- •28. У логіці під безпосередніми умовиводами розуміють такі умовиводи, у котрих висновок робиться всього з одного засновку.
- •31. Демонстрація — це не якесь окреме судження" наявне в доказі, окрім суджень" у яких виражені теза й аргументи, а спосіб (або форма) зв'язку тези й аргументів доказу.
- •32. Порівнянними називаються поняття, у змісті і обсязі яких наявне дещо спільне. Порівнянні є такі поняття: "право" і "мораль", "закон" і "указ", "договір" і "угода" тощо.
- •35. Порівнянними називаються поняття, у змісті і обсязі яких наявне дещо спільне. Порівнянні є такі поняття: "право" і "мораль", "закон" і "указ", "договір" і "угода" тощо.
- •38. Неповною індукцією називається умовивід, у якому загальний висновок виводиться із засновків, котрі не охоплюють усіх предметів класу.
- •39. Демонстрація — це не якесь окреме судження" наявне в доказі, окрім суджень" у яких виражені теза й аргументи, а спосіб (або форма) зв'язку тези й аргументів доказу.
- •47. У логіці під безпосередніми умовиводами розуміють такі умовиводи, у котрих висновок робиться всього з одного засновку.
- •49. Закон тотожності формулюється так: будь-яка думка про предмет у процесі даного міркування тотожна сама собі, скільки б разів вона не повторялась.
- •50. Частковозаперечні судження — це судження за кількістю часткові, а за якістю заперечні.
50. Частковозаперечні судження — це судження за кількістю часткові, а за якістю заперечні.
Абстрактним називається поняття, яке відображає не предмет, а його властивість чи відношення, взяте як самостійний об'єкт думки.
Номінальним є таке визначення, за допомогою якого визначається не сам предмет, а його ім'я. Номінальне визначення не розкриває змісту поняття, тому воно не є визначенням у власному розумінні слова.
Дедуктивним (від латинського слова dеduсtіо — виведення) називається умовивід, у якому висновок про окремий предмет класу робиться на підставі класу в цілому.
Тезою доказу називається положення, істинність якого треба довести. У складному доказі слід розрізняти основну тезу і підлеглі, часткові тези.Основною тезою називається положення, котрому підлягає обґрунтування ряду інших положень.Часткова теза — це таке положення, котре стає тезою лише тому, що за її допомогою доводиться основна теза. Часткова теза, будучи доведеною, сама стає потім аргументом для обґрунтування основної тези.
