремо стосо­вно кожної іноземної валюти.