3.6 Гідравлічний розрахунок паводкового водоскиду

Для скиду зайвих паводкових вод з верхнього в нижній б'єф, у тілі греблі рибоводних господарств будуються відкриті паводкові водоскиди. Щитові затвори-шлюзи дозволяють утримувати необхідний рівень води в водосховищі.

Поріг відкритого водоскиду закладають на дні водосховища або трохи вище нього так, щоб напір над порогом не перевищував прийнятої величини для даної конструкції.

Бетонний водоскид складається із флютбету, бокових стінок, щитових затворів і службового містка.

При гідравлічному розрахунку водоскиду, який регулюються, назначають розміри спорудження, котрі повинні забезпечити пропуск максимальних витрат води від весняного сніготанення. Тому необхідно спочатку розрахувати максимальні паводкові витрати. Для річок з невеликою водозабірною площею максимальну паводкову витрату треба визначати за формулою Д.Л.Соколовського:

Глибина води над порогом у нижньому б’єфі:

h= H_н-H_в ; де

H_н - відмітка води у нижньому б’єфі.

H_в – відмітка порогу водоскиду (м)

h=72-71=1 (м)

Напір над порогом водоскиду у верхньому б’єфі:

H₁ =НПГ-Н_в.; де

НПГ – відмітка нормального підпертого горизонту (м)

Н_в. - відмітка порогу водоскиду (м)

Н₁ =75-71=4 (м)

Швидкість підходу води до водоспуску визначається за формулою:

; де

W – площа живого перерізу, м²

Q – максимальна витрата води, м³/с

Швидкісний напір визначається:

Н₂= ; де

V – швидкість підходу води до водоспуску, м/с

– прискорення сили ваги, м/с

Н₂ = =0.013(м)

Повний напір води над порогом споруди визначається:

Н₀=Н₁+Н₂; де

Н₁ – напір над порогом водоскиду у верхньому б’єфі

Н₂ – швидкісний напір

Н₀ =4+0.013=4.013 (м)

Для встановлення водозливу:

h/H₀=1/4.013=4,013(м)

Незатоплений водозлив з широким порогом визначається:

b_ст.= ; де

- максимальна витрата води м³/с

- коефіцієнт плавності входу у водоскид

Н₀- повний напір води над порогом спорудження

b_ст= =9,3 (м)

Повна будівельна ширина водоскиду визначається за формулою:

b_буд= b_ст +0.07·n·H₀+m·с

b_ст – незатоплений водозлив з широким порогом;

n – число стиснень (n=8)

m – кількість стояків, які встановлюють через 1 м (m=3)

с – ширина стояків, звичайно приймається с=0.2 м

b_буд=9,3+0,0784,013+30,2=12,14 (м)

Метою водогосподарського розрахунку с визначення витрати води в вододжерелі, на якому розташоване рибне господарство і порівняння її з кількістю води, яка необхідна для забезпечення нормальної роботи ставків усього господарства, для чого складається водний баланс господарства.

Середньорічна витрата води в джерелі водопостачання обчислюється за формулою:

де Q -середньорічна витрата води, м³/с;

М - середньобагаторічний модуль стоку, визначається по карті середньобагаторічних модулів стоку, м³/с-км² ;

F - площа водозбору, км².

Карти модулів стоку й гідрограф річки додаються.

Кількість води , що потрібна для забезпечення роботи господарства, складається з таких величин: витрати води на заповнення ставків в певні строки, на водообмін у зимувальних і карантинних ставках, рибовловлювачах і садках, витрати води на поповнення утрат на випаровування з водної поверхні ставків, на фільтрацію крізь дамби та на насічення ложи ставків.

При водогосподарських розрахунках необхідно орієнтуватися на календарні строки наповнення. Орієнтувальні строки наповнення і кількість днів на наповнення наведені в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 - Строки і кількість днів наповнення ставків.

Найменування ставків	Календарні строки	Кількість днів на наповнення
Нерестові Вирощувальні Нагульні Зимувальні	1.06 до 2.06 29.04 до 14.05 20.02 до 20.03 20.10 до 10.03	0,5-1 15-20 30- 40 15-20 (водообмін)

Витрата води на наповнення ставків визначається за формулою:

де W – об’єм ставка даної категорії, м³ ;

r - час наповнення ставка, с.

Об'єм ставків визначається за формулою:

W = F h_сер

де F - площа ставка, м²;

h_сер - середня глибина ставка, м.

Площа ставків визначається в залежності від площі землевідводу під ставки, а також від процентного співвідношення площі ставків різної категорії (табл. 8.2).

Таблиця 8.2 - Рекомендовані середні глибини ставків і їх процентне співвідношення

Найменування ставків	Середня глибина, м	Процентне співвідношення
Вирощувальні	0,8	7,1
Нагульні	1-1,2	88,9
Зимувальні	1,8	3
Нерестові	0,5-0,8	1

Норма витрати води при приблизних розрахунках приймається в межах 0,5 – 0 1,5 л/с з 1 га площі ставків.

ВИСНОВОК

У цій курсовій роботі навчился робити проект рибного господарства. У результаті ми побудували генеральний план рибного господарства.

У правильно організованому рибоводному господарстві ставки повинні відповідати певним рибницьким, зоотехнічним і агромеліоративних вимогам. У рибоводних ставках неприпустимо сильне розростання жорсткої рослинності, надмірне накопичення мулу і заболочування ложа і берегів. Рибоводні ставки повинні відрізнятися певною глибиною, встановленим водообміном, задовільним гідрохімічними режимом. Не можна допускати забруднення рибоводних ставків стічними водами, що містять шкідливі та отруйні речовини; в них не варто робити мочку конопель та льону. В ставки не повинні потрапляти хвороботворні бактерії і паразити риб.

Рекомендується удобрювати ставки мінеральними (вапно, суперфосфат, аміачна селітра та ін) і органічними (компостні купи з гною і водної рослинності, гній, гнойова жижа і т. п.) речовинами, що сприяють розвитку організмів, що споживаються рибами.

Ставки необхідно зарибнювати рибами, які вживають в їжу різні види водної рослинності і тваринних організмів. Для запобігання риб від захворювань та загибелі необхідно стежити, щоб водойми не забруднювалися стічними водами промислових і комунальних підприємств.

Нагульні ставки можуть бути побудовані шляхом перегородження греблею невеликих річок і струмків

При виборі майданчиків для будівництва нагульних рибоводних ставків необхідно передбачати можливість повного скидання води з них для осіннього вилову товарної риби та осушення всього ложа водойми.

Нагульні ставки призначені для вирощування (нагулу) товарної риби. Зазвичай годовікі коропа, посаджені в нагульні ставки навесні вагою 20-30 г, виростають тут до осені до 500-800 м.

Нагульні ставки - це найбільші за площею водойми, де риба проходить останню стадію розвитку (нагул) з тим, щоб досягти своєї товарної кондиції. Сюди риба потрапляє в однорічному віці після зимівлі.

Площа їх може доходити до 100 га і більше. Однак для кращого проведення рибоводних заходів їх не рекомендується робити більше 50 га. Середня глибина нагульних ставків 1,50-1,75 м, а найбільша - 3-4 м. Максимальна глибина нагульних ставків не повинна перевищувати 3-4 м, так як на великих глибинах гірше розвиваються необхідні для живлення коропа тваринні організми і рослини. У занадто глибоких нагульних ставках вода слабо прогрівається, що погіршує умови для розвитку природної кормової бази та нагулу риб.