2. Методика аудиту витрат від реалізації товарів, виконаних робіт і наданих послуг

Перевірка собівартості реалізованих товарів здійснюється по суб­рахунку 902. При перевірці собівартості продукції у підприємствах роз­дрібної торгівлі аудитору слід з'ясувати правильність відображення продажної вартості реалізованих товарів, суми торгової націнки та роз­рахунку її середнього відсотка.

У підприємствах роздрібної торгівлі собівартість реалізованих то­варів визначається як різниця між продажною вартістю реалізованих то­варів та сумою торгової націнки. Сума торгової націнки розраховується як добуток продажної вартості реалізованих товарів на середній відсоток торгової націнки. При визначенні собівартості потрібно сторнувати суму націнки від реалізаційної ціни.

На підприємствах можуть застосовуватися розрахунки при реалі­зації не тільки грошовими коштами, а й шляхом обміну на інші активи, при обміні подібними активами результат не вплине на витрати, так як визнання активів має однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.

Суми витрат звіряються з даними журналу 5, 5а та Головною кни­гою.

Аудит витрат від виконання робіт і надання послуг здійснюється по рахунках 23 та 903.

3. Аудит витрат операційної та іншої діяльності

У процесі операційної діяльності виникають витрати, які не вклю­чаються до собівартості реалізованої продукції.

Згідно П(С)БО 16 до них відносяться: адміністративні витрати, ви­трати на збут та інші операційні витрати.

При аудиті адміністративних витрат, спочатку з'ясовується їх склад, потім перевіряється правомірність їх відображення на рахунку 92.

Перевірка записів по Дт 92 здійснюється на основі таких доку­ментів як відомості з нарахування зарплати адмінперсоналу, нарахувань на зарплату, розрахунки амортизації основних засобів і НМА, рахунки орендодавців на орендну плату за приміщення офісів тощо.

Методика аудиту витрат на збут та інших операційних витрат аналогічна перевірці адмінвитрат.

При аудиті інших операційних витрат слід перевірити первинні документи з їх визнання та списання.

При аудиті фінансових інвестицій слід керуватися П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції", яке визначає методологічні засади формування в обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності. Згідно П(С)БО 12 метод участі у капіталі застосовується для обліку інвестицій в асоційовані, спільні та дочірні підприємства, які зви­чайно е пов'язаними особами для інвестора.

Фінансові інвестиції первісне оцінюються та відображаються в обліку за собівартістю. Собівартість фінансових інвестицій складається з ціни придбання, комісійних винагород, мита, податків і зборів та інших платежів і витрат, пов'язаних з придбанням.

Слід знати, якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то їх собівартість визнача­ється за справедливою вартістю переданих цінних паперів, а якщо шля­хом обміну на інші активи, то собівартість визначається за справедли­вою вартістю цих активів.

Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визна­чити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестицій. Втрати від зменшення корисності відображаються у складі інших витрат з одночасним змен­шенням балансової вартості фінансових інвестицій.

Фінансові інвестиції асоційовані в дочірні підприємства та в спі­льну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємст­ва) на дату балансу відображаються за вартістю, визначену за методом участі у капіталі, тобто за вартістю, яка визначається з урахуванням змі­ни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування.

Отже, на першому етапі аудитор повинен перевірити правомір­ність оцінки та обліку кожної фінансової інвестиції. Особливу увагу зве­рнути на визначення їх балансової вартості.

Якщо результатом діяльності підприємства, яке веде облік за ме­тодом участі у капіталі, є збиток, то свою долю збитків інвестор відо­бражає на рахунку 96 "Втрати від участі у капіталі" (Дт 96 Кт 14).

Перевірці також підлягають фінансові витрати, які пов'язані із залученням позикового капіталу. До них відносять відсотки за кредита­ми, облігаціями, амортизація дисконту за випущеними облігаціями, витрати на фінансову оренду тощо. Облік таких витрат ведеться на рахунку 95 "Фінансові витрати".

Аудитору слід звернути увагу на відображення в обліку фінансо­вих витрат за звітними періодами. Слід пам'ятати, що відсотки відно­сяться до витрат того звітного періоду, за який вони нараховані, а не того, коли перераховані грошові кошти.

Інша звичайна діяльність охоплює інвестиційну і фінансову діяльність підприємства за винятком фінансових операцій. Облік таких ви­трат ведеться на рахунку 97 "Інші витрати".

Об'єктом перевірки є також надзвичайні витрати. Це події або операції, які відрізняються від звичайної діяльності і не очікуються по­стійно. Однакові події можуть бути надзвичайними для одних підпри­ємств і звичайними для інших. Наприклад, втрати від пожежі для під­приємства будуть надзвичайними, а для страхової компанії - це звичайні витрати.

Такі витрати є результатом надзвичайних подій, тому їх і назива­ють надзвичайними, їх облік ведеться на рахунку 99. Перевіряється пра­вомірність віднесення на рахунки обліку надзвичайних витрат та скла­даються відповідні робочі документи.

Тема : Організація і методика проведення аудиту товарно-матеріальних цінностей

1.Методика проведення аудиту операцій з ТМЦ

2. Методика аудиту надходження і реалізації товарів

3. Організація та методика проведення переоцінки ТМЦ

4. Організація та методика аудиту МШП.