111.Судова система кнр

Завданням народних судів є "розгляд кримінальних і цивільних справ, покарання у судовому порядку злочинних елементів і дозвіл цивільних спорів з метою захисту системи диктатури пролетаріату". У законодавстві закріплюється принцип незалежності судів.

Загальними(Верховний народний суд і місцеві народні суди) і спеціальними судовими органами( військовий)

не існує спеціальних адміністративних судів; їх функції виконують діючі в загальних судах палати (колегії) з адміністративних справ

У селах такі скарги розглядають комітети сільського населення

рбітражні комісії і арбітражні суди з трудових спорів

Розгляд справ, як правило, колегіальне, але передбачена можливість слухання однією суддею нескладних цивільних і малозначних кримінальних справ. Вироки, що засуджують до страти, передаються на затвердження Верховного народного суду. Верховний народний суд як найвищий судовий орган здійснює нагляд за діяльністю місцевих і спеціальних народних судів. Даний судовий орган відповідальність перед ВЗНП і його Постійним комітетом. Місцеві народні судів відповідальні перед місцевими органами влади державної.

Судді обираються чи призначаються народними зборами відповідного рівня і займають свою посаду не більше двох 5-річних термінів. Голову Верховного народного суду обирає ВЗНП, членів його Постійний комітет. Народні засідателі обираються місцевими жителями або народними зборами або призначається судом.

У Китаї не існує спеціальних органів конституційного контролю, так як внешний контроль за конституційністю актів ВЗНП несумісний зі статусом останнього як вищого органу державної влади. В відповідності з Конституцією КНР контроль за виконанням Конституції належить до повноважень самого ВЗНП і його Постійного комітету. Організації та діяльності судів в новій японської Конституції приділено значну увагу. У главу судової системи Японії поставлений Верховний Суд, що складається з Головного судді і встановленого законом числа суддів. Всі судді, крім Головного, призначаються Кабінетом, Головний - імператором за поданням Кабінету. Судді незалежні, діють "відповідно до голосу своєї совісті" (ст. 76) і підкоряються лише закону. Виконавчі органи не мають права втручатися у діяльність суддів. Загальногромадянські суди поширюють свою компетенцію і на представників виконавчої влади, справи яких перебували раніше у веденні адміністративних судів. Які б то не було "особливі суди" забороняються.

113.Конституція Японії

Конститу́ція — чинний основний закон держави Японія. Проголошена 3 листопада 1946 року, набула чинності 3 травня 1947 року. Конституція Японії 1947 року замінила попередню Конституцію Великої Японської Імперії, що втратила чинність після поразки Японії у Другій світовій війні 1945 рок. До 2008 року, по сьогодні, жодних поправок до діючої Конституції Японії внесено не було.Конституція Японії проголошує японську націю носієм державного суверенітету, а Імператора Японії — символом цієї нації. Конституція гарантує членам нації, особам які мають японське громадянство, основні права людини, якщо вони не протирічать громадському благу.За Конституцією влада поділяється на три гілки — законодавчу, виконавчу і судову, які уособлюються Парламентом Японії КабМіном. і Верховним Судом Японії (найвищого органу державної влади і єдиного законодавчого органу країни), Японський парламент - двопалатний орган, що складається з палати представників і палати радників. Перша (нижня) палата переобирається цілком кожні 4 роки, але може бути розпущена достроково. Термін повноважень членів палати радників (верхньої) - 6 років, з переобранням через кожні 3 роки половини з них. активне виборче право надається японським громадянам з 20 років, пасивне - з 25 років в нижню і з 30 років - у верхню палатуФормальне обмеження повноважень верхньої палати в порівнянні з нижньою (законопроект, згідно з Конституцією, може бути прийнятий навіть за відсутності його схвалення верхньою палатою) не знижує великій значимості палати радників у забезпеченні політичної стабільності в країні. Верхня палата може бути наділена особливими повноваженнями при розпуск нижньої палати, під час скликання се надзвичайної сесії, "якщо це вкрай необхідно в інтересах країни", як записано в Конституції.Парламент обирає главу Кабінету міністрів, вищого виконавчого органу влади(право на видання урядових указів з метою проведення в життя Конституції і законів. (Уряду заборонено при цьому лише видавати укази, які передбачають кримінальну покарання). Прем'єр-міністр призначає Кабінет міністрів, який відповідальний перед парламентом(може розпустити палату представників і призначити нові вибори.)Виконавча вертикаль очолюється Прем'єр-міністром Японії. Регіональним і громадським об'єднанням на місцях надається право самоврядування. Імператор позбавлений впливу на державне управління.Конституція Японії відома як «Мирна конституція» завдяки статті 9, в якій передбачено відмову Японії від війни як засобу ведення державної політики та відмову від утримання війська. Діюча Конституція Японії є Верховним законом Японії, а усі постанови, укази і рескрипти, що протирічать їй не визнаються чинними.Конституція зберігала дінастійную спадкоємність імператорського трону(призначати прем'єр-міністра за поданням кабінету, промульгіровать поправки до Конституції, скликати парламентські сесії, розпускати нижню палату, підтверджувати призначення та відставки державних міністрів та інших посадових осіб .) оходи імператорської сім'ї обмежуються бюджетними асигнуваннями нині, які затверджуються парламентом.Стаття 20 Конституції рекомендує державі і його органам лише утримуватися від проведення релігійного навчання і будь-якої релігійної діяльності, а також примушувати японців до участі в будь-яких релігійних актах, святах, церемоніях і обрядах.

