15. Структура Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності являє собою класифікатор, який доповнений примітками для тлумачення певних термінів, правил нарахування мита і встановлення переліку товарів, що містяться в тому чи іншому структурному елементі.

Усі предмети, що підлягають митному контролю, систематизовані у 21 розділі, 97 групах та більш як 10 000 товарних підкатегорій. Назви та цифрові коди предметів уніфіковані згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Структуру УКТЗЕД можна умовно поділити на “внутрішню” та “зовнішню”. “Зовнішня” структура складається з основної книги, де наведена вся інформація стосовно товарів, що обертаються у зовнішньоторговому обороті, та Пояснень до УКТЗЕД, що містяться у чотирьох томах.

“Внутрішня” структура УКТЗЕД – порядок розташування інформації стосовно товарів, що обертаються у зовнішній торгівлі, яка відображена в основній книзі.

Цифровий код товарів, відображених в УКТЗЕД, складається з десяти знаків, які відповідають певним рівням деталізації.

Спочатку йде номер розділу, який нумерується римськими цифрами, та подається назва цього розділу. Далі наводяться примітки до розділу, якщо є така потреба. Після цього йде номер та назва групи. Групи нумеруються двома арабськими цифрами від 01 до 97 незалежно від того, до якого розділу належить та чи інша група.

Потім наводяться примітки до групи в цілому або до окремих товарних позицій. Примітки Після приміток у вигляді класифікатора подається інформація про товари зовнішньоекономічної торгівлі. Інформація подана у вигляді таблиці, яка складається з трьох граф і являє по суті класифікатор. У першій графі наведені коди товарів, які можуть складатися з чотирьох, шести, восьми, дев’яти і десяти цифрових знаків.

Проте у вантажній митній декларації подається десятизначний цифровий код товару, що обертається у зовнішній торгівлі.

У другій графі наведений опис товару за допомогою якого й відбувається безпосередня класифікація товару та визначення його цифрового коду. При цьому, як видно з наведених раніше прикладів, в описі товару може проставлятися різна кількість дефісів. Вони використовуються для розвантаження текстів описів, щоб кожного разу не повторювати одні й ті самі слова чи групу слів.

У третій графі наведено додаткові одиниці виміру. Якщо товар вимірюється в основних (вагових) одиницях виміру, у цій графі стоїть прочерк. Проте далеко не всі товари вимірюються у вагових одиницях. Так, живі тварини вимірюються в штуках; взуття – у парах; алкогольні напої – у літрах, в розрахунку на 100 % спирту; тканини – у метрах тощо.

Додаткові одиниці виміру призначені для правильного нарахування ставки мита під час митного оформлення товару. Наприклад, автомобілі обкладаються митом залежно від того, яким є об’єм двигуна, встановленого на даному автомобілі, який вид палива потрібен для нього (бензин, дизельне паливо, газ чи інші типи двигуна), новий автомобіль, чи вже був у використанні, а якщо вже використовувався, то залежно від часу його експлуатації.

Слід зазначити, що суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності має сплатити значно більшу суму, оскільки, крім нарахованої ставки мита, він має сплатити ще податок на додану вартість та акцизний збір, а також збір за митне оформлення та інші збори.