1.Призначення, класифікація, конструкція електромагнітних контакторів та пускачів.

Контактори - Це апарати дистанційної дії, призначені для частих включень і відключень силових електричних ланцюгів при нормальних режимах роботи.

Електромагнітний контактор являє собою електричний апарат, призначений для комутації силових електричних ланцюгів.Замикання або розмикання контактів контактора здійснюється найчастіше за допомогою електромагнітного приводу.

Класифікація електромагнітних контакторів 

Загальнопромислові контактори класифікуються:

 за родом струму головного ланцюга і ланцюга керування (що включає котушки)-постійного, змінного, постійного та змінного струму;

 по числу головних полюсів - від 1 до 5;

 по номінальному струму головного ланцюга - від 1,5 до 4800 А;

 по номінальній напрузі головного ланцюга: від 27 до 2000 В постійного струму; від 110 до 1600 В змінного струму частотою 50, 60, 500, 1000, 2400, 8000, 10 000 Гц;

по номінальній напрузі включає котушки : від 12 до 440 В постійного струму, від 12 до 660 В змінного струму частотою 50 Гц, від 24 до 660 В змінного струму частотою 60 Гц;

 по наявності допоміжних контактів - з контактами, без контактів.

Контактори також розрізняються за родом приєднання провідників головного ланцюга і ланцюга керування, способом монтажу, виду приєднання зовнішніх провідників і т.п.

Конструкція електромагнітних контакторів

Контактор складається з наступних основних вузлів: головних контактів, дугогасительной системи,   електромагнітної системи, допоміжних контактів.

Головні контакти здійснюю замикання і розмикання силового ланцюга. Вони повинні бути розраховані на тривале проведення номінального струму і на виробництво великої кількості включень і відключень при великій їхній частоті. Нормальним вважають стан контактів, коли втягивающая котушка контактора НЕ обтекаєтся струмом і звільнені всі наявні механічні засувки.Головні контакти можуть виконуватися важільного і мостикового типу.Важільні контакти припускають поворотну рухливу систему, мостіковие - прямоходовую.  

Дугогасильні камери контакторів постійного струму побудовані на принципі гасіння електричної дуги поперечним магнітним полем у камерах з поздовжніми щілинами. Магнітне поле в подавляюще більшості конструкцій збуджується послідовно включеної з контактами дугогасительной котушкою.

Дугогасна система забезпечує гасіння електричної дуги, яка виникає при розмиканні головних контактів. Способи гасіння дуги і конструкції дугогасильних систем визначаються родом струму головного ланцюга і режимом роботи контактора.

Електромагнітна система контактора забезпечує дистанційне керування контактором, тобто включення і відключення. Конструкція системи визначається родом струму і ланцюги управління контактора та його кінематичною схемою. Електромагнітна система складається з сердечника, якоря, котушки і кріпильних деталей.

Електромагнітна система контактора може розраховуватися на включення якоря і утримання його в замкнутому положенні або тільки на включення якоря. Утримання ж його в замкнутому положенні в цьому випадку здійснюється засувкою.

Допоміжні контакти. Проводять перемикання в ланцюгах управління контактора, а також в ланцюгах блокування та сигналізації. Вони розраховані на тривале проведення струму не більше 20 А, і відключення струму не більше 5 А. Контакти виконуються як замикаючі, так і розмикаючих, в переважній більшості випадків мостикового типу.

Пускач електромагнітний (магнітний пускач) - це низьковольтне електромагнітне (електромеханічне) комбінований пристрій розподілу та управління призначене для пуску і розгону електродвигуна до номінальної швидкості, забезпечення його безперервної роботи, відключення живлення і захисту електродвигуна та підключених ланцюгів від робочих перевантажень. Пускач являє собою контактор , комплектуватися додатковим устаткуванням: тепловим реле , додаткової контактної групою або автоматом для пуску електродвигуна, плавкими запобіжниками .