114.Права,свободи і обов»язки громадян японіїКонституції редакцію основних прав громадян, японська Конституція відносить до них "право на життя, свободу і прагнення до щастя" (ст. 13). До числа цих прав віднесено і рівність перед законом, підкріплювані забороною всіх видів дискримінації, забороною "перства та інших аристократичних інститутів, усіляких привілеїв" (ст. 14). Серед "класичних" прав Конституція проголошує: право "обирати публічних посадових осіб" (ст. 15), свободу "думки і совісті" (ст. 19), свободи зборів, слова, друку (із забороною цензури (ст. 21)), закріплюючи в якості найголовніших гарантій свобод громадян демократичні принципи кримінального права та процесу: право на розгляд "справи в суді" (ст. 32), право на адвоката (ст. 37), заборона довільних арештів (ст. 33), обшуків (ст. 55), застосування катувань (ст. 36) та ін. Соціальні права в Конституції перемежовуються з політичними. Серед них - заборона примусової праці (ст. 18), право на працю (ст. 27), на створення організацій трудящих, що включає право "колективних переговорів" і "колективних дій" (ст. 28), свобода наукової діяльності (ст. 23 ) та ін Японська Конституція проголосила також як важливої соціальної обов'язки держави "докладати зусилля для підйому і подальшого розвитку суспільного добробуту, соціального забезпечення, а також народного здоров'я" (ст. 25). При цьому право власності закріплено в Конституції "в межах закону, з тим, щоб воно не суперечило суспільного добробуту" (ст. 29). Небувалий економічне зростання дав можливість Японії дуже скоро перевести ці конституційні положення зі сфери декларації в сферу практичної діяльності уряду. Принципово новим явищем в практиці буржуазного конституціоналізму є включення до Конституції декларації про відмову Японії від війни (ст. 9), а також "від загрози або застосування збройної сили як засобу вирішення міжнародних суперечок". Конституція вперше в історії Японії закріпила також автономію місцевих органів управління. Органи місцевого самоврядування набули право в межах своєї компетенції видавати постанови, збір податків, керувати своїм майном і справами.

115.Політичні партії Японії.Робота парламенту значною мірою залежить від розподілу впливу між партійними групами. ЛДП, створена в 1955 в результаті злиття Ліберальної і Демократичної партій, утримувала владу з моменту виникнення і до 1993. Потім були великий фінансовий скандал і вотум недовіри, в результаті чого ЛДП втратила контроль над палатою представників. Сім опозиційних партій об'єднали зусилля для завоювання більшості депутатських місць і добилися права сформувати кабінет міністрів. Ця коаліція включала широкий спектр політичних напрямів: від соціалістів і комуністів ліворуч, демократичних соціалістів і Комейто в центрі до реформістських налаштованих консерваторів, раніше перебували в ЛДП і залишили її, щоб створити Партію нової Японії і Партію оновлення Японії. Наступний етап в японській політиці почався, коли нове покоління лідерів закликало до перегляду виборчої системи та практики фінансування виборчих кампаній.

