- •Магічні квадрати та їх властивості
- •Що таке магічний квадрат
- •Історія магічного квадрату Квадрат Ло Шу (Китай)
- •Квадрат, знайдений в Кхаджурахо (Індія)
- •Магічний квадрат Ян Хуея (Китай)
- •Квадрат Альбрехта Дюрера
- •Квадрати Генрі Дьюдені і Аллана Джонсона-молодшого
- •Опис дії магічного квадрату Метод побудови магічного квадрата непарного порядку
- •Метод Терас Метод терас
- •Види магічних квадратів
- •Інші способи
- •Висновок
- •Список використаних джерел
Магічний квадрат Ян Хуея (Китай)
|
У 13 ст. математик Ян Хуей зайнявся проблемою методів побудови магічних квадратів. Його дослідження були потім продовжені іншими китайськими математиками. Ян Хуей розглядав магічні квадрати не тільки третього, а й більших порядків. Деякі з його квадратів були достатньо складні, однак він завжди давав правила для їх побудови. Він зумів побудувати магічний квадрат шостого порядку так, що останній виявився майже асоціативним (у ньому тільки дві пари центрально протилежних чисел, що виділені жирним шрифтом, не дають суму 37).
Квадрат Альбрехта Дюрера
|
Магічний квадрат 4 × 4, зображений на гравюрі Альбрехта Дюрера «Меланхолія », вважається найбільш раннім в європейському мистецтві. Два середні числа в нижньому ряду вказують дату створення картини (1514, в таблиці виділено жирним). Сума чисел на будь-який горизонталі, вертикалі і діагоналі дорівнює 34. Ця сума також зустрічається в усіх кутових квадратах 2 × 2, в центральному квадраті (10 + 11 + 6 + 7), у квадраті з кутових клітин (16 + 13 + 4 + 1), в рядах чисел, побудованих «ходом коня» ((2 + 8 + 9 + 15) і (3 + 5 + 12 + 14)), прямокутниках, утворених парами середніх клітин на протилежних сторонах ((3 + 2 + 15 + 14) і (5 + 8 + 9 + 12)). Більшість додаткових симетрій пов'язано із тим, що сума будь-яких двох центрально -симетрично розташованих чисел дорівнює 17.
Квадрати Генрі Дьюдені і Аллана Джонсона-молодшого
|
|
Якщо в квадратну матрицю n × n заноситься не строго натуральний ряд чисел, то цей магічний квадрат — нетрадиційний. Поряд представлені два таких магічних квадрата, заповнені в основному простими числами. Перший (має порядок n = 3) — квадрат Дьюдені; другий (має порядок n = 4) — квадрат Джонсона. Обидва вони були розроблені на початку двадцятого століття.
Наступний квадрат, побудований в 1913 році Дж. Н.Мансі, особливий тому, що він складений з 143 послідовних простих чисел за винятком двох моментів: залучена одиниця, яка не є простим числом, і не використано єдине парне просте число — 2.
1 |
823 |
821 |
809 |
811 |
797 |
19 |
29 |
313 |
31 |
23 |
37 |
89 |
83 |
211 |
79 |
641 |
631 |
619 |
709 |
617 |
53 |
43 |
739 |
97 |
227 |
103 |
107 |
193 |
557 |
719 |
727 |
607 |
139 |
757 |
281 |
223 |
653 |
499 |
197 |
109 |
113 |
563 |
479 |
173 |
761 |
587 |
157 |
367 |
379 |
521 |
383 |
241 |
467 |
257 |
263 |
269 |
167 |
601 |
599 |
349 |
359 |
353 |
647 |
389 |
331 |
317 |
311 |
409 |
307 |
293 |
449 |
503 |
523 |
233 |
337 |
547 |
397 |
421 |
17 |
401 |
271 |
431 |
433 |
229 |
491 |
373 |
487 |
461 |
251 |
443 |
463 |
137 |
439 |
457 |
283 |
509 |
199 |
73 |
541 |
347 |
191 |
181 |
569 |
577 |
571 |
163 |
593 |
661 |
101 |
643 |
239 |
691 |
701 |
127 |
131 |
179 |
613 |
277 |
151 |
659 |
673 |
677 |
683 |
71 |
67 |
61 |
47 |
59 |
743 |
733 |
41 |
827 |
3 |
7 |
5 |
13 |
11 |
787 |
769 |
773 |
419 |
149 |
751 |