Крім простого включення, у разі керування електродвигуном пускач може виконувати функцію перемикання напрямку обертання його ротора (т. зв. реверсивна схема), шляхом зміни порядку проходження фаз для чого в пускач вбудовується другий контактор. Перемикання обмоток трифазного двигуна зі « зірки»на« трикутник »проводиться для зменшення пускового струму двигуна.

Виконання магнітних пускачів може бути відкритим і захищеним (у корпусі); реверсивним і нереверсійним; із вбудованою теплової захистом електродвигуна від перевантаження і без неї.

Реверсивний магнітний пускач (реверсивна збірка) являє собою два триполюсних контактора , укріплених на загальній підставі і зблокованих механічної або електричної блокуванням, що виключає можливість одночасного включення контакторів.

Магнітний пускач, контактор або реле мають силові й блокувальні контакти. Силові використовуються для комутації потужної навантаження; блок-контакти - в керуючої ланцюга. Силовий і блок-контакт може бути нормально розімкненими  та нормально замкненими . Нормально відкритий контакт в нормальному положенні контактора розімкнений. Нормально закритий контакт в нормальному положенні контактора замкнений. Контакти контактора, пускача або реле на принципових схемах показуються в нормальному положенні .

2.Характеристика керування реле. Класифікація реле. Основні характеристики реле. Реле струму і напруги, проміжні реле, реле часу, герконові реле. Призначення, галузь застосування, конструкція та принцип дії, позначення на схемах, умови вибору електричних реле.

Реле – електричний апарат, в якому при плавній зміні керуючого (вхідного) параметра до певної наперед заданої величини відбувається скачком зміна вихідного параметра, при чому хоча б один із цих параметрів має бути електричним.

Реле поділяються в залежності від вхідного параметра на реле:

1. струму;

2. напруги;

3. частоти;

4. фази;

5. часу;

6. потужності і т.д.

Найбільш розповсюджені – електромагнітні реле. В залежності від призначення сприймаючий елемент може бути різним.

Так, в струмовому реле, – це – електромагніт, в реле тиску – мембрана, в реле рівня – поплавок.

В електричних реле сприймаючий елемент може бути побудований на електромагнітному, індукційному, електродинамічному, магнітоелектричному, тепловому, електронно-іонному, резонансному та інших принципах.

Основними вимогами до реле є:

1. надійність у роботі;

2. точність і чутливість при роботі в умовах можливих коливань вхідних сигналів і змін параметрів оточуючого середовища;

3. можливість регулювання параметрів;

4. необхідна комутаційна і механічна зносостійкість;

5. мала маса і габарити;

6. просте виробництво і експлуатація.

Перерахуємо деякі основні типи реле:

1. Електромагнітні реле (реле постійного і змінного струму). При відносно малих габаритах вони мають відносно великі тягові зусилля. Це – реле захисту і керування. Реле використовується на потужності від одиниць до тисяч Вт. Потужність в колі керування коливається від долей до десятків Вт, або сотень вольт-ампер. Час спрацювання 1,2-20 мс. Витримка часу 1,2ч20 мс. Частота вмикання 1500-4000 на годину (тобто > 1-го вмикання/секунду при механічній зносостійкості до 20 млн. і комутаційній ~ декількох млн. Індукційні реле. Вони працюють на принципі взаємодії між індукованим струмом і змінним магнітним потоком. Застосовуються тільки на змінному струмі як реле захисту енергосистем.

1.Реле струму реагують на величину струму і можуть бути: - первинні, вбудовані в привід вимикача (РТМ); - вторинні, включені через трансформатори струму : електромагнітні - (РТ-40), індукційні - (РТ-80), теплові - (ТРА) , диференціальні - (РНТ, ДЗТ), на інтегральних мікросхемах - (РСТ), фільтр - реле струму зворотної послідовності - (РТФ).

Реле призначені для відключення захищаються ланцюгів при перевищенні допустимої величини споживаного струму.Можливе використання реле для захисту ланцюгів і джерел живлення від перевантаження по струму і короткого замикання 

Застосовують у випадках, коли одночасна робота всіх споживачів призводить до перевантаження мережі живлення (введення електроживлення розрахований на меншу потужність. Струм спрацьовування реле встановлюють таким чином, щоб не допустити перевантаження мережі живлення (відключення ввідного автомата).

