50Розкрити методику визначення показників ефективності використання основних фондів, обґрунтувати шляхи її підвищення

Показники, що характеризують ефективність використання основних фондів підприємства.

Загальні показники

1. Фондовіддача. Показує, яка частка валового доходу припадає на 1 гри. вартості основних виробничих фондів:

ФВ=ВД/ C_ср 

де ВД — валовий дохід протягом розрахункового періоду,

2. Фондомісткість. Характеризує, яка частка вартості основних виробничих фондів припадає на 1 грн. валового доходу підприємства. Цей показник обернений до фондовіддачі і визначається за формулою:

ФМ=C_ср / ВД 

На збільшення фондовіддачі та зменшення фондомісткості можуть істотно впливати інфляційні процеси або підвищення рівня цін тобто фактори, від яких не залежить ступінь використання фондів. Щоб уникнути необгрунтованого збільшення або зменшення цих показників, їх визначають в умовно-натуральних одиницях за формулою:

ФМ=ЧП/ C_ср 

де ЧП — чиста продукція підприємства.

3. Рентабельність основних виробничих фондів. Визначається відношенням балансового прибутку П _б до середньорічної вартості фондів С_ср:

М_{о .в .ф.}= П _б / С_ср

Часткові показники

1. Коефіцієнт екстенсивного використаніІя (часткове завантаження ОФ) К_с= Т_ф / Т_п або К_с= Т_ф / Т_к 

Т_п - планово відпрацьований час

Т_ф - фактично відпрацьований час

Т_к - календарний час

3. Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання

Кі=Пф/П_пасп= КУ_ф /КУмах 

П_пасп - паспортна потужність

Пф - фактична потужність

КУмах - максимально можливий об"єм випуску продукції на даному обладнанні

КУ_ф – фактично можливий об"єм випуску продукції на даному обладнанні.

Показує використання потужності обладнання.

4. Інтегральний коефіцієнт використання обладнання.

К_інт=К_е*К_і 

Показує використання обладнання як в часі так і по потужності.

51Охарактеризувати функціональну роль матеріально речових елементів основних виробничих фондів,їх значенні в економіці підприємств й формуванні енергоресурсів

Основний капітал (основні фонди) як важливий складовий елемент продуктивних сил функціонує в процесі виробництва в певній матеріально-речовій формі. Його складові мають різне цільове призначення, а тому істотно відрізняються за своєю функціональною роллю при створенні матеріальних благ. Можна виділити три групи засобів праці за цією ознакою.

Перша група — це засоби праці, що безпосередньо самі вироб ляють продукцію і завдяки названій властивості дуже активно впливають на процес виробництва. Ця специфічна функціональна роль притаманна таким матеріально-речовим елементам основних виробничих фондів, як продуктивна худоба і багаторічні культурні насадження в плодоносному віці. Друга група — засоби праці, що сприяють підвищенню продуктивності праці. За їх допомогою здійснюється комплексна механізація й автоматизація виробництва і як наслідок — знижується трудомісткість продукції, ліквідується важка, непрестижна ручна праця, відбувається умовне вивільнення працівників, які можуть бути використані в інших сферах виробництва. Третя група — засоби, що створюють сприятливі умови для нормального виробничого процесу. Це — тваринницькі приміщення, складські приміщення, споруди, літні табори для утримання худоби тощо. Ці засоби праці, хоч і менш активно, впливають на процес виробництва, але є необхідними його елементами. Без них неможливо досягти високих кінцевих результатів господарської діяльності аграрних підприємств. Усі матеріально-речові елементи основного капіталу мають відповідні техніко-економічні характеристики, знання яких вкрай необхідне для визначення потреби в цих ресурсах, оцінки й аналізу ефективності їх використання, а також для планування виробництва. Однією з найважливіших характеристик частини засобів праці є те, що вони мають певну енергетичну потужність. Це — найактивніша частина основного капіталу, яка формує енергетичні ресурси аграрних підприємств і сільського господарства в цілому. Енергетичні ресурси підприємств представлені потужністю тракторів, автомобілів, моторів комбайнів, стаціонарних двигунів, електродвигунів і електроустановок, живої тяглової сили, що виражена у механічних кінських силах. При цьому потужність електромоторів і електроустановок переводиться у механічні кінські сили за коефіцієнтом: 1 кВт — 1,36, робочих коней — 0,75, робочих волів — 0,5 м.к.с. На основі даних про загальну кількість енергоресурсів визначаються такі важливі показники, як енергозабезпеченість виробництва та енергоозброєність праці. Енергозабез­печеність виробництва визначається діленням енер горесурсів підприємства на його посівну площу. Енергоозброєність праці розраховується діленням енергоресурсів підприємства на середньорічну кількість працівників. В господарствах з високим рівнем організації виробництва енергозабезпеченість сягає 650—700 м.к.с., а енергоозброєність — більше 50 м.к.с. Між рівнем цих показників і кінцевими результатами виробництва існує пряма залежність — з їх підвищенням зростає врожайність культур і продуктивність тварин, збільшуються продуктивність праці і прибутки підприємств. Про ефективність використання енергетичних потужностей судять, виходячи з показника енергоємності виробництва, що визначається діленням енергоресурсів підприємства на обсяг одержаної валової продукції. У підприємствах з інтенсивним типом роз витку, де запроваджені енергозберігаючі технології, енергоресурси використовуються ефективно і рівень цього показника не перевищує 2—2,5 м.к.с. на 1000 грн валової продукції в порівнянних цінах.