2. Види усного спілкування за професійним спрямуванням. Жанри публічних виступів, композиція мовлення.

Ділове мовлення має вираження в усній і письмовій формах. Усне мовлення – це діалогічна або полі логічна мова, писемне мовлення – це в основному монолог.

Д ілове спілкування

Приватне Публічне

(нарада, (доповідь,

прийом відвідувачів, промова,

ділові контакти, лекція,

службові телефонні розмови). Бесіда,

дискусія, репортаж).

Наради є одним з найефективніших способів обговорення актуальних питань і прийняття рішення у всіх сферах громадського і політичного життя. Залежно від мети і завдань, які потрібно вирішити, ділові наради поділяються на проблемні, інструктивні та оперативні.

Проблемні наради проводять у невеликому колі спеціалістів або компетентних осіб для того, щоб знайти оптимальне управлінське вирішення обговорюваних питань. Схема вирішення таких питань містить доповідь, запитання до доповіді, обговорення доповіді, вироблення загального рішення, прийняття голосуванням присутніх.

Інструктивні наради організовують безпосередньо управлінці з метою доведення до працівників загального завдання, передачі розпоряджень, необхідних відомостей по управлінській вертикалі чи горизонталі, залежно від фахового рівня виконавців.

Оперативні наради скликають для отримання інформацій про поточний стан справ за схемою вертикального розпорядку інформації. Особливості оперативних нарад є їх проведення у точно визначені дні й години, що дає змогу учасникам планувати свою діяльність. Позапланові оперативні наради спричиняють неритмічність виконання їх учасниками прямих обов’язків і тому проводяться в надзвичайних ситуаціях.

Телефонна розмова - один із різновидів усного приватного мовлення, що характеризується специфічними ознаками, зумовленими екстра мовними причинами:

• Співрозмовники не бачать один одного й не можуть скористатися невербальними засобами спілкування

• Обмеженість у часі

• Наявність тривалих перешкод.

Особливим видом усного спілкування є публічний виступ. Залежно від змісту, призначення, способу проголошення, обставин мовлення публічні виступи бувають таких жанрів: бесіда, доповідь, промова, лекція, репортаж.

Доповідь — найпоширеніше з форм публічних виступів. Доповіді бувають політичні, звітні, ділові.

Політична доповідь виголошується державним чи гро­мадським діячем (доповідь Президента України, пре­м’єр-міністра). Політична доповідь ставить нові проб­леми, визначає програму дій держави чи її органу.

Звітна доповідь — це промова, в якій аналізуєть­ся діяльність роботи депутата, керівника колективу, установи, організації тощо. Звітна доповідь за схемою нагадує письмовий звіт.

Ділова доповідь — це документ, який містить виклад певних питань з висновками і пропозиціями.

Лекція також є однією з форм «пропаганди» пере­дачі наукових знань. Ця форма публічного виступу відзначається більшою офіційністю, академічністю ви­кладу. Вона має чітку структуру (вступ, головна частина, висновки). Текст лекції звичайно пишеться, а майстерність лектора полягає в досконалому знанні матеріалу і вмінні його донести до слухачів;

Репортаж — це жива розповідь очевидця про якусь подію суспільного життя. Темою репортажу мо­жуть бути політична чи виробнича подія, спортивні, культурні заходи.

Промова— це виступ на мітингах, масових збо­рах на честь певної події, ювілею тощо. Промови бувають мітингові, агітаційні, ювілейні.

Мітингова промова присвячена злободенній проблемі. Це короткий виступ, розрахований на безпо­середнє сприймання слухачів. Він відзначається емоцій­ністю, імпровізацією та індивідуальним стилем оратора.

Агітаційна промова спрямована на роз’яс­нення, з’ясування певних питань. Вона передбачає психологічний вплив на слухачів.

Ювілейна промова присвячена певній даті, ювілеєві людини чи установи, підприємства. Ця про мова відзначається експромтами, імпровізацією, доте­кад., невимушеністю.

Публічний виступ включав кілька етапів:

1. Підготовка до виступу.

2. Композиція виступу.

3. Написання конспекту (плану, тез) виступу.

4. Встановлення контакту зі слухачами.

5. Виголошення виступу (доповіді, лекції).