Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Семінар 1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
71 Кб
Скачать
☆

4. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності

Правовий режим власності, який традиційно пов'язаний із тілесними об'єктами і включає правомочність володіння, корис­тування та розпорядження цими об'єктами, не можна беззасте­режно застосовувати до нематеріальних результатів розумової діяльності. Він прийнятний лише для матеріальних носіїв резуль­татів творчості. Тому до продуктів інтелектуальної творчості за­стосовують режим виключних прав, який полягає в тому, що тільки творці цих продуктів, за винятком випадків, прямо зазначених за­коном, мають право користуватися та розпоряджатися ними.

Володілець має безстрокове й абсолютне право на матеріаль­ний об'єкт, у той час як виключне право на об'єкт інтелектуаль­ної діяльності є строковим і в передбачених законом випадках може зазнавати обмеження. Виключне право на результат інте­лектуальної діяльності обмежене у просторі, а право на творчий результат нерозривно пов'язане з особою творця.

Економічна функція у права інтелектуальної власності така сама, як і у звичайного права власності. Проте юридичний інстру­ментарій, застосовуваний для захисту, інший. Так, наприклад, володілець права інтелектуальної власності не може вимагати його оречевлення, оскільки такої речі не існує.

Право власності - це володіння, користування та розпоряд­ження майном, система правовідносин, які закріплюють і охоро­няють належність майнових благ і зміст права власника на на­лежне йому майно, способи та межі здійснення цього права.

Поняття «право інтелектуальної власності» вживають у двох зна­ченнях: як цивільно-правовий інститут і як сукупність суб'єктивних прав творця на результат його інтелектуальної, творчої діяльності.

Право інтелектуальної власності як цивільно-правовий інсти­тут - це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері створення, використання й охорони результатів інтелектуальної, творчої діяльності.

Суб'єктивне право інтелектуальної власності — це право суб'єкта на володіння, користування та розпорядження належним йому відпо­відно до закону результатом інтелектуальної, творчої діяльності.

Правовий режим об'єкта права інтелектуальної власності ха­рактеризують такі особливості: право на нематеріальний об'єкт є строковим; момент виникнення права співпадає з моментом ство­рення об'єкта; при відчуженні матеріального носія об'єкта права інтелектуальної власності автор не втрачає з ним зв'язок, останній продовжує існувати у формі немайнового права автора. Зазначені особливості закріплені в нормах авторського та винахідницького права, права на промисловий зразок, торговельну марку та інших інститутів права інтелектуальної власності.

5. Об’єкти права інтелектуальної власності.

Об'єкти права інтелектуальної власності Традиційно інтелектуальна власність охоплює дві правові сфе­ри: авторське право та промислову власність.

Авторське право надає авторам та іншим творцям інтелектуаль­них творів (наука, література, мистецтво) певні права, відповідно до яких вони можуть протягом обмеженого періоду часу дозволя­ти або забороняти використовувати їхні твори в той чи інший спосіб. З авторським правом пов'язані суміжні права (права виконавців, виробників фонограм і відеограм, організацій мовлення).

Промислова власність передбачає охорону винаходу, захист певних комерційних інтересів за допомогою законодавства про комерційні найменування, торговельні марки, географічні зазна­чення, а також законодавства про промислові зразки, компону­вання (топографії) інтегральних мікросхем, сорти рослин і поро­ди тварин, комерційну таємницю.

Відповідно до ст. 2 Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності «інтелектуальна власність містить права щодо:

  • літературних, художніх і наукових творів;

  • виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо- та те­левізійних передач;

  • винаходів у всіх галузях людської діяльності;

  • наукових відкриттів;

  • промислових зразків;

  • товарних знаків, знаків обслуговування, фірмових наймену­вань та комерційних позначень;

  • захисту проти недобросовісної конкуренції, а також усі інші права щодо інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній галузях»

Відповідно до ст. 420 ЦК до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

  • літературні та художні твори;

  • комп'ютерні програми;

  • компіляції даних (бази даних);

  • виконання;

  • фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мов­лення;

  • наукові відкриття;

  • винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

  • компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

  • раціоналізаторські пропозиції;

  • сорти рослин, породи тварин;

  • комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (зна­ки для товарів і послуг), географічні зазначення;

  • комерційні таємниці.

Можна виділити наступні групи об'єктів права інтелектуаль­ної власності, об'єднаних на підставі спільних ознак:

• об'єкти авторського права та суміжних прав, що межують з першими. До цієї групи відносять традиційні об'єкти авторсько-правової охорони - наукові, літературні, художні твори. Україн­ське законодавство відносить сюди також комп'ютерні програми та бази даних. До об'єктів суміжних прав належать виконання, фонограми та відеограми, передачі організацій мовлення;

  • об'єкти промислової власності (об'єкти виключного права на результати творчої діяльності, використовувані у виробництві: винаходи, промислові зразки, корисні моделі, комерційна таєм­ниця (ноу-хау);

  • засоби індивідуалізації продукції, робіт, послуг (комерційні найменування, торговельні марки, географічні зазначення);

  • нетрадиційні об'єкти інтелектуальної діяльності (сорти рос­лин і породи тварин, топографії інтегральних мікросхем).

Висновок

Специфіка об’єктів інтелектуальної власності полягає в тому, що вони нематеріальні, їх можуть одночасно використовувати кілька осіб. Такі об’єкти є результатами або виявленнями розуму (звідси і назва „інтелектуальна”, від лат intellectus – розум).

Всі об’єкти інтелектуальної власності мають вартісну оцінку, як і інші результати людської праці. Особа, здійснюючи інтелектуальну діяльність, реалізує свою правочинність володіти, користуватися та розпоряджатися результатами цієї діяльності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]