57. Земе́льна ре́нта

Земе́льна ре́нта — дохід, який отримують землевласники, реалізуючи власність на землю. Причиною виникнення визнається існування монополії на землю як об'єкт господарювання. Земельна рента — нетрудовий тип приватної власності на засоби виробництва.

Розрізняють такі форми земельної ренти:

диференційна рента І-го роду — диференціація земель за їх якістю;

диференційна рента ІІ-го роду виникає при послідовних вкладеннях капіталу та праці в одну і ту ж ділянку землі;

абсолютна рента утримується власником землі з орендарів незалежно від родючості земель і їх місцезнаходження;

монопольна рента виступає у вигляді додаткового доходу, який утворюється внаслідок перевищення ціни товару над його вартістю, коли даний товар вироблений у сприятливих умовах, що дають можливість виробляти рідкісні види продукції й за рахунок цього встановлюють на них монопольно високі ціни.

Абсолютна земельна рента — форма земельної плати, яку сплачують власникові за ділянку землі незалежно від її родючості й місця розташування. Економічна форма реалізації монополії приватної власності на землю. Її джерело — надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і суспільною ціною виробництва), а умова виникнення — значно нижча органічна будова капіталу в сільському господарстві. Сплачується земельним орендарем за рахунок його прибутку (якщо інше не передбачено законодавством) земельному власнику за будь-яку землю.

58. Суть і види витрат виробн.

Явні витрати виробн. –це ті,що набувають форми грошових платежів постачальників чинників виробн. на незавершених виробів

До них належать:

1. оплата сировини, матеріалів,комплектуючих виробів, палива, з/п, оплата транспортних послуг, орендна плата.

Витрати бувають: постійні, змінні.

1. змінні витрати виробн..- є ті, розмір яких змінюються залежно від обсягу виробн., а тому можна легко встановити зв'язок між витратами і виробн.

до них належать: витрати на сировину і матеріалів,енергію, з/п.

2. змінні витрати виробн.- називають ті, розмір яких не змінюється.

До них належать: орендну плату, рентні платежі, амортизаційні відрахування.

59. Собівартість прод.

Собівартість прод.- склад з витрат пов’язаних з використ. у процесі виробн. прод.(робіт, послуг) природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, о/ф…

Витрати можна згрупувати за такими елементами:

1. матервали(сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо)

2. витрати на оплату праці

3. відрахування на соц. зходи

4. амортизація о/ф

5. ін. витрати

60. Прибуток: сутність, види, розподіл, ментальність.

Прибуток-це надлишок над витратами виробн. або загальний дохід п-ства чи фірми за вирахуванням витрат виробн.

Ф-ції прибутку:

1. прибуток є показником оцінки д-сті підприємця

2. регулювання розподілу ресурсів між суб’єктами, галузями й сферами виробн.

3. само прибуток- його очікування змушує підприємця здійснювати нововедення які ведуть до зниження витрат виробн., поліпшення якості прод.

Прибуток буває: бух, балансовий, чистий.

Чистий прибуток-це прибуток який залишається на п-стві, після сплати з/п та відрахування до держ. бюджету.

Балансовий-який тільки нарахований.