116.Виборча система Японії .До внесення до неї змін у 1996 метод обрання до нижню палату носив унікальний характер: виборчі округи направляли від 2 до 6 (більшість від 3 до 5) депутатів. Таким чином, великим партіям доводилося висувати декілька кандидатів, які на виборах повинні були суперничати з членами не тільки інших, але й своїх партій. У результаті приналежність до певної політичної партії перестала відігравати вирішальну роль. Метою запровадження нової виборчої системи були ліквідація корупції, переорієнтація симпатій виборця з конкретної особи на політичну партію, а також зменшення ролі фракцій у формуванні кабінету і здійсненні державній лінії. Нинішня виборча система віддає перевагу ЛДП. У міських районах до парламенту направляють одного депутата від 250-350 тис. виборців, у той час як у сільських районах - лише від 130-140 тис. чоловік.віковими цензами для виборчого активного і пасивного права 20 і 25 р.

Ценз осілості – 3 міс.

117. Принципи організації механізму влади в Японії. Найбільш.вплив. держ-прав. доктрина і практика США (у способі формув. Палат парламенту, інституту конст. контролю та процедурі імпічменту суддів) та Великобританії (у конструкції механізму влади,у визначенні в системі стримувань і противаг статусу Монарха та Парламенту, способі формув.Уряду та формах взаємодії уряду з Парламентом; відмові від інституту референдуму). Імператор за функціями нагадує брит. Монарха,(ще більш символічна політична фігура).(за конст ). Уряд збаласовує повноважен. Гілок влади і палат. (право скликати на надзвичайну сесію Парламент (ст. 54) та розпуск. Палати Представників у разі отримання від нього вотуму недовіри, якщо Кабінет прийме рішення не йти у відставку (ст.69).уряд має широкі повноваж. – потрібна швидка реакція. Уряд основн. розробником законопроектів, активно реалізує надане йому право законодавчої ініціативи і, вдаючись до принципу партійної дисципліни,визначає хід законодавчого процесу в Парламенті.Практика функціонування механізму влади в повоєнній Японії засвідчила, що Конституція 1947 р. запровадила досить збалансовану і вдалу, з точки зору демократії конструкцію влади. Парламент і Уряд, як і решта органів влади, складають ланки стабільної і функціональної системи стримувань і противаг, яка виключає верховенство чи домінування однієї з гілок влади над іншою.

