2. Мета і завдання мпдод
Мета місцевого планування дій для охорони довкілля – це створення документа, який на основі аналізу стану довкілля визначає пріоритетні завдання і першочергові заходи щодо забезпечення соціального добробуту громади на засадах раціонального управління природними ресурсами й охорони навколишнього природного середовища на певній території.
Місцевий план дій для охорони довкілля (МІІДОД) – це також кампанія, яка має на меті підвищити рівень соціальної безпеки та якості життя громадян даної території, захист і відновлення навколишнього природного середовища. Цю кампанію проводить місцева громада, щоб досягти позитивних змін у стані довкілля.
Варто підкреслити, що тут ідеться не про окремі - хай навіть ефективні й вдалі - дії влади чи громадських організацій, підприємств чи політичних партій, а насамперед про ініціативу громади. МПДОД відіграє роль своєрідного форуму, що поєднує зусилля різних груп населення з різними інтересами, цінностями й поглядами. Завдання полягає в тому, щоб не лише вимагати чогось від влади, а самим запропонувати, обговорити й узгодити з владою такