77. Стратегічний план дослідження та його види.

У кожному з досліджень створюється своя особиста стратегія наукового пошуку, яка визначає послідовність дій соціолога. Ця послідовність є стратегічним планом дослідження, який будується в залежності від типа гіпотези і мети дослідження.

Існує три варіанти стратегічного плану дослідження:

• розвідувальний,

• аналітичний,

• експериментальний.

Розвідувальний план соціологічного дослідження застосовується у тих випадках, коли немає ясного уявлення про проблему чи об'єкт дослідження.

Мета плану — формулювання проблеми. Розвідка дозволяє більш ясно і чітко сформулювати проблему, визначити основний набір дослідницьких засобів — методик і технік дослідження, порядок їх застосування, визначити першочерговість завдань, які треба розв'язати, з точки зору їх важливості. Нерідко з'ясовується, що висунуті завдання занадто широкі, а знань і технічних засобів для їх розв'язання недостатньо. Всі ці питання уточнюються в процесі здійснення розвідувального плану.

Розвідувальний план передбачає три основних етапи роботи:

• вивчення документів,

• проведення інтерв'ю

• здійснення спостережень.

Спостереження — заключний етап розвідки. До цього моменту соціолог вже має деяку інформацію. Розвідувальне спостереження — не формалізоване, як, наприклад, при аналітичному плані дослідження; є тільки перелік питань для вивчення.

Робота за розвідувальним планом закінчується ясним і чітким формулюванням проблеми.

Мета стратегічного розвідувального плану — формулювання проблеми і висунення гіпотез, а проба здійснюється тільки для перевірки методик і техніки дослідження.

Аналітичний план соціологічного дослідження застосовується у тих випадках, коли знання проблеми дозволяє виділити об'єкт і сформулювати описову гіпотезу, тобто гіпотезу про структурно-функціональні зв'язки і класифікаційні характеристики соціального об'єкта, що вивчається.

Експериментальний план дослідження застосовується у тих випадках, коли знання про об'єкт дозволяють сформулювати пояснюючу гіпотезу.

Мета плану — встановити причинні зв'язки в об'єкті, розкрити не тільки його структуру, але і причини, які обумовлюють його функціонування чи розвиток.

У реальній практиці соціологічних досліджень рідко буває так, щоби один з типів стратегічного плану здійснювався у чистому вигляді. Іноді в одному дослідженні застосовуються всі три пункти плану, починаючи з розвідувального, потім йде висунення описових гіпотез і реалізація аналітичного плану, а після цього — дослідження причинних зв'язків з допомогою експериментального плану.

78. Що являє собою програма соціологічного дослідження?

Програма соціологічного дослідження – науковий документ, який регламентує всі етапи, стадії підготовки, організації та проведення соц. дослідження.

До головних компонентів програми відносять

«вихідну методологічну парадигму» — світоглядну позицію дослід­ників, яка обумовлює методи, логіку та результати со­ціологічного дослідження. Наступний компонент програми — мета дослідження, яка об'єднує інтереси вчених та замов­ників.

соціологічного дослідження — це те, на що спрямований про­цес пізнання» (В. Ядов).

Четвертий компонент програми — завдання досліджен­ня, які поділяють на основні та допоміжні, першо- та друго­рядні, тобто є ієрархізованими засобами досягнення мети. Наприклад, коли метою дослідження є пошук, шляхів підви­щення якості управління, то основним завданням мас бути визначення головних шляхів з багатьох можливих. Допоміжні завдання можуть бути спрямовані на різні аспекти вирішен­ня основних.

П'ятий компонент — понятійно-категорійна структура дослідження. Цей етап формування програми дуже відпові­дальний щодо забезпечення змістовності дослідження, він є своєрідним методологічним гарантом достовірності й надій­ності соціологічної інформації.

Шостий компонент — моделювання шляхів вирішення дос­ліджуваної проблеми. Моделювання — процес формування уявлень про досліджувану проблему у формі образів, схем чи знаків, які дали б змогу аналізувати цю проблему та вишуку­вати засоби її вирішення.

Сьомий компонент програми — вироблення гіпотез дос­лідження, тобто таких припущень, які, на думку дослідників, здатні пояснити сутнісні ознаки досліджуваного об'єкта.

Восьмий компонент програми — планування дослідниць­ких робіт. Найчастіше йдеться про вироблення стратегічно­го та робочого планів. Стратегічний план схематично відоб­ражає принципові аспекти усього циклу дослідницьких про­цедур.

Дев'ятий компонент програми — вироблення методика дослідження, тобто сукупності програмно впорядкованих істо­ричних, логічних, технічних, організаційних, інформаційних. процедурних та інших засобів, спрямованих на досягненню цілей і завдань соціологічного дослідження.

Десятий компонент програми — забезпечення зв'язку між усіма компонентами програми. Категорія зв'язку багаторіз-нева, змістово трансформується щодо вимог об'єкта пізнан­ня, У соціологічному дослідженні принцип зв'язку конкре­тизується через прямі та зворотні інформаційні потоки, ж також у діях спеціалістів з корекції та контролю виконавчих зусиль.

Останній компонент програми — підготовка звіту. Роз­різняють проміжні та підсумкові звіти. Програмні настанови до звіту повинні включати додержання вимог його змістової та формальної відповідності науковим стандартам та цілям дослідження.