118.Вищі органи державної влади в Японії парламентарна салічна монархія.За порядком спадкування престолу стежить Рада імператорського двору, очолює Прем'єр.складається із 2 представників імператорської родини, голів і віце-голів Палат Парламенту, головного судді й 1 члена ВС. В юридичному відношенні Імператор безвладний. Монарха: призначає Прем'єра (за представл. Парламенту), Головного суддю ВС (за представл. Кабінету), промульгація законів і договорів, скликання Парламенту, оголошення загальних парламентських виборів, дарування нагород , присутній на церемонії відкриття сесії Парламенту, виступає із промовою на засіданнях Парламенту. Повноваж. Парламенту: затвердження закону про бюджет, утворення та контролю за урядовою діяльністю, здійснення правосуддя щодо суддів, щодо яких порушена справа про зміщення з посади(законодавч.)склад. - Палата Радників і Палата Представників. ПР - 252 радника (на 6 років, переобир на 1/3 що 2р),ПП - на 4 роки в кількості 500 депутатів. ПП може бути достроково розпущена актом Імператора на вимогу Уряду, верхня палата розпуску не підлягає.Парламент працює у формі парламентських сесій: чергових (1 у рік,у грудні, і тривають 150 днів), надзвичайних (у випадку розпуску П П,триває 30 д) і спеціальних(у випадку розпуску П П,триває 30 д). Засідання – відкриті(крім 2/3 проти). постійні парламентські комісії {комітети) 20 постійних комісій. У ПР є 17 комісій (розробки і прийняття рішень). Засідання комісій: робочі(найважливіші питаня у присутності членів кабінету) й загальні(за участю парламентських секретарів.Правом законодавчої ініціативи мають депутати Парламенту та Кабінет. Народна законодавча ініціатива невідома.1 етап - в департаментах відповідних міністерств. Потім - у канцелярію Прем'єра, далі до Прем’єра, потім представляються в Парламент, (над ними йде робота у відповідних комісіях і в законодав. бюро Палат). після прийнят комісією позитивного рішення проект виноситься на пленарне засідання й обговорюється у 2 читаннях. Законопроект стає законом після прийняття його обома Палатами. Якщо позиції Палат розходяться, то ПП може вимагати скликання спільного засідання Палат або створення паритетної узгоджу вальної комісії (10 депутатів і 10 радників). На спільному засіданні рішення приймається більшістю голосів, а в погоджувальній комісії - не менше 2/5 її складу; якщо комісії не вдається подолати розбіжності Палат, прийнятим вважається рішення ПП.Рішення Палати приймають простою більшістю голосів. Прийнятий закон підписується міністром контрасигнується Прем'єром і направляється Імператору для промульгації. Закон має бути опублікований протягом ЗО днів і набуває чинності через 20 днів після публікації.Парламентський контроль. Парламент здійснює контрольні функції за діяльністю Уряду Оскільки,Уряд Японії формується в парламентський спосіб, він потребує у своїх діях довіри Парламенту. Гарантією цього слугує інститут парламентської відповідальності Кабінету, що складається з наступних елементів: кандидатура на посаду Прем'єра формально обирається Палатами. ПП може прийняти більшістю голосів резолюцію про недовіру Кабінету. Основною формою контролю є інтерпеляція, подати яку може будь-який депутат ПП через Голову Палати, відмову Голови депутат може оскаржити на пленарному засіданні Палати. Відповідь на інтерпеляцію по винна бути дана протягом 6 днів в усній або письмовій формі. До форм контролю відноситься й загальна дискусія щодо політики Уряду 5.4. Кабінет (Прем'єр та інші міністри) Глава Кабінету лідер партії парламентської більшості. Якщо Палати пропонують на посаду Прем'єра різні кандидатури або якщо ПР протягом 10 днів не запропонує свою кандидатуру, то рішення ПП стає рішенням Парламенту.Прем'єр призначає не більше 20 державних міністрів затверджуються указом Імператора. 1 міністр ген.сек, інші 8 є міністрами без портфеля. несуть колективну відповідальність перед Парламентом. Якщо ПП приймає вотум недовіри або відмовляється проголосувати за довіру Уряду, Кабінет має піти у відставку в тому випадку, якщо ПП не буде розпущена Кабінетом у 10д. строк. Кабінет іде у відставку, якщо посада Прем'єра стає вакантною або якщо скликається перша сесія Парламенту після виборів у ПП.Функції Уряду: керівництво зовнішньою політикою; укладення договорів (попереднє/наступнє схвалення Парламенту); організація й управління сивіл.службою;складання бюджету і внесення його на розгляд Парламенту;видання указів із метою проведення в життя положень чинної Конституції та законів (не можуть міститися ст.., які передбачають кримінальне покарання інакше як з дозволу відповідного закону);прийняття рішень про загальну і приватну амністії, пом'якшення й відстрочку покарань і поновлення у правах.Процедура засідань Кабінету і прийняття рішень регулюються звичаєм. Засідання Кабінету є закритими, проводяться двічі на тиждень у період парламентської сесії. Кабінет працює в колективній манері: рішення приймаються одноголосно або на основі консенсусу (відсутність тих, хто заперечує, хоч а й утримується).До повноважень Прем'єра як глави Кабінету відноситься загальна координація діяльності Кабінету, призначення і звільнення з посади державних міністрів, внесення на розгляд Парламенту законопроектів, доповіді Парламенту про загальний стан державних справ і зовнішньої політики, підписання загонів і указів одноосібно (як відповідний міністр) і контрасигнація підпису уповноваженого міністра, участь у проведенні переговорів і підписання міжнародних договорів, керівництво підготовкою й укладанням міжурядових угод. Міністр має 2 заступників: парламентського й адміністративного.При канцелярії Прем'єра є комітетми і управління.

