29.Безособові речення. Їх різновиди, значення

Безособові означають дію або стан, що відбуваються без активної участі особи незалежно від носія стану. Головний член цих речень виражається: а) безособовими дієсловами на означення стану природи; фізичного або психічного стану людини її настроїв прагнень; наявності або відсутності певних змін, явищ, стану в довкіллі: На дворі вже зовсім розвиднілось. б)особовими дієсловами в безособовому значенні на означення стану природи, людини, процесів сприймання, мислення, мовлення: (Пахло талою землею. Дихалося вільно, йшлося по землі легко.). в) безособовими формами на –но-, -то-: (Листоношу було кинуто на пісок. Роботу зроблено добре.). г) прислівниками, присудковими словами на зразок можна треба, варто, жаль, шкода, пора, в сполученні з інфінітивом: Можна вибрать друга і по духу брата, та неможна рідну матір вибирати. д) заперечними словами нема, не було, не буде: Буря, тьма, стежки нема. Б.Р. вживаються в художній л-рі, в розмовному стилі.

30.Інфінітивні речення. Відмінність від інших односкладних речень. Ці речення вказують на можливу або неможливу необхідну або неминучу дію. Головний член в І.Р. виражається незалежним інфінітивом без частки би(б) або з нею: А слова дружнього за гроші не купити. Погасити вогні. Рятувати людей.

31. Номінативні речення. Особливості та різновиди.

Речення стверджують наявність існування явищ, подій або предметів. Головний член виступає іменником, займенником, субстантивованими словами: Весна. Теплінь. Жайворонки в небі. Залежно від значення розрізняють Н.Р.: а)власне номінативні: Ущелина. Потік. Тропа. Граніт. Безодня. б)вказівні доповнюють власне номінативні частками ось, от, он.: Ось ваш тихий порт. в)оцінні, поєднується з емоційною оцінкою предмета: Літо. Сад. Яка спекота! Ох, яка ж краса! Н.Р. найчастіше використовують у художніх описах. Широке їх використання пояснюється лаконізмом, глибиною закладеної в них і-ції.

13. Формально-синтаксичний, семантико-синтаксичний, комунікативний аспекти речення.

Переважно досліджують три аспекти: формально-синтаксичний (враховує формальну будову синтаксичних одиниць), семантико-синтаксичний, або семантичний, (враховує взаємозв’язок формальної будови і значення синтаксичних одиниць) і комунікативний. Панівним є функціональний підхід до вивчення синтаксичних явищ. В українському мовознавстві досліджують передусім формально-синтаксичний та семантико-синтаксичний аспекти, їх взаємодію. Найповніше ці аспекти з погляду функціонального синтаксису дослідив Іван Вихованець (нар. 1935). Він розглянув типи функціональних синтаксичних одиниць за формально-синтаксичними і семантико-синтаксичними ознаками, синтаксичні одиниці у сфері мови і мовлення, синтаксичні зв’язки і семантико-синтаксичні відношення, формально-синтаксичну і семантико-синтаксичну структури речення.

49. Елементарні та неелементарні складні речення.

У системі складного речення, як і простого, слід розрізняти елементарні і неелементарні конструкції. В елементарних складних реченнях наявні тільки дві предикативні частини, поєднані сурядним, підрядним або недиференційованим синтаксичним зв'язком і відповідними семантико-синтаксичними відношеннями. У неелементарних складних реченнях маємо понад дві предикативні частини. Елементарними складносурядними реченнями є елементарні складнопідрядні речення та елементарні складні речення з недиференційованим синтаксичним зв'язком. Елементарні складносурядні речення являють собою конструкції, дві предикативних частини яких синтаксично рівноправні і поєднані сурядним зв'язком за допомогою сурядних сполучників або безсполучниково: Діти сусідські вдягали в свята білу одежу, А сирота — із вітрів осінніх синю мережу (А. Малишко); Лампадка тьмяно блимала в кіоті, стояла в церкві дивна тишина (Л. Костенко). Елементарні складнопідрядні речення, вкладаються з двох предикативних частин — головної і підрядної. Синтаксично нерівноправні частини поєднуються підрядним зв'язком за допомогою сполучників (сполучних слів) або безсполучниково: Я ніколи не покохаю жінку, котрій бракує слуху (П. Тичина) Елементарні складні речення з недиференційованим синтаксичним зв'язком є складними реченнями, у яких дві предикативні частини поєднуються безсполучниково: Висохлі маслини — Побив мороз... (М. Рильський); Стук оброслих товщею серць ніжний, бризки сонця між чагарів жаль ні (В. Стус).Формально неелементарні (ускладнені) складні речення являють собою конструкції, у структурі яких функціонують понад дві предикативні частини. Є ускладнення предикативними частинами. З-поміж неелементарних складних речень виділимо основні різновиди: неелементарні складносурядні речення,- неелементарні складнопідрядні речення, неелементарні складні речення з сурядністю і підрядністю, неелементарні складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв'язком. Неелементарні складносурядні речення — це поєднання трьох і більше предикативних частин за допомогою сурядних сполучників і безсполучникового зв'язку: Тіні од квітів над Іваном Івановичем падають аж за оградку, й чорнобривці і гайстри тільки красуються, а нагідки гіркувато, сумно пахнуть (Григір Тютюнник); У типових виявах неелементарні складнопідрядні речення являють собою конструкції, у яких поєднано понад дві предикативні частини за допомогою підрядних сполучників або сполучних слів: / хоч Меланя плакала, я відчував, що вона радітиме, коли я піду (Григір Тютюнник). Неелементарні складні речення можуть поєднувати в собі понад дві предикативні частини сурядним і підрядним зв'язком: Ти чув, що над товаришем гримить, Був коло нього в найскрутнішу.