1. Еволюція міжнародної економіки як науки.

2. Суть, матеріальний зміст і структура міжнародної економіки.

3. Система міжнародних економічних відносин. Суб’єкти міжнародних економічних відносин.

4. Рівні та форми міжнародних економічних відносин.

5. Глобальні й регіональні проблеми сучасності та загальні проблеми МЕВ.

6. Історичний аспект і фактори розвитку міжнародної економіки й міжнародних економічних відносин.

7. Сутність і структура міжнародної економічної системи.

8. Системні ознаки міжнародної економіки.

9. Умови та тенденції розвитку сучасних міжнародних економічних відносин.

10. Суть і фактори розвитку МПП.

11. Основні тенденції МПП.

12. Форми й напрями розвитку МПП.

13. Показники розвитку МПП.

14. Проблеми участі України в МПП.

15. Економічна основа МПП. Види МПП.

16. Переваги та недоліки участі України в МПП.

17. Світове господарство як сукупність національних господарств та єдиний національний простір.

18. Структура світового господарства.

19. Основні історичні етапи становлення світового ринку.

20. Світовий ринок та основні його складові.

21. Історичний розвиток світового господарства.

22. Основні підсистеми структури єдиного світогосподарського простору.

23. Особливості сучасного етапу розвитку світового господарства.

24. Нерівномірність соціально-економічного розвитку країн світу

25. та їх типологія.

26. Регіональний принцип групування і головні регіональні групи країн світу.

27. Економічна основа, види та форми міжнародної торгівлі.

28. Показники міжнародної торгівлі й міжнародних торгових відносин.

29. Класичні теорії міжнародної торгівлі.

30. Сучасні теорії міжнародної торгівлі та їх місце в системі міжнародного бізнесу.

31. Переваги та недоліки міжнародної торгівлі.

32. Специфічні риси міжнародної торгівлі.

33. Особливості розвитку зовнішньоторговельної політики держав.

34. Протекціонізм та його види.

35. Політика вільної торгівлі

36. Історичний розвиток системи міжнародної торгівлі.

37. Міжнародні ярмарки й виставки.

38. Міжнародні аукціони.

39. Особливості біржової торгівлі.

40. Види та рівні державного регулювання зовнішньої торгівлі.

41. Цілі державного регулювання міжнародної торгівлі.

42. Митно-тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі.

43. Нетарифні інструменти регулювання зовнішньої торгівлі.

44. Міжнародні інститути регулювання міжнародної торгівлі.

45. Загальні засади й організація зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

46. Сутність мита й митного тарифу в регулюванні зовнішньої торгівлі.

47. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій

48. Квотування зовнішньоекономічних операцій.

49. Приховані методи регулювання ЗТ.

50. Фінансові методи регулювання МТ.

55, 56,63, 64,68,70 в зош

65,88,90,91 нема

50. Фінансові методи регулювання МТ: Метою фінансування як методу регулювання міжнародної торгівлі, зокрема розширення експорту, є дискримінація іноземних компаній на користь національних виробників і експортерів на основі зниження вартості експортованого товару і підвищення його конкурентоспроможності на світовому ринку. Фінансування експорту здійснюється з таких джерел: державного бюджету, банків, фондів, самих експортерів і банків, які їх обслуговують. До фінансових методів торгової політики належать: демпінг, субсидії, експортне кредитування.

Демпінг - це експорт товарів за цінами, нижчими від собівартості, чи, принаймні, за нижчою ціною, ніж на внутрішньому ринку. Отже, демпінг є формою міжнародної цінової дискримінації. У міжнародній торговій практиці розрізняють спорадичний, постійний і хижацький демпінг.

Субсидія - це фінансова чи інша підтримка державними органами виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту товару, в результаті якої суб'єкт господарсько-правових відносин країни експорту одержує пільги (прибутки). Така підтримка національних товаровиробників у той же час дискримінує імпортерів. Залежно від характеру виплат розрізняють пряме і непряме субсидування.

Надання експортних кредитів здійснюється у вигляді: субсидованих кредитів вітчизняним експортерам; державних кредитів іноземним імпортерам при обов'язковій умові закупівлі товарів тільки у фірм країни, що надала такий кредит.

51. Правові методи регулювання МТ: Практика міжнародної торгівлі виробила різні правові методи, які сторони можуть використовувати при забезпеченні випливають із договору зобов’язань. Засоби правового захисту, які надаються потерпілій стороні у разі порушення зобов’язань контрагентом і засновані тільки на укладеному договорі, можуть показатися недостатніми, особливо в тих випадках, коли комерційний ризик операції, що здійснюється в силу певних обставин (об’єктивного і суб’єктивного властивості) виходить за межі звичайного.

Сторони домовляються про додатковому забезпеченні. Воно не тільки має важливе значення з точки зору ефективності в отриманні потерпілою стороною відповідної компенсації при порушенні договору партнером, але й, як захід превентивного характеру, створює спонукальні мотиви, стимулюючі належне виконання зобов’язань контрагентами.

До забезпечення виконання зобов’язань, що використовуються в комерційних угодах, відносяться заставу майна чи прав, поручительство, грошова неустойка, гарантія. Вибір конкретного способу визначається за згодою сторін і залежить в кінцевому, підсумку від можливостей і бажання сторін.

54. основи й особливості ціноутворення на світовому ринку: Ціна -це грошова сума, яку сподівається отримати продавець, пропонуючи товар або послугу, і яку готовий заплатити за цю послугу або товар покупець. Збіг наведених вимог залежить від багатьох умов, які ми називаємо ціноутворюючими факторами. 

Ціноутворення – це процес відбору кінцевої ціни залежно від собівартості продукції, цін конкурентів, співвідношення попиту і пропозиції.

Процес ціноутворення на світовому ринку має свої особливості. Це, зокрема, стосується попиту і пропозиції, які на світовому ринку е суб'єктами зовнішньої торгівлі і відчуваються значно гостріше. Головним чином на це впливає значно гостріша конкуренція, ускладнена, порівняно з національною економікою, рухом товарів і факторів виробництва.

95.Утворення та розвиток європейської економічної інтеграції. Європейська інтеграція — це процес політичної, юридичної, економічної (а в деяких випадках — соціальної та культурної)інтеграції європейських держав, у тому числі й частково розташованих в Європі. На даний момент європейська інтеграція досягається в основному за рахунок розширення Європейського Союзу та Ради Європи.