- •1.Що таке атлетизм?
- •2.Принципи спортивного тренування
- •3.Тренувальні навантаження
- •4.Педагогічний контроль в структурі тренування
- •5.Типи статури і індивідуалізація тренування
- •6.Графік занять студентів атлетизмом у вищіх навчальних закладах
- •Висновок:
- •Практичні рекомендації:
- •Список використаних джерел:
3.Тренувальні навантаження
Основним чинником, що визначає міру дії тренувального заняття на організм спортсмена, є величина навантаження. Чим вище навантаження, тим більше стомлення спортсмена і зрушення в стані його різних систем, що інтенсивно беруть участь в забезпеченні роботи. Величина навантаження в значній мірі відбивається і в характері відновних процесів. Після незначних навантажень вони протікають протягом десятків хвилин або декількох годинників. В той же час великі навантаження можуть викликати тривалий період відновлення, що досягає декількох діб. Розрізняють наступні види навантажень: мала, середня, велика, надмірна.
· Мале навантаження активізує діяльність різних систем, але ознаки стомлення відсутні. Кількість і характер вправ, що виконуються в заняттях з малим навантаженням, складає приблизно 20-25 % від сумарного об'єму роботи. Направлена на підтримку досягнутого рівня тренованості, на прискорення процесів відновлення після попередніх навантажень.
· Середнє навантаження відповідає стійкій працездатності, створює деякі ознаки стомлення. Об'єм навантаження складає близько 40-50 % від сумарного об'єму роботи, необхідного для настання явного стомлення. Направлена на підтримку досягнутого рівня тренованості.
· Велике навантаження характеризується великим сумарним об'ємом роботи в умовах стійкого стану організму, але не супроводиться зниженням його працездатності. Об'єм навантаження відповідає приблизно 70 % від сумарного об'єму роботи, що виконується до настання явного стомлення. Направлена на подальше підвищення тренованості.
· Надмірне навантаження супроводиться явним зниженням працездатності. Зовнішнім критерієм навантаження є нездатність продовжувати виконання пропонованої тренувальної роботи.[2,стр.17]
4.Педагогічний контроль в структурі тренування
Найважливіша ланка в структурі тренування займає педагогічний контроль. Оптимізація тренувального процесу і об'єктивна оцінка ефективності не лише узагальненого чинника, але і його складових, передбачає як обов'язковий захід проведення оперативного, поточного і етапного контролю. Об'єктивний педагогічний контроль дозволяє виявити міру розвитку якого-небудь чинника, а тренувальні заходи створюють вірогідну основу його вдосконалення. Тому педагогічний контроль має бути пов'язаний із здобуттям інформації про фізичний, функціональний і психологічний стан організму спортсмена з метою перевірки ефективності тренувальних дій для підвищення результативності тренування і діяльності змагання. Головними завданнями педагогічного контролю є:
· Оцінка ефективності тренувальних засобів і навантажень.
· Оцінка системи планерування тренування, що діє.
· Оцінка темпів розвитку фізичних якостей.
· Оцінка рівня загальної і спеціальної працездатності (тренованості).
· Оцінка технічної підготовленості. Головною в педагогічному контролі є оцінка стану, в якому знаходиться спортсмен. Оцінюються і контролюються три типи стану:
· Оперативне - що змінюється в процесі заняття, під впливом виконання вправи. Оперативний контроль необхідний для реєстрації тренувальних навантажень, що виконуються на занятті. Зміни, що настали в організмі в наслідок цього навантаження, доцільно оцінювати наступного дня, до початку занять.
· Поточний стан - що змінюється під впливом одного або декількох занять. Поточний контроль повинен переслідувати мету зробити аналіз тренувального навантаження, яке здійснювалося в течію протягом декількох мікроциклів, створюючих значний етап тренування.
· Перманентний стан - що зберігається відносно тривалий період часу. Етапний контроль передбачає систематизацію даних поточного контролю за відносно закінчений цикл (піврічний, річний). Всі дані по навантаженню необхідно представити в графічному вигляді. Такий прийом дозволить тренерові якісний розібратися у вмісті, організації і стратегії спланованих навантажень, а також визначити рівні розвитку фізичних якостей, біоенергетичних можливостей, оцінити діяльність змагання, технічну підготовленість. Бажано, щоб в систему контролю поступали показники отримані лікарками, фізіологами, біохіміками і психологами.[6,стр.268]
