44)45)Ознаки:

1.Держава є територіальною організацією, тобто її характеризує поділ населення за територ. одиницями, організованими місцями проживання людей.

2.Наявність публічної влади. Для того, щоб можна було здійснювати управління, керівництво чи підкорення, потрібні соц.. органи влади, які захищають, охороняють інтереси тих, хто має владу.

3.Збирання податків.

4.Суверенітет.

5.Можливість видавати закони.

6.Нерозривний зв'язок з правом.

46)Елементи держави

1) субстанційний елемент - народ як етнонаціональна спільнота, як суб'єкт політичного життя, джерело влади, суверенітету;

2) територіальний елемент - географічне середовище, з яким історично пов'язані етноси і нація як суб'єкт права на самовизначення;

3) інституційний елемент: держава є головним суб'єктом політичної влади і політичних відносин, організацією публічної політичної влади, обмеженою правами людини, інституцією, що покликана забезпечити вільне спільне політичне, економічне, духовне буття людей.

47)У відповіді на це питання слід відзначити, що в науці немає єдиного розуміння терміну публічна політична влада. Здебільшого її сприймають як одну з основних ознак держави, або як синонім поняття "держави". Однак усі науковці дотримуються єдиної думки в тому, що публічна політична влада є важливою для будь-якої державної організації.

48)Специфічні риси державної влади

По-перше, державна влада, як і будь-яка влада, - це здатність або можливість за допомогою будь-яких засобів впливати на чиюсь поведінку, розпоряджатися або керувати кимось, підкоряти своїй волі інших. Саме так чи майже так найчастіше визначається влада. 

По-друге, державна влада є різновидом соціальної влади, тобто влади громадської, влади, яка виникає і проявляється у відносинах між людьми. Як різновид соціальної влади державна влада - це здатність або можливість впливати не взагалі на чиєсь поведінку, а на поведінку людей, розпоряджатися або керувати не взагалі кимось, а людьми та їх об'єднаннями, підкоряти своїй волі не взагалі когось, а знову ж таки людей.

По-третє, державна влада - це публічна влада, тобто влада, яка носить не приватний, а загальний, всенародний характер. Вона поширюється на суспільство в цілому, на всіх його членів і всі їх об'єднання. Нерідко державну і публічну владу ототожнюють, вважаючи, що публічна влада - це і є влада державна. Тим часом державна влада - не єдиний різновид публічної влади. До останньої слід віднести, наприклад, влада первісного суспільства, яка теж носила загальний, всенародний характер, була владою всього суспільства і поширювалася на всіх його членів. Тому окремі державознавець воліють називати державну владу особливої ​​публічною владою (публічною владою особливого роду). Але так чи інакше державна влада - це влада публічна, тобто її потрібно розглядати як здатність (можливість) здійснювати управління, керівництво суспільством.

По-четверте, державна влада - це влада політична. Її політичний характер виражається в тому, що вона є владою держави, організації політичної, і функціонує в соціально неоднорідному суспільстві, суспільстві, розділеному на різні соціальні групи: класи, стани, страти і т.д.

49)Легітимність, легальність державної влади. Легальність відповідає поняттю «законності», носить чисто юридичний характер і означає формальну відповідність владі закону, її юридичну правомірність. Але не завжди легальні держави є легітимними. Ці два поняття близькі, але не тотожні. Якщо перше носить формальний характер (юридичний) і виходить від самої влади в особі держави, що ухвалює закони, то друге носить оцінний етичний характер і виходить від громадян, виражає їх відношення. Легітимність - це прийняття населенням влади, визнання її правомірності, право управляти і згода підкорятися. Таким чином легітимність і легальність не лише не тотожні, але можуть знаходитися і в стані конфлікту.

50,51)Ознаками суверенітету є його:

-єдність;

-неподільність;

-невідчужуваність.

Державний суверенітет – це політико-юр. властивість держави, яка означає верховенство, повноту в середині країни та неподільність влади в межах її держави, а також незалежність та рівність в міжнародних відносинах.

Ознаки:

1) верховенство (інакше: прерогатива влади)

2) самостійність

3) повнота (інакше: універсальність);

4) неподільність влади держави в межах її території;

5) незалежність у зовнішніх відносинах ;

6) рівноправність у зовнішніх відносинах .

7) невідчужуваність .

Види:

-державний;

-народний;

-національний.

52)Співвідношення державний суверенітет народний суверенітет; національний суверенітет

Суверенітет держави не обов'язково припускає суверенітет народу. Суверенітет держави може поєднуватися з відсутністю суверенітету народу, з наявністю тоталітарного режиму, деспотії. Як правило (але не завжди), відсутність зовнішнього суверенітету держави спричиняє втрату суверенітету народу як внутрішньої свободи його політичного стану. У демократичній державі джерелом і основою співробітництва усіх влад є установча влада народу. Тут суверенітет народу є джерелом державного суверенітету.

Яким є співвідношення суверенітету держави і суверенітету нації в багатонаціональних державах?

У багатонаціональній державі її суверенітет не може бути суверенітетом однієї нації як етносоціальної спільноти. Він містить у собі обов'язки відносно інших націй, які є сучасниками «титульної» нації, існують паралельно з нею.

Державний суверенітет, здійснюваний багатонаціональною державою, має гарантувати суверенітет кожній із націй, що об'єдналися. Якщо нація здійснила своє право на політичне самовизначення шляхом об'єднання в союзну державу (федерацію), суверенітет кожної з націй, що об'єдналися, досягається шляхом забезпечення суверенних прав суб'єктів союзу, які поступилися частиною своїх прав багатонаціональній державі (наприклад, охороною спільних державних кордонів, здійсненням спільної фінансової, податкової і оборонної політики).

Державний, народний і національний суверенітети є взаємозалежними в демократичній державі.

Україна як суверенна демократична держава втілює в собі суверенітет держави, суверенітет нації та суверенітет народу. Реалізація в Україні права на політичне самовизначення, аж до відокремлення (вищий щабель національного суверенітету, що призводить до встановлення державного суверенітету), є об'єктивно закономірним процесом.

53)Сутність держави – це головна, основна властивість держави,що визначає її зміст,мету, ф-ї.

Уявляється неправильним розуміти "сутність держави" як ознаку чи зовнішню характеристику держави. Річ у тім, що сутність держави є чимось дуже глибинним, прихованим від безпосереднього споглядання. Вона проявляється в ознаках, функціях, повніших характеристиках тощо, однак такою не є. 

54)Cоціальна сутність держави полягає в тому, що держава виникає тоді, коли розвиток економіки досягає визначеного рівня, при якому стає об'єктивно невигідною система рівного розподілу суспільного продукту, що існувала протягом багатьох тисячоліть. Для подальшого розвитку суспільства стає необхідним виокремлення певного елітного прошарку, який займається лише управлінням на користь певного пануючого класу. При цьому зародження соціальної нерівності, соціальної несправедливості об'єктивно носить прогресивний характер: в умовах ще достатньо низького виробництва праці з'являється, хоча б у частини людей, можливість звільнитись від повсякденної важкої фізичної праці. Це призводить не лише до суттєвого покращення соціального управління, а й до виникнення науки і мистецтва, до помітного зростання економічної і військової могутності такого суспільства. Отже, виникнення держави завжди пов'язане з появою публічної влади та зі зміною характеру публічної влади з перевтіленням її в політичну владу, яка здійснюється, порівняно з владою первіснообщинного суспільства, в інтересах, перш за все, привілейованої частини суспільства.