У пристроях релейного захисту найбільш широко поширені струмові реле, що реагують на неприпустиме збільшення струму в захищається ланцюга, і реле мінімальної напруги, що реагують на зниження нижче певного значення або повне зникнення напруги. 

Реле максимального струму спрацьовує, коли проходить через його котушку струм досягає наперед встановленого значення, званого струмом спрацьовування. При зменшенні струму до певної величини, званої струмом повернення, рухлива система реле повертається у вихідне положення. Ставлення струму повернення до струму спрацьовування називається коефіцієнтом повернення, що у більшості сучасних реле знаходиться в межах 0,8-0,9.

2. Реле напруги - це реле, призначене для захисту побутових і промислових споживачів, від неприпустимих коливаннях напруги в мережі (підвищення і пониження напруги живильної мережі). За допомогою Реле можна управляти навантаженням, що відповідає споживаній потужності.  Кроме того, є можливість установки порога спрацьовування реле по зниженню напруги в межах 160 - 210В, і по перевищенню напруги в межах 230 - 280В.Після того, як в мережі живлення виникне аварійне значення напруги, реле спрацює і відключить захищається навантаження. Після відновлення нормального значення живлячої напруги, реле включиться та захищає навантаження автоматично через проміжок часу, який встановлюється за бажанням споживача в межах від 5 сек до 900 сек.

3. Реле часу (також званий перемикач таймера або просто таймер) є таймер , який працює електричний вимикач управляється годинниковим механізмом.

Перемикач може бути підключений до ланцюга операційної від мережі, або для низької напруги ланцюгів, в тому числі з батарейним харчуванням обладнання втранспортних засобах .

Цей механізм може бути механічним (наприклад, годинниковий механізм , рідко використовується в даний час), електромеханічні (наприклад, повільно обертається мотор-редуктор, який механічно працює вимикачі) або електронні , знапівпровідникової схеми синхронізації і перемикання пристроїв і без рухомих частин.

Таймер може перейти устаткування включена, вимкнена, або обидва, в заданий час або час, через заданий інтервал, чи циклічно.  Циклічний таймер включається в обладнання, так і через заданий інтервал часу протягом періоду, а потім повторює цикл, період, як правило, 24 годин або 7 днів. Наприклад, центрального опалення таймер може постачати тепло протягом певного періоду, протягом вранці і ввечері кожен будній день, і весь день у вихідні дні. Таймер для автоматичної плити може включатися автоматично в той час, і протягом відповідного, щоб мати їжу готувати під час їжі. Таймер може зробити інший обробці або мають датчики, наприклад, таймер може включити фари тільки в темний час доби, використовуючи сезонні алгоритму або датчика освітленості .

Час вимикачі може бути використаний для різних цілей, в тому числі економія електричної енергії , споживаючи тільки тоді, коли потрібно, комутаційного обладнання, включена, вимкнена, або обидва час від часу потрібно для деяких процесів та безпеки (наприклад, перемикання світла в зразок, який створює враження, що Приміщення були присутні).

2. Герконові реле. Це – реле із герметичними магнітокерованими контактами. Найменш надійним вузлом електромагнітних реле є контактна система. Електрична дуга, або іскра при розмиканні і замиканні контактів руйнує їх. Крім того, у звичайних реле контакти знаходяться в середовищі атмосферного повітря. Вони забруднюються, окислюються, руйнуються водяними парами і т.д. Це все понижує зносостійкість і надійність реле.

В плив вказаних факторів на контакти послаблюється в герконах.

На рис. 12.3 представлена схема геркона.

1,6 – нерухомі контакти;

2 – рухомий контакт;

3 – капсула;

4 – магнітопровід;

5 – котушка;

7 – постійний магніт.

