Порівняння

Дитині необхідно вибрати з одержаних положень найбільш важливі, порівняти їх з наявними і, спираючись на них, дати характеристику одержаних положень (причини, властивості, наслідки). Тут важливою операцією є порівняння.

У психолого-педагогічній літературі проводяться різні визначення цих операцій: в одних - головна увага приділяється меті порівняння, в інших - вказується, що необхідно зробити, щоб знайти подібні та відмінні ознаки, у третіх робиться акцент на результат порівняння і т.д.

Найбільш повним слід вважати визначення, запропоноване Н.М.Кизимовим.(К.Крутій) А саме: порівняння - розумова операція, сутністю якої є установлення ознак подіб­ності та відмінності між: різними об'єктами. Причому об'єктами порівняння можуть бути як предмети та явища ма теріального світу, так і різні абстракції. У даному разі дітя потрібно порівнювати отримані в результаті аналізу, синтезу абстрагування положення з наявними знаннями з метою подальшого дослідження (вияснення умов, причин, властиво стей, наслідків і т.д.).

Поняття зв'язку

Порівнявши їх, дитина повинна обрати лише відомості, які дають змогу доповнити наявні пс ложення. При цьому між наявними знаннями положеннями повинен існувати певний зв'язок Таким чином, перед дитиною стоїть завдання установлення зв'язку. Мається на увазі причинно-наслідковий зв'язок декількох явищ, фактів і т.д.

Слід звернутись до результатів досвіду, який показав, що встановлення причинних зв'язків та залежностей з найбіль складним смисловим моментом у процесі отримання вивід них знань.

Більше того, в основі процесу отримання вивідних знаь лежить саме встановлення зв'язків між старими, наявними знаннями та новими.

Для більш чіткого виявлення специфіки причинного зв'язку необхідно уточнити саме поняття зв'язку як вихідне. У вирішенні цього питання існує трудність, зумовлена тим, що поняття зв'язку належить до надзвичайно загальних, і при його визначенні неможливо керуватися традиційними формально-логічними прийомами. Тому у філософській літературі існують різні підходи до вирішення даної проблеми.

Першу характеристику у більш узагальненому плані застосувала до поняття зв'язку, не обмежуючись тільки інформаційною стороною, К.І.Іванова. Вона сформулювала таке визначення: «явища знаходяться у стані зв'язку, якщо між ними безпосередньо або опосередковано здійснюється обмін інформацією».

У дослідженні процесу отримання вивідних знань під обміном інформацією мається на увазі декілька моментів:

• бачення у новому вже відомих властивостей, характеристик, фактів і т.д. (обмін інформацією в даному разі буде йти від «нового» до «старого»);

• взаємне доповнення наявних положень, фактів, висловлювань, яке отримуємо на основі початкових знань, знаннями обґрунтовуючими (закони, аксіоми, правила т.д.). У даному разі обмін інформацією буде двобічним, витягання з відомих фактів, явищ нового, що раніше залишалось без уваги (обмін інформацією в даному разі буде йти від «старого» до «нового»).

Отже, визначення, запропоноване К.І.Івановою, найбільш повно відображає сутність зв'язку при розгляданні його з точки зору вивідних знань.