Значення коефіцієнта kд, що враховує ступінь дегазації

відбитого вугілля

Час знаходження вугілля в привибійному просторі Ту, хв	1	2	3	4	5	6
Коефіцієнт kд	0,052	0,088	0,116	0,138	0,157	0,175

6. Визначаємо абсолютну метанообільність тупикової виробки:

_{7. Розраховуємо продуктивність відповідно видобувної ділянки Адл і шахтного поля Ашп:}

_{де L – довжина очисного вибою, м (див. дод. №1);}

т – потужність пласта, м (див. дод. №1).

Якщо шахта відробляє одну ділянку, то А_шп = А_дл.

8. Розраховуємо метановиділення з одночасно виймальних ділянок, що гасяться:

_{9. Визначаємо метановиділення з монтажних виробок:}

_{де kM – коефіцієнт, що враховує зміну метановиділення в монтажних виробках по часу (kM = 3).}

10. Визначаємо метанообільність вугільного пласта:

де n_дл – кількість одночасно працюючих виймальних дільниць в межах шахто пласта (n_дл = 1);

– коефіцієнт, що враховує метановиділення з раніше відроблених поверхів або горизонтів (для шахт Донбасу = 0,25; для шахт інших вугільних басейнів = 0,15);

– коефіцієнт, що враховує спосіб підготовки виймальної ділянки ( =1).

Лабораторна робота № 2 розрахунок тепловиділення в тупікових гірничих виробках

Мета роботи: вивчити фактори, які впливають на тепловий режим гірничих виробок та засвоїти методику розрахунку кількості теплоти, що виділяється в атмосферу гірничих виробок.

Завдання: згідно з варіантом (додаток №2) розрахувати сумарну кількість теплоти, що виділяється в атмосферу гірничих виробок.

Порядок виконання роботи

Тепловий режим гірничої виробки залежить від таких факторів, як температура повітря, що надходить у виробку, температури порід, вологість рудникової атмосфери, швидкість руху та кількість повітря, що проходить по виробці. Кожен фактор визначається за своєю методикою.

1. Визначаємо температуру вміщуючих гірських порід:

_{де – температура порід нейтральної зони, °С (табл. 2.1);}

Н – глибина закладення виробки, м (див. дод. №2);

Н₀ – глибина нейтральної зони від поверхні, м (табл. 2.1);

Г_ст – геотермічна ступінь, м/°С (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Геотермічні характеристики вугільних басейнів

Басейн	Н0, м	, °С	Гст, м/°С
Донецький	25	8,5	33
Кузнецький	30	2,5	30
Карагандинський	35	2,5	35
Подмосковний	30	3,0	30

2. Визначаємо тепловиділення при охолодженні гірських порід:

_{де L – довжина виробки, м (див. дод. №2);}

Р – периметр виробки, м (див. дод. №2);

t_вм.п – температура гірничих порід, °С;

– середня температура повітря у виробці (максимальна температура повітря по ПБ не повинна перевищувати +26 °С) (див. дод. №2);

К_τ – коефіцієнт нестаціонарного теплообміну:

кДж/м2·год·°С, кДж/м2·год·°С

_{де λ – коефіцієнт теплопровідності породи, Вт/м·}^о_{С (табл. 2.2);}

α – коефіцієнт температуропровідності, м²/°С (табл. 2.2);

– розрахунковий час процесу теплообміну:

год,

_{– час з початку проведення виробки (τн = 24 год);}

R_пр – приведений еквівалент радіуса виробки:

_{S – площа поперечного перерізу виробки, м}² _{(див. дод. №2);}

ψ – коефіцієнт тепловіддачі:

_{ε – коефіцієнт, що враховує вплив шорсткості стінок (при анкерному і бетонному кріпленні ε = 1);}

U – швидкість повітря у виробці, м/с (див. дод. №2);

j – питома теплоємність, кДж/кг·°С (табл. 2.2)

Таблиця 2.2