1.2.2. Передавач

Структурна схема .ЕЛ.сигнал який ми маемо після перетворювача назвемо первинним сигналом.

Первинні сигнали, як правило, не можна безпосередньо передавати лінією зв'язку. І не тому, що вони часто малого рівня. Більш суттєвою є та обставина, що первинні сигнали низькочастотні, а в лінії зв'язку, як правило, ефективно поширюються високочастотні коливання. Для погодження первинних сигналів з лінією зв'язку використовується пристрій, який називають передавачем. У ньому здійснюється перетворення первинних сигналів в(t) у сигнали, зручні для передавання в лінії зв'язку (за формою, потужністю, частотою і т.д.).

Форма, потужність,частота –це параметри сигналу

Одиниці виміру ----Вт, Гц

У найпростішому випадку передавач може бути підсилювачем первинних сигналів або тільки фільтром, який обмежує смугу частот сигналу. У більшості випадків передавач – генератор переносника (носія), модулятор і підсилювач. Процес модуляції полягає в керуванні параметрами переносника первинним сигналом в(t). На виході передавача одержуємо модульований сигнал s(b, t). Модульовані сигнали найчастіше використовуються в електрозв'язку.

1.2.3. Приймач

З назви та місця включення в структурній схемі на рис. 1.1 випливає, що цей пристрій виконує приймання сигналу з лінії і відновлює первинний сигнал. Але поняття "приймання" досить широке, тому що відновлення первинного сигналу в приймачі здійснюється із суміші сигналу і завади. Тому одна з головних функцій приймача – виділення первинного сигналу та боротьба із завадами.

1.2.4. Канал електрозв'язку

Каналом зв'язку називають сукупність технічних пристроїв та програмних засобів, які забезпечують передавання первинних сигналів від термінала джерела до термінала споживача.

Залежно від виду сигналів та середовища їх поширення розрізняють канали телефонні, телеграфні, передачі даних, звукового та телевізійного мовлення, дротові та кабельні, радіозв'язку тощо. Але кожним з них можуть передаватись різні сигнали. Тому, з точки зору формування первинних сигналів та їх оброблення в приймачі, у теорії і техніці зв'язку всі канали розподіляють на три типи: неперервні, на вході і виході яких діють неперервні сигнали; дискретні, на вході і виході яких діють дискретні сигнали; змішані – дискретно-неперервні та неперервно-дискретні.

На практиці досить часто виникає необхідність забезпечити незалежне передавання повідомлень від кількох джерел, розташованих у пункті А, до споживачів, які знаходяться в пункті В. Використання для кожної пари джерело – споживач окремої лінії зв'язку економічно недоцільне. У сучасних системах передачі інформації лінія зв'язку є найбільш дорогою ланкою (близько 80 % загальної вартості). Тому виникає завдання побудови систем, що використовують одну лінію зв'язку для передавання кількох первинних сигналів. Такі системи називаються багатоканальними. Для цього на передавальному кінці додатково включається обладнання ущільнення сигналів у лінії, а на приймальному кінці – розділення сигналів.

При адресному передаванні (обмін інформацією між конкретними абонентами) у систему зв'язку включаються пристрої пошуку адресата та розподілу інформації. Але ці пристрої для процесу передавання електричних сигналів неістотні і в курсі ТЕЗ не вивчаються.

Для здійснення всіх перелічених раніше процесів у системі електрозв'язку широко використовуються генератори сигналів заданої форми, різна трансформація частоти – перетворення, множення, ділення і т.ін. Ця різноманітність виникла через необхідність забезпечити передавання все більшої кількості інформації з кращою якістю за умови підвищення інтенсивності завад і буде більш детально розглянута в наступних розділах підручника.