Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Закономірності в атомних спектрах.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
    1. Спін електрона

Так як кожна поправка p, d, f … має два близьких значення, то відповідно, енергія в цих станах буде відповідати виразам:

і (3.5)

Але у Е1 і Е2 головне квантове число n і азімутальні квантові числа n=k однакові, це означає, що різниця в енергії може бути викликана тільки різницею в якомусь третьому квантовому числі. Що це за число?

Пояснення було дано Гаудсмітом і Уленбеком (амер. вчені) у 1925 р., які висунули гіпотезу про обертання електрона навколо власної вісі. Тоді він повинен мати власний механічний момент, кількість руху Ps, але так як це заряджена частинка,то і деякий магнітний момент s  “спін” (обертання). За квантовою теорією

, а s=Б  s=ms·Б. (3.6)

Магнітне поле орбітального руху електрона Норб створює переважний напрямок, по відношенню до якого вектор момента кількості руху спіна електрона може розташовуватися під (2|S|+1) дискретними кутами.

Маємо аналог магнітного диполя в неоднорідному магнітноиу полі (електрон з магнітним дипольним моментом в магнітному полі орбітального руху). Тоді електрон повинен мати магнітну енергію sНсos. Різні значення цієї енергії викликає розщеплення ліній на (2|S|+1) рівнів. Експериментально визначено, якщо розщеплення =2, тоді величині спінового квантового числа треба приписати значення ½, тобто прийняти, що

(3.7)

і припустити можливість лише двоякої орієнтації спіна відносно нормалі до площини орбіти: паралельна і антипаралельна.

Але S-рівні не розщеплюються, тому Уленбек і Гаудсміт припустили, що механічний і магнітний моменти орбітального руху пропорційні не азімутальному числу k, а числу l на одиницю менше k: l=0,1,2… орбітальне квантове число. Тоді у S-рівня k=1, відповідно l=0 і pl і l нема , додаткової магнітної енергії нема , розщеплення нема.

Як наслідок, гіпотеза Гаудсміта і Улембека, що пояснює дублети в спектрах лужних металів складається з трьох гіпотез:

  1. Припущення про наявность у електрона власних механічного і магнітного моментів pS, S (спін електрона).

  2. Припущення, що величина механічного момента , тобто половина елементарного момента руху.

  3. Припущення про заміну азимутального квантового числа k, як міри механічного і магнітного моментів орбіт руху електрона, на орбітальне квантове число l= k-1.

Тоді магнітне квантове число m, що характеризує проекцію орбітального механічного момента на переважний напрямок дії зовнішньої сили може приймати значення від l до –l, тобто .

Таким чином, враховуючи спін електрона, стан атомів лужних металів необхілно хатактеризувати 3-ма квантовими числами: n, l, s(1/2) ( при відсутності зовнішньої дії).

3.3. Векторна модель атома

Наявність спіна електрона і введення орбітального квантового числа приводять до ускладнення моделі атома. Спеціфічний рух електрона (по орбіті і власне обертання) можна описати двома моментами кількості руху : орбітальним і власним механічним рухом електрона . Але кожне з цих рухів має і відповідний механічний момент, взаємодія цих магнітних моментів приводить до визначеної орієнтації механічних моментів і в просторі, утворенню загального механічного момента і прецесії навколо даного момента. При цьому, число можливих проекцій моментів і по відношенню до загального момента визначається через відповідні магнітні квантові числа (орбітальне ml і спінове mS):

і .

Тоді загальний момент (повний момент є вектор) буде

,

і для квантових чисел у вигляді векторів маємо

, (3.8)

де j внутрішнє квантове число, що характеризує повний механічний момент електрона в атомі (атом одноелектронний). Правило відбору для даного квантового числа

(3.9)

Тепер в символічних позначеннях квантових станів атомів недостатньо вказати тільки на n  головне квантове число і орбітальне квантове число  l. Внутрішнє квантове число вказують зправа внизу і значення його згідно (3.8) .

Рівень

l (орбіт. кв. число)

Позначення

S

0

nS1/2

P

1

nP3/2 i nP1/2

D

2

nD5/2 i nD3/2

З врахуванням правила відбору j=0,1, у Na для дифузної серії mD÷3P (m=3,4…) замість квартетів маємо триплети.

Гіпотеза Гаудсміта і Уленбека повністю пояснює дослід Штерна і Герлаха: атоми срібла знаходяться в S-стані (l=0), це означає, що орбітальний механічний момент кількості руху Pl і магнітний момент l дорівнюють нулю, але повний магнітний момент Pj0, а дорівнює спіновому магнітному моменту, який може орієнтуватися паралельно або антипаралельно до зовнішнього поля, відповідно пучок розщеплюється на два, а не на три. Крім того, в досліді було показано, що відхилення пучка відповідає значенню магнітного момента рівному одному магнетону Бора Б, тобто спіновий магнітний момент електрона дорвнює магнетону Бора

;

а спіновий механічний момент кількості руху .

Тоді (гіромагнітне відношення). (3.10)

Для відношення орбітальних моментів , тобто , (3.11)

де і . З (3.11) випливає, що відношення власного моменту в 2 раза більше ніж для орбітального.