Конструкції світильників та їх розміщення
У наш час промисловістю випускається дуже багато світильників, підбір яких необхідно обґрунтовувати цілим рядом характеристик, як світлотехнічних, так і конструктивних.
ГОСТ 8045-82 "Светильники для наружного освещения. Общие технические" условия" встановлює такі основні типи кривих сили світла (КСС) в будь-якій півсфері: К — концентрований, Г — глибокий, Д — косинусний, Л — напівширокий, М — рівномірний, Ш — широкий, С — синусний.
Для освітлення зовнішнього простору використовують світильники (С — підвісний, В — вмонтовуваний, К — консольний) і лампи (Н — звичайні лампи розжарення, И — галогенні лампи — ДРЛ, Г — лампи ДРІ, Ж — натрієві, К — ксенонові). Конструктивні вимоги до освітлювальних приладів визначають їх кліматичне виконання та категорію розміщення: X — для помірного клімату; ХЛ — для умов Крайньої Півночі, Т — для тропіків.
Вузли кріплення освітлювальних приладів повинні витримувати протягом 1 год без ушкоджень і залишкових деформацій статичне навантаження не менш як 100 Н (п'ятиразової маси світильника).
Вузли кріплення консольних світильників повинні витримувати згинаючий момент не менш як 2,5 Н.м (добуток п'ятиразової маси світильника на довжину кронштейна) та обертальний момент — не менш як 10 Н.м.
Підвісні освітлювальні прилади з одним вузлом кріплення повинні витримувати без ушкоджень деформацій крутний момент не менш як 2,5 Нм, який прикладено до світильника у площині, перпендикулярній до осі підвісу.
Для освітлення вулиць, майданів, доріг, мостів і транспортних розв'язок застосовують такі системи освітлення (за висотою встановлення):
звичайна, коли освітлювальні прилади встановлюють на опорі або підвішують на тросі на висоті 6... 12 м;
проміжна, коли висота встановлення світильника складає 15...З0м;
на високих опорах освітлювальні прилади монтують на опорі висотою З0...50 м.
Схеми розміщення освітлювальних приладів:
-поздовжньо-підвісна, в якої освітлювальні прилади підвішуються вздовж вулиці або дороги, на тросі над резервною зоною або розділовою смугою;
- парапетна, за якої використовують можливість монтажу освітлювальних приладів у вигляді висвітлювальної лінії, розташованої на перилах чи огорожах на висоті близько 1 м від поверхні землі;
- настінна, коли освітлювальні прилади розміщують на стінах або дахах будівель, що утворюють вулицю чи майдан; з використанням спеціальних опор.
. Опори розміщують з одного боку дороги (одностороння схема), якщо ширина проїзної частини не перевищує 12 м (рис. 1, а). При більшій її ширині опори встановлюють з двох сторін дороги в прямокутному або шаховому порядку (рис. 1б, в). Ці схеми використовують і при проектуванні освітлювальних установок на дорогах з роздільною смугою, але в окремих випадках з економічних міркувань допускається установка опор на розділювальній смузі шириною не менше 5 м (рис. 1, г) при умови захисту опор огорожами.
Схеми розміщення опор світильників в поперечному профілі дороги
Рис. 1. Основні схеми розміщення освітлювальних приладів:
а — однобічна — на опорах з одного боку проїзної частини;
б — дворядна у шаховому порядку — на опорах з обох боків проїзної частини;
в - дворядна прямокутна - на опорах з обох боків проїзної частини;
г - осьова - на тросах вздовж осі вулиці чи дороги;
д - дворядна прямокутна - на трасах по осях руху у прямокутному порядку;
е — дворядна прямокутна — на опорах на розділовій смузі вулиць або доріг;
є — чотирирядна — на опорах з двох боків проїзної частини у шаховому чи прямокутному порядку з додатковими кронштейнами для освітлення тротуарів;
ж - мішана — на опорах або стінах будівель з обох боків проїзної частин у шаховому чн прямокутному порядку '
На заокругленнях доріг у плані з радіусом меншим від 250 м освітлювальні прилади при однобічному розміщенні розміщують із зовнішнього боку дороги. У разі неможливості такого варіанта опори розміщують з внутрішнього боку з кроком
d = 0,55 h,
де h— висота встановлення світильника, м.
Відношення відстані між світильниками до висоти їх підвішування не повинне перевищувати 5:1 на вулицях і дорогах усіх категорій за однобічним, осьовим або прямокутним їх розташуванням і 7:1 - за шаховою схемою розміщення.
При освітленні пішохідних переходів і залізничних переїздів в одному рівні з проїзною частиною, освітлювальні прилади рекомендується розміщувати по діагоналі — один прилад з кожного боку. На примиканнях і перехрещеннях доріг в одному рівні освітлювальні прилади рекомендується встановлювати згідно зі схемами, зображених на рис. 2.
Рис.
2 Схеми розміщення світильників на
примиканнях доріг:
а — встановлення одного світильника на опорі на дорогах IV та V категорій;
б — встановлення світильників на дорогах II та III категорій;
в — розміщення світильників на тросах при наявності будівель поблизу проїзної частини; г — розміщення світильників на каналізованому примиканні;
д — розміщення світильників на симетричному У-подібному примиканні;
е, є — розміщення світильників на складних каналізованих примиканнях
Найчастіше світильники для освітлення доріг і вулиць підвішують на опорах на висоті 6...10 м.
Високощоглова система використовується, як правило, для освітлення великих майданів, розв'язок автомобільних доріг, автозупинок. Парапетна система обмежено застосовується для освітлення проїзної частини мостів, а також окремих ділянок автомагістралей, де встановити опори за тими чи іншими обставинами неможливо.
Якщо тротуар відокремлюється від проїзної частини розділювальною смугою завширшки 5 м і більше для його освітлення необхідно передбачати додаткове освітлення.
Складним є освітлення транспортних схрещень у різних рівнях, що займають, як правило, великі площі. У наш час застосовують два основних способи освітлення. Перший полягає у встановленні опор і світильників на кожній дорозі або під'їзді до схрещення і на території, де проводиться технічне обслуговування автомобілів. Такий спосіб ефективний та економічно обґрунтований лише для перехресть із сумарною добовою інтенсивністю 10—15 тис. автомобілів, коли нормативна освітленість проїзної частини не перевищує 5...20 лк.
Другий спосіб освітлення складних транспортних схрещень пов'язаний з використанням високих опор на висоті З0...35 м, освітлюють великі зони, зводячи до мінімуму необхідність влаштування багатьох опор. Наведено приклад освітлення пересічення типу "листок конюшини" двома способами. У першому випадку застосовано консольні світильники, встановлені на 121 опорі висотою 9,5 м кожна, у другому — тільки 12 високих опор.
|
Рис. 3. Розміщення світильників на схрещенні "листок конюшини":
світильники підвішані на висоті ( 1 ) • Н = 9,5 м (2) ٭ Н = 30,0 м |
При проектуванні освітлювальних установок з використанням звичайних опор заввишки 6... 12 м насамперед виділяють основні конфліктні зони в межах розв’язки. До таких небезпечних ділянок відносять зони злиття, переплетення і розгалуження транспортних потоків, криві малих радіусів на спусках, шляхопроводи, зони в'їзду та виїзду на освітлений вузол з неосвітленої дороги, а також автобусні зупинки, пішохідні переходи тощо.
Для кращого орієнтування водіїв доцільно застосовувати виділення напрямку головної дороги з допомогою зміни кольоровості джерел світла, конструкцій світильників і опор, зміною яскравості дорожніх покриттів з високою відбиваючою здатністю.