119. Судова система Японії. Конституційний контроль. Верховний Суд, вісім вищих апеляційних судів, 50 місцевих (окружних) судів (у кожній префектурі по 1 й 4 місцеві суди на о. Хоккайдо),50 сімейних судів (місцеві та сімейні суди мають однаковий статус) і 450 первинних судів. Створення спец. судів заборонене (ст. 76).Більша сума позову –вище розглядається. ВС - Головний суддя (70р-пенсія), признач. Імператором за поданням Кабінету й 14 суддів,признач.Кабінетом(затверд.референдумомдо найближчих виборів до Палати представ.).; (повтор що 10р.)ВС діє у (кворум - 9 членів) або у складі відділень. ВС має 3 відділення по 5 суддів(для розгляду не менш.3суддів). Конст.контроль ВС у повному складі (приймає ця не менш 8.) ВС виступає судом ост.(2держ зрад.,3-кримінал)+повноваження судового управління (узагал. Суд. практику, видає керівні вказівки, положення про прокуратуру при ВС, про внутр.. дисципліну й управл.суд. органами, встановлює правила процес. судочинства, роботи адвокатів, внутр.. порядку в судах (ст.77 Конституції).Судді інших судів признач.Урядом за списком що дає ВС.(признач на 10р.можна переобирати).судді незалежк.,керуюця сумлінням і конституцією. зміщуюця за рішень.суду імпічменту,(депутати обох палат.чи по стану здоров’я).Суд. процес і вирок –публікуюця (крім коли шкодить обвинувачуваному+стосовно преси і прав громад. – завжди публікуюця) Вищі апеляційні суди 1 у справ. Про держ зраду+апеляційний для нижчих. Розглядаються колегією з 5 (злоч. проти держави) або 3 суддів (цивіл. та кримінал.).Місцеві(апеляція первин.,кримінал,цивіл)Розгляд справи (1 суддя, чи 3 коли строк більше 1р).У первинних(малі сивіл і кримінал. Позов 900 ієн. Суддя розгляд сам. Не завжди має освіту).Сімейні суди. ( питання сімейні і неповнолітніх )Для 1 існують примирні комісії,(суддя,представник насел.) 2-гу дослідники, (вивч.неповнолітнього,оточеня)

76. Принципи організації механізму влади в ФРН.Поділ влади на три гілки (п 2 ст.20 ) здійснення влади через спеціальні органи влади. Законодавчої виконавчої і правосуддя. Законодавча влада – Двопалатний парламент Бундестаг і Бундесрат ( законодавча ініціатива належить двом і уряду )Нижня(Бундестаг) обирається на чотири роки шляхом прямих виборів(половина членів в округах за мажоритарною системою відносної більшості , половина за партійними списками висунутими в кожній землі за пропорційною системою ) має перевагу у випадках виникнення розбіжностей з верхньою палатою Верхня (Бундесрат) включає членів урядів земель, що призначаються останіми . Кожна земля має квоту місць від трьох до шести в залежності від кількості населення. Єдиновладдя парламенту в законодавчій сфері підриває встановленна можливість передачі цих повноважень Уряду – делеговане законодавство .Виконавча влада у ФРН дуалістична . Президент (слабкий )- обирається федеральними зборами які включають всіх членів нижньої палати до яких додається рівне число членів що обираються ландтагами земель . може переобиратись лише один раз . Несе відповідальність за свої дії на посаді глави держави . всі акти мають бути контрасигновані Канцлером лише за винятком призначення і звільнення Федерального канцлера розпуску бундестагу коли останій не може обрати Канцлера(ст63 ) і прохання Президента до фед. Канцлера продовжувати ведення справ до призначення його наступника. Роль президента суто представницька але у разі відсутності стійкої більшості у парламенті президент може запропонувати кандидатуру канцлера і тим самим вибрати політичний і економічний напрямок руху країни . Канцлер (сильний) - голова уряду . Засіб стабільності Виконавчої влади . він отримує владу від Бундестагу будучи обраним за пропозицією президента без суперечок .