Скляна капсула 3 охоплена магнітопроводом 4. Якщо на котушку 5 подати постійну напругу, то магнітний потік замкнеться через рухомий контакт 2, виготовлений із сплаву Fe-Ni. Біля лівого кінця потік Ф_у розділиться на два: один замикається через верхню частину магнітопровода, а другий через нижню. Між нерухомими контактами 1 і 6, виготовленими із магнітного матеріалу, розміщений постійний магніт; магнітний потік Ф₀ (від нього) проходить через зазори і правих кінців контактів 1 і 6. При вказаному напрямку потоків Ф₀ і Ф_у їх сума через верхній зазор буде меншою (бо вони направлені один проти другого), чим через .

В результаті правий кінець контактa 2 переміститься вниз. Контакти 2 і 6 замкнуться і коло струму " буде включено.

При знятті напруги з котушки 5 Ф_у зникне, рухомий контакт повернеться в нейтральне положення.

При зміні напрямку струму котушки 5 (значить, і напрямку Ф_у) рухомий контакт перейде у верхнє положення – замкнеться коло струму .

Таким чином, можемо комутувати два оперативних кола.

Силові геркони здатні комутувати струми багатьох кіл і при номінальному струмі 6.3 А вмикати струм до 180 А і вимикати до 63 А (марка КМГ-12).

Зносостійкість при І=1 А і U=220 В – 3∙10⁶ циклів! Досліди показують, що струм можна довести до 100 А при U=380 В. Такі геркони називаються герсикони.

Геркони – дуже чутливі та прості в керуванні, перспективні для застосування в енергетиці.

Вибір реле

До всіх реле без винятку пред’являється вимога – бути надійними. До реле захисту пред’являються вимоги по термічній і динамічній стійкості.

Коефіцієнт запасу по спрацюванню – найважливіша характеристика реле.

Він визначається за формулою:

– усталене значення величини x, під дією якої сприймаючий елемент без перегрівання може знаходитись тривалий час.

– значення діючої на реле величини, при якому реле спрацьовує. Наприклад, установка реле по струму (тобто значення струму, при якому реле спрацьовує) повинно бути І_уст≥(1.3–1.5)І_пуск. Де І_пуск – пусковий струм двигуна.

Для захисту двигунів із фазним ротором І_спр вибирається із умови І_уст≥(2.25–2.5)І_ном двигуна.

Теплові реле доцільно застосовувати при тривалості вмикання двигуна більше 30 хв. Номінальним значенням напруги при цьому U можна вважати, те max U сітки при якому реле можна застосовувати. Номінальним струмом реле і нагрівача є найбільший струм, тривале протікання якого не викликає спрацювання реле.

До реле керування і автоматики пред’являється підвищена вимога відносно комутаційної і механічної стійкості. Як правило, в таких реле комутаційна стійкість нижча механічної.

Крім того, конструкція реле повинна:

• забезпечувати достатній коефіцієнт запасу по спрацюванню;

• мати мінімальне значення X спрацювання при максимальній потужності керування;

• мати мінімально-можливу масу і габарити;

• бути простим у виробництві та в експлуатації.

3. Апарати захисту:Плавкі запобіжники, електротеплові реле, автоматичні вимикачі, пристрої позисторного захисту, пристрої захисного вимикання. Призначення, класифікація, основні конструктивні елементи.

Апаратом захисту (АЗ) називається апарат, що автоматично відключає електричне коло, яке захищається від ненормальних режимів роботи.

Самі апарати захисту утворюють не дуже велику пожежну небезпеку (як свідчать статистичні дані - 5% пожеж від усіх пожеж від електричних виробів). Проте неправильний вибір і експлуатація апаратів захисту електричних мереж призводить до пожеж від перевантажень і коротких замикань в електропроводках. А пожежі від електропроводок - це вже біля 50% пожеж від електричних виробів.

Обрані АЗ повинні забезпечити відключення ушкодженої ділянки при КЗ наприкінці лінії, що захищається, - одно-, дво і трифазних - у мережах із глухозаземленою нейтраллю; дво- і трифазних - у мережах з ізольованою нейтраллю.

Запобіжники. Це найбільше поширений вид АЗ через простоту конструкції і відносну дешевину.

Конструкція складається з трьох основних частин:

- діелектричного корпусу (негорючі полімери, скло, кераміка);

- контактних наконечників, призначених для вмикання запобіжника в коло;

- плавкої вставки (виготовляється з цинку, міді, олова, свин-ця).

Запобіжником з плавкою вставкою називають електричний апарат, який автоматично  розмикає електричне коло шляхом розплавлення плавкої вставки, яка вмикається послідовно в електричне коло та безпосередньо нагрівається струмом до температури плавлення. Принцип дії плавких запобіжників заснований на виділенні тепла струмом, що проходить по плавкій вставці. У нормальних умовах це тепло розсіюється в навколишнє середовище. Якщо кількість виділеного тепла перевищує ту кількість тепла, що відводиться, то надлишок його викликає підвищення температури вставки і вона перегоряє (плавиться). Сучасні запобіжники звичайно виконуються з закритим патроном.Розрізняють запобіжники трубчасті (рис.8.4), пластинчаті (рис.8.5.) і пробочні (рис.8.6).

Рис.8.4 - Запобіжник трубчастий серії ПР-2

1 - фібровий циліндр, 2 - плавка вставка, 3 - латунна втулка, 4 - латунний ковпачок, 5 - шайба, 6 - мідний ніж.

Рис.8.5 - Запобіжник пластинчатий серії ПН-2.

1. - контактні ножі, 2, 3 - гвинти, 4 - пластини, що кріплять, 5 - диски, 6 - плавка вставка, 7 - порцелянова трубка, 8 - азбестова прокладка, 9 - кварцовий пісок, 10 - свинцево-олов'яна напайка.

Рис.8.6 - Запобіжник пробочний серії ПД.

1 - порцелянова голівка, 2 - порцелянова трубка, 3 - плавка вставка,  4 - порцелянова підстава, 5 - скло, 6 - фіксуюче кільце, 7 - пружина, 8 - ущільнення, 9 - металевий верхній контакт плавкої вставки, 10 - різьбовий контакт, 11 - затиск контактний, 12- контрольна порцелянова гільза, 13 - контакт, 14 - металевий нижній контакт плавкої вставки, 15 - кварцовий пісок, 16 – покажчик.

Матеріали для плавких вставок повинні мати малий питомий електричний опір, невеличку температуру плавлення і, крім того, повинні бути стійкими до окислювання.

У сучасних запобіжниках для плавких вставок звичайно застосовують мідь або цинк, рідше свинець. У відповідальних пристроях, коли необхідно мати повну гарантію від помилкових спрацьовувань через окислювання вставки, застосовують срібло. Проте мідь має дуже високу температуру плавлення (1083^оС) і схильна до окислювання. У процесі експлуатації окисли міді відшаровуються і перетин вставки поступово зменшується. У результаті змінюються і значення струмів, за яких починається процес перегоряння плавкої вставки.

Срібло так само, як і мідь, має малий питомий електричний опір і, крім того, не окислюється, що обумовлює високу стабільність мінімальних струмів плавлення срібних вставок.

Основними параметрами запобіжника є:

  - номінальна напруга запобіжника - напруга, зазначена на корпусі запобіжника і відповідна найбільшій номінальній напрузі мережі, у якій дозволяється установка даного запобіжника;

-  номінальний струм запобіжника, рівний найбільшому з номінальних струмів плавких вставок, призначених для даного запобіжника (указується на запобіжнику);

-  номінальний струм плавкої вставки запобіжника, на який вона розрахована за тривалої роботи (зазначений на плавкій вставці);

- граничний струм плавкої вставки - це струм, за якого плавка вставка розплавиться через інтервал часу, достатній для досягнення нею постійної температури. Цей час повинен дорівнювати 1-2 годинам. Значення  співвідношення повинно знаходитися в проміжку 1,25-1,6.

- максимальний струм відключення за даної напруги - найбільше значення струму короткого замикання мережі, при якому гарантується надійна робота запобіжника, тобто забезпечується гасіння дуги без яких-небудь ушкоджень запобіжника.

Залежність повного часу відключення кола плавким запобіжником від відношення струму І, що протікає через вставку, до номінального струму вставки називають "захисною"

або "часо-струмовою характеристикою"  . 

Автоматичний вимикач (автомат) є більш універсальним, у порівнянні з запобіжником, апаратом захисту, що одночасно виконує функцію ручного вимикача для рідких комутацій мережі.

Розрізняють такі види автоматичних вимикачів: установчі, універсальні і швидкодіючі. На підприємствах найбільш розповсюджені установчі автомати.

Автомати складаються з таких основних частин: корпусу, кришки, дугогасної камери, механізму керування, механізму вільного розчеплювання і розчеплювача. Корпус автомата виконаний із сталі, порцеляни і пластмаси. На корпусі монтуються всі частини автомата і закриваються кришкою. Дугогасні камери складаються з керамічних перегородок і обміднених пластин, вставлених у ці камери головних контактів автомата. Електрична дуга під дією магнітного поля, збуджуваного струмом самої дуги, втягується в дугогасні камери, розривається на окремі частини, які там деіонизуються й інтенсивно гасяться.

Розчеплювач є основною частиною, що забезпечує автоматичне спрацьовування автомата.

У залежності від типу вбудованого розчеплювача, автоматичні вимикачі бувають:

- тільки з електромагнітним розчеплювачем (М);

- тільки з тепловим розчеплювачем (Т);

- з комбінованим (тобто, з електромагнітним і тепловим розчеплювачами, включеними послідовно один до одного в одному автоматі) розчеплювачем (МТ);

- з напівпровідниковим розчеплювачем.

Автомати з електромагнітним розчеплювачем служать для захисту електроустановок від небезпечних наслідків коротких замикань. Принципова схема  електромагнітного розчеплювача максимального струму без витримки часу показана на рисунку 8.9.

Рис. 8.9 - Принципова схема  електромагнітного розчеплювача.

У включеному стані автомат утримується засувкою 4, зчепленою з важелем 3. Пружина 7 забезпечує надійність цього зчеплення. При короткому замиканні в колі якір 8 притягається до осердя котушки 9, засувка 4 повертається на осі 5 і звільняє важіль 3. Під дією пружини 2 рухливий контакт 1 розмикає коло, положення засувки 4 при цьому фіксується упором 6.

Автомати з тепловим розчеплювачем служать для захисту електроустановок від перевантажень. Схема теплового розчеплювача показана на рисунку 8.10.

Тепловий розчеплювач має біметалеву пластину 1, нагрівальний елемент 2, включений послідовно в електричне коло. При перевантаженні електричного кола біметалева пластина нагрівається, вигинається нагору і звільняє засувку 3, яка під дією пружини 4 повертається навколо осі 5 у напрямку стрілки годинника, розмикає контакти 7 у колі керування за допомогою тяги 6. Автомати з тепловим розчеплювачем здійснюють захист електроустановок від перевантажень зі зворотно-залежною від струму витримкою часу. Тепловий розчеплювач відразу після спрацьовування повторно включати не можна. Слід зачекати, поки біметалева пластинка не вистигне.

Рис. 8.10 - Принципова схема теплового розчеплювача.

Автомати з комбінованим розчеплювачем забезпечують автоматичний захист електроустановок від наслідків перевантажень і коротких замикань. За невеликих струмів перевантаження діє тепловий розчеплювач із витримкою часу. При коротких замиканнях спрацьовує електромагнітний розчеплювач миттєвої дії. Відключення автомата відбувається при спрацьовуванні будь-якого розчеплювача. Багато автоматів мають спеціальні пристрої для регулювання струму спрацьовування розчеплювачів  – струму уставки ( )

Автоматичні вимикачі характеризуються наступними номінальними параметрами:

– номінальна напруга автомата, В; найбільша напруга мережі, у якій може використовуватися даний апарат захисту;

