75. Момент досягнення особою віку, з якого може настати кримінальна відповідальність

Особа вважається такою, що їй виповнився вік, по досягненню якого вона підлягає кримінальній відповідальності з 00:00 годин наступної доби після дня її народження.

76. Поняття посереднього вчинення злочину- виконавець особисто не виконує дій, які утворюють об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого Особливою частиною КК, або особисто виконує лише частину таких дій. Іншу їх необхідну частину або усі такі дії виконують інші особи, які в силу

певних, передбачених законом обставин, не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне.

77. Поняття осудності

Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними

78. Поняття обмеженої осудності

Обмежено осудною є особа, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

79. Кримінально-правове значення обмеженої осудності

Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру

80. Поняття неосудності

Особа вважається неосудною, якщо вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ККУ, не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або не могла керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

81. Критерії неосудності

Неосудність характеризується двома критеріями:

• Юридичним (психологічним)

• Медичним (біологічним)

82. Ознаки юридичного критерію неосудності

• Інтелектуальна – особа під час вчинення злочину не могла усвідомлювати своєї дії чи бездіяльності

• Вольова – особа під час вчинення злочину не могла керувати своїми діями (бездіяльністю)

83. Ознаки медичного критерію неосудності

• Хронічне психічне захворювання (шизофренія, епілепсія,маніакально-депресивний психоз, сифіліс мозку, епідемічний енцефаліт)

• Тимчасовий розлад психічної діяльності (протікає короткий період часу і піддається лікуванню: патологічні сп‘яніння, патологічний афект, реакція короткого замикання, алкогольні психози)

• Недоумство (характеризується недорозвинутим мисленням, недорозвинутими розумовими здібностями, пам‘яттю, увагою тощо. За ступенем глибини розрізняють 3 види: дибілізм, імбецилізим, ідіотія)

• Інший хворобливий стан психіки (не є хронічними, порушують психіку тимчасово: деякі форми психопатій, різні психічні розлади після перенесення тяжких інфекційних захворювань, нервово-психічні розлади у наркоманів в період наркотичного голодування)

84. Кримінально-правове значення неосудності

Особа, яка вчинила злочин у стані неосудності не підлягає кримінальній відповідальності, а за рішенням суду до неї можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

85. Правові наслідки захворювання особи, після вчинення нею злочину, на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

Особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на тяжку психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними не підлягає покаранню. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватись примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.

86. Поняття примусових заходів медичного характеру

Примусові заходи медичного характеру – це надання за рішенням суду амбулаторної або стаціонарної психіатричної допомоги з поміщенням до спеціального лікувального закладу особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що передбачене особливою частиною ККУ з метою її обов’язкового лікування та запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

87. Мета примусових заходів медичного характеру

Обов‘язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене особливою частиною ККУ, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

88. Види примусових заходів медичного характеру

• Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку

• Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом

• Госпіталізація до психіатричного закладу із посиленим наглядом

• Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом

Ці види поділяються за двома критеріями:

• Інтенсивність лікування в примусовому порядку

• Характер і ступінь обмеження прав і свобод хворої особи