№29

1. Методи державного управління економікою, -це передбачені законодавством заасоби впливу держави на поведінку суб'єктів гос-ня з метою отримання необхідного для суспільства результату. 1> Адміністративні методи-мє

способи впливу держави, коли необхідний суспільству результат досягається шляхом прямого наказу компетентного органу, що підлягає обов'язковому та однозначному виконанню суб'єктами гос-ня (державна реєстрація суб-тів гос-ня; державна реєстрація деяких господарських договрів; ліцензування; встановлення податкових ставок та ннші).

2. Економічні методи — це способи впливу держави, коли необхідний суспільству результат досягається через економічний інтерес вмконанців, що обумовлює надійність дії цих методів, та становить позитивну їх якість, але характеризується деякою повільністю дій: результат наступає через значний проміжок часу (встановлення податкових пільг; державне кредитування суб-тів гос-н; надання дотацій; застосування господарсько-правових санцій за попушення законодавства та інші).

2. Назвіть джерела формування майна суб'єктів господарювання. майно - сукупність речей та інших цінностй , які мають вартісне визначення, вирбляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах і обліку май2на цих суб'єктів- грошові та матеріальні внески засновників, доходи від реалізації продукції (робіт, послуг), доходи від цінних паперів, капітальні вкладення і дотації з бюджетів, надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів, що належать їм, кредити банків та інших кредиторів, безоплатні та благодійні внески, пожертвування організація і громадян, інші джерела не заборонені законом

№ ЗО

1. Правове регулювання банківської діяльності України . - Банківські відносини - це урегульовані

нормами права суспільні відносини, що виникають у процесі діяльності банків та інших фінансово-кредитних установ, які реалізують свій специфічний правовий статус та використовують гроші й інші фінансові ресурси яа засіб обігу, збереження та як товар.

Відповідно до ч.2 ст. 334 ГК та закону України «Про банки і банківську діяльність» банки - це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб.

Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» банк - це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку здійснювати у сукупності такі операції:

• залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб;

• розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

• відкриття і ведення банківських рахунків фізичних і юр.осіб

Виконання банками цих функцій (здійснення відповідних банківських операцій) у сукупності є банківською діяльністю. Банківська діяльність - це залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банківська система України: складається із НБУ та ішних банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону, (ст.334 ч. 1 ГК).

1. Національний банк України - є центральним банком України, особливіш центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи визначаються Кон-єю, 3-ом «Про Національним банк України» та інш.законами.

Нац.банк є економічно самостійним органом, який здійснює видакти за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених законом випадках також за рахунок Держбюджету. Він є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Нац.банк може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також за її межами. Він має та його представництва мають печатку із зображенням Державного Герба та своїм найменуванням.

Структура НБУ:

• центральний апарат;

• філії (територіальні управління);

• розрахункові палати;

• банкнотно-монетний двір;

• фабрика банкнотного паперу;

• Державна скарбниця України;

• центральне сховище;

• спеціалізовані підприємства;

• банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності НБУ;

• для інкасації та охорони цінностей та об'єктів НБУ має відомчу охорону, озброєну бойовою вогнепальною зброєю. Основною функцією (кон-ційною) Нац. банка є забезпечення стабільності грошової одиниці України.

НБУ видає НПА з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів держ.влади, місц.самое., банків, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності., а також для фізичних осіб. НБУ є

юридичною особою, економічно самостійніш органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах

затвердженого кошторису, має ідокремлене майно, статутний капітал, що є державною власністю ( розмір статутного капіталу становить 10 млн.грн.).

Нац.банк підзвітний ПУ та ВРУ в межах їх конституційних повноважень:

1. призначення на посаду та звільнення з посади Голови НБУ ВР за поданням ПУ;

2. призначення та звільненя ПУ полони складу Ради НБ;

3. призначення та звільненя ВР половини складу Ради НБ;

4. доповідь голови НБУ ВР про діяльність НБ;

5. надання ПУ та ВР двічі на рік інформації про стан грошового-кредитного ринку в державі.

НБУ та КМУ проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної програми економічного та соціального розвитку.

Голова НБУ або за його дорученням один із його заступників можуть брати участь у засіданнях КМУ з правом дорадчого голосу.