 – номінальний струм автомата, А; найбільший струм, на який розраховані струмоведучі частини та контакти автоматичного вимикача і який дорівнює найбільшому номінальному струму розчеплювача;

,  ,   – номінальний струм розчеплювача, А; найбільший струм, при протіканні якого через розчеплювач останній не спрацьовує;

– номінальний струм уставки, А; струм, на який відрегульований розчеплювач автомата і при якому він не спрацьовує; звичайно він знаходиться в межах  ;

,  – струм спрацьовування розчеплювача, А; найменший струм, при якому спрацьовує розчеплювач автомата; для більшості автоматів з електромагнітними розчеплювачами  ; для автоматів з тепловими розчеплювачами  .

Теплові реле.   У теплових реле, що вбудовуються в магнітні пускачі, чутливим елементом є біметалічна пластина, що нагрівається струмом, який проходить через її або через спеціальний нагрівальний елемент. Теплові реле застосовуються для захисту електродвигунів від перевантаження й електронагрівальних приладів від перегріву. Теплові реле надійно  здійснюють захист від струмових перевантажень кратністю не більше 10. Вибір номінальних параметрів реле проводиться за такої умови:  _.

Зараз випускаються теплові реле серій РТЛ, ТРП, ТРН й інші з регулюванням струму спрацьовування.

Крім теплових реле, в магнітні пускачі серії ПМА вмонтовані пристрої температурного позисторного захисту УВТЗ-1М, призначені для відключення двигуна, що захищається, від мережі при нагріванні його обмотки, викликаному будь-якими причинами.

Пристрої захисного відключення.  Захисним відключенням в електроустановках називається автоматичне відключення усіх  фаз  ділянок  мережі,  яке  забезпечує  безпечні для людини співвідношення струму і часу його проходження при замкненнях на корпус або зниження рівня опору ізоляції нижче визначеного значення.

В Україні з 1 січня 1998 р при розробці проектів на будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію житлових будинків, будівель та споруд громадського призначення установка пристроїв захисного відключення (ПЗВ) в схемах електропостачання є обов'язковою.

ПЗВ здійснює:

- захист від глухих замкнень на землю;

- захист від неповних замкнень на землю;

- автоматичний контроль ізоляції;

- автоматичний контроль кола заземлення або занулення;

- самоконтроль.

ПЗВ, як правило, монтується у три-провідну однофазну (фазний (L), нульовий (N) та захисний (PE) провідники) або п'яти-провідну трифазну (3 фазних (L1, L2, L3), нульовий (N) та захисний (PE) провідники) мережу (за європейським  стандартом мережа TN-S). Однак є і ПЗВ, що встановлюються в усім відому "радянську" двопровідну однофазну (фазний (L), поєднаний нульовий та захисний провідники (PEN)) або чотири-провідну трифазну (3 фазних (L1, L2, L3), поєднаний нульовий та захисний провідники (PEN)) мережу (за європейським  стандартом мережа TN-С).

Найкраще зарекомендували себе пристрої захисного відключення керовані диференціальним струмом (ПЗВД). ПЗВД – комутаційний апарат, який при досягненні (перевищенні) диференціальним струмом заданого значення за певних умов експлуатації повинний викликати відключення мережі. ПЗВД одержали широке поширення в усьому світі, у першу чергу в країнах-членах МЕК.

Основним параметром, що характеризує ПЗВД, є диференційний струм спрацьовування. Відрізняють прилади за струмами спрацьовування 10 мА, 30 мА, 300 мА (нагадаємо, що смертельним для людини вважається струм 100 мА, але час спрацьовування ПЗВ не перебільшує десятків мілісекунд). ПЗВД зі струмом спрацьовування 10 мА застосовуються при підвищеній електронебезпеці, 30 мА - у звичайних випадках, 300 мА - застосовується для захисту групи споживачів для забезпечення виконання умови селективності. ПЗВД 300 мА фактично забезпечують пожежну безпеку при виникненні струмів витоку, наприклад внаслідок погіршення властивостей ізоляції.