Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История ч.1.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
669 Кб
Скачать
☆

Основні програмні цілі соціал-демократичних партій

СДПУ:

- Незалежність України.

- Відмова від ідей оновленого, демократичного соціалізму, які пропагували КПРС і КПУ,

- Ринкові реформи, що мають соціальне спрямування.

ОСДПУ:

- Федеративний устрій України.

- Конфедеративний устрій СРСР.

- Визнання ідеї демократичного соціалізму.

- Багатоукладна економіка

Основні програмні цілі національно-центристських партій

УРП:

- Створення Української незалежної соборної держави.

- Беззастережне засудження комуністичної ідеології і практики.

- Ринкові реформи.

ДемПУ:

- Створення суверенної України.

- Перехід доринкових відносин.

- Створення власної валютної системи.

УСДП:

- Створення незалежної Української держави.

- Ринкові реформи.

-Захист інтересів селянства (перш за все, фермерства).

В березні 1990 р. відбулися вибори до Верховної Ради і місцевих рад народних депутатів.

Рух, УГС, «Меморіал», «Товариство української мови їм. Т.Г. Шевченка», асоціація «Зелений світ» та багато інших створили для координації дій на виборах Демократичний блок; Демблок виступив за суверенітет України, багатопартійну систему.

Демблок отримав майже третину місць у Верховній Раді, сформував опозиційну Народну Раду

на чолі з академіком І. Юхновським – Партія демократичного відродження України (ПДВУ) в

новій Верховній Раді отримала 40 місць (депутати-члени партії і співчуваючі), Демократична

партія —25, Республіканська—12.

В травні 1990 р. Верховна Рада УРСР розпочала роботу. 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла історичний документ—Декларацію про державний суверенітет України.

3.Проголошення незалежності України. Спроба державного перевороту в срср і Україна

19 серпня 1991 р. в СРСР було оголошено надзвичайний стан.

Президента М. Горбачова, що знаходився на відпочинку в Форосі (Крим), було фактично усу­нуто від влади.

Надзвичайним органом влади було оголошено Державний Комітет з надзвичайного стану (ГКЧП) з 8 осіб. Очолив його Г. Янаєв — віце-президент СРСР. Мета ГКЧП, оголошена в спеціальній заяві, полягала у збереженні цілісності СРСР, наведенні порядку в країні. ГКЧП був підтриманий КДБ, армією, центральними державними і господарчими органами.

Керівництво КПУ, численні ради різних рівнів заявили про підтримку ГКЧП. Верховна Рада України відкрито не заявляла про свою позицію до 21 серпня 1991 р.

Рух і інші демократичні партії України розцінили події, що відбувалися в країні, як заколот і закликали до боротьби із ним.

Президент Росії Б. Єльцин засудив створення ГКЧП як заколот, спробу покінчити з демокра­тією і суверенітетом республік СРСР.

Після невдалої спроби заколотників захопити «Білий дім» (Будинок Рад) у Москві (де знахо­дився уряд і Президент Б. Єльцин) в ніч з 20 на 21 серпня Президія Верховної Ради УРСР прийняла рішення про скликання 24 серпня позачергової сесії Верховної Ради.

Позачергова сесія Верховної Ради 24 серпня 1991 р. прийняла

«Акт проголошення неза­лежності України».

1 грудня 1991 р. на Всеукраїнському референдумі Акт проголошення незалежності України було під­тверджено: 90,32 % учасників референдуму схвалили цей документ.

7-8 грудня у Біловезькій Пущі поблизу Мінська Президент України Л. Кравчук, Голова Верховної Ради Республіки Білорусь С. Шушкевич, Президент Росії Б. Єльцин констатували факт утворення СНД — Співдружності Незалежних Держав.