- •1. Праця як об”єкт вивч. Дисц. “Економіка праці і соц. Трудові відн.”
- •2. Формування і розвиток предмета дисципліни
- •3.Завдання дисципл “ек праці і соц тр відн” .”
- •4.. Трудові ресурси як соціально- ек і статистична категорія.
- •6. Трудовий потенціал: сутність, показники, стр.
- •10. Зміст та характер праці. Види праці та іі характеристики.
- •46. Зайнятість як соц.-ек. Категорія.
- •25. Методи нормування працi.
- •26.Види норм праці.
- •12.Показники і методи виміру продуктивності праці
- •14. Фактори продуктивності та їх класифікація
- •15.Резерви зростання продуктивності праці
- •16.Сутність, зміст, завдання і значення організації праці.
- •17.Принципи органiзацii працi
- •18. Основні напрями організації праці на під-ві.
- •19.Організація праці на макро- і мезорівнях.
- •20.Умови праці: сутність і значення.
- •21 Умови праці та фактори їх формування.
- •22.Нормування працi як провiдна складова II орг-цii.
- •23.Функцii нормування працi.
- •28.Функції зп
- •29.Чинники що впливають на рівень і динаміку зп
- •31. Тарифне нормування оплати праці
- •32.Системи винагороди за працю
- •54.Міжнародна організація праці
- •11.Сутність продуктивності праці.
- •12.Продуктивність праці,її показники.
- •19.Організація праці на макро- і мезорівнях.
- •27. Заробітня плата.
- •23. Функції нормування праці.
- •33. Поняття та сучасне розуміння сутності ств.
- •34.Сторони ств
- •35.Суб’єкти і органи ств
- •37.Регулювання соц.-тр. Вiдносин.
- •52.Форми Соціального Партнерства.
- •53.Соціальне Партнерство в організації.
- •39. Ринок праці.
12.Продуктивність праці,її показники.
Інтенсивність праці – це ступінь напруженості праці, витрачання людської енергії (фізичних та духовних сил працівника) за одиницю робочого часу.
Ступінь інтенсивності може коливатися залежно від характеру, умов праці, кваліфікації, обдарованості працівника, його відношення до праці.
Нормальна інтенсивність праці – це такий ступінь напруженості праці, який забезпечує продуктивне використання всього робочого часу і не викликає негативних наслідків в життєдіяльності людського організму.
Нормальна інтенсивність праці передбачає можливість повного відновлення використаної людської енергії протягом щоденного відпочинку або більш тривалих перерв у роботі (річні відпустки). Вона забезпечується законодавством про працю, її охорону, наукової організацією виробництва, управління, праці.Підвищення продуктивності є вираженням загального економічного закону, економічною необхідністю розвитку суспільства. Підвищення продуктивності праці характеризує економію сукупних витрат суспільної праці і полягає в тім, що частка живої праці зменшується, а уречевленої збільшується, проте збільшується в такий спосіб, що загальна сума праці, яка міститься в кожній одиниці продукту, зменшується.
19.Організація праці на макро- і мезорівнях.
Економiка працi вивчаe трудову дiяльнiсть людини з метою забезпечення
умов ii високоi ефективностi, результативностi. Для того, щоб трудова
дiяльнiсть людей була рацiональною та ефективною вона повинна бути
належним чином органiзована.
Організація праці (ОП) - це спосіб поєднання безпосередніх робітників із осіб поєднання безпосередніх робітників із
засобами вироб-ва з метою створення сприятливих умов для одержання
високих кінцевих соц-екон результатів.
В економіці країни можна виділити такі форми поділу праці:
- між галузями економіки (макрорівень),
- в середині цих галузей(мезорівень),
- всередині підприємств (мікрорівень) . Використання ресурсiв працi на
мiкрорiвнi здiйснюeться в рамках органiзацii працi на пiдприeмствi.
На макроекономiчному рiвнi створення передумов ефективного
функцiонування працi здiйснюeться у межах суспiльноi органiзацii працi.
На мiкрорiвнi - в рамках органiзацii працi на пiдприeмствах
(органiзацiях, фiрмах тощо).
Органiзацiя працi в суспiльствi – це зумовлена економiчним устроeм та
законодавчого регулюeма загальнодержавна система використання працi в
суспiльствi.
У функцiональному аспектi органiзацiя працi в суспiльствi – це система
управлiння працею, яка встановлена в суспiльствi
27. Заробітня плата.
Заробітна плата — це винагорода за працю, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку згідно з трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від:
• складності та умов виконуваної роботи;
• професійно-ділових якостей працівника;
• результатів його праці та господарської діяльності організації і максимальним розміром не обмежується.
Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Мінімальний розмір оплати праці. Якщо працівникові, котрий виконав місячну (годинну) норму праці, нарахована заробітна плата нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, підприємство здійснює доплату до її рівня.
Мінімальна заробітна плата — законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсягробіт).
Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:
• вартісної величини мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів цих показників залежно від стабільності та розвитку економіки країни;
• загального рівня середньої заробітної плати;
• продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов.
Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі, не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу, і є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання.