Керівні органи НБУ є:

• Рада Національного банку - складається із 14 осіб (7 членів призначає ПУ, 7 членів затверджує ВР). Її очолює голова, який обирається на 3 роки. Строк повноважень членів ради — 7 років. Рада визначає стратегію грошово- кредитної політики держави та розглядає інші найважливіші питання діяльності НБУ.

• правління НБУ — забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, здійснює управління діяльністю НБУ. Очолює правління голова НБУ, який призначається на посаду ВР за поданням ПУ строком на 5 років. Кількісний і персональний склад правління затверджується радою банку за поданням голови. Порядок організації та проведення засідань визначається регламентом НБУ. НБУ підзвітний ПУ і ВР.

У засіданнях Правління НБУ можуть брати участь члени КМУ з правом дорадчого голосу.

Не допускається втручання органів законодавчої та виконавчої влади або їх посадових осіб у викоання функцій і повноважень Ради Національного банку чи Правління НБ інакше, як у межах, визначених законом.

НБ здійснює функції банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків у межах та порядку, передбачених чинніш зак-вом.

Головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

2. Інші банки: універсальні і спеціалізовані- ( ощадні - більше 50% пасивів є вкладами фізичних осіб; інвестиційні, іпотечні, розрахункові-клірингові - більше 50% активів є активами одного типу).

Організаційно-правові форми банку- банки створюються у формі публічного АТ або кооперативного банку, або ТОВ.

Банки можуть створювати банківські об'єднання, які визначаються законе ( банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група)

Державні банки - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належить державі.

Державний банк засновіється за рішенням КМУ. У законі про Державний бюджет на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. КМУ зобов'язаний отримати позитивний висновок НБУ з приводу наміру заснування державного банку. Отримання висновку НБУ є обов'язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності.

Держ. банк діє на підставі статуту. Статут держ. банку затверджується постановою КМУ.

Органами управління банку є наглядова рада і правління банку . Органом контролю є ревізійна комісія, персональний та кількісний склад якої визначається наглядовою радою держ. банку.

Наглядова рада є вищим органом управління, що здійснює контроль за діяльністю правління банку. До складу наглядової ради входять члени наглядової ради банку, призначені ВР, ПУ і КМУ. До складу наглядової ради від ВР, в обов'язковому порядку входить не менше одного представника від опозиції. Термін повноважень членів наглядової ради — 5 років.

ПУ призначає -5 членів наглядової ради; ВР - 5; КМУ - 5. Члени наглядової ради виконують свої функції без отримання бідь-якої матеріальної винагороди.

Наглядову рагу осолює голова, який обирається наглядовою радою зі складу її членів.

Засідання наглядової ради є правомочним за наявності не менше 10 його членів. Рішення приймаються простою більшістю голосів.

Повноваження призначеного складу наглядової ради його членів можуть припинятися відповідно за рішеннями ВР.ПУ.КМУ, але не раніше ніж через 1 рік з дня призначення. У разі призначення тимчасового адміністратора державного банку повноваження наглядової ради припиняються на підставі ст. 78 Закону.

Повноваження виконавчого органу державного банку визначаються його статутом. Кандатури голови та членів виконавчого органу узгоджуються з НБУ.

Найменування державного банку повинно містити слово «державний».

У разі прийняття рішення про часткове або повне відчуження державою належних їй акцій (паїв) державного банку цей банк втрачає статус державного.

3. Кооперативний банк - це банк, створений суб'єктами господарювання, а також іншими особами за принципом територіальності на засадах добровільного членства та об'єднання пайових внесків для спільної грошово-кредитної діяльності. Відповідно до закону можуть створюватися місцеві (обласні не менше 50 осіб) та центральний кооперативний банк.

Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї.

Кожний учасник кооперативного банку має право одного голосу.

Органом управління є загальні збори учасників (пайовиків), спостережна рада та правління банку. Органом контролю банку є ревізійна комісія.

2. Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника. - 1) розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника - це перша судова процедура; 2) мирова угода (домовленість між боржником і кредитором стосовна відстрочки або розстрочки, а також прощення (списання ) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство); 3) санація -система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнаня боржника банкрутом, (відновлення платоспроможності) боржника; 4) ліквідація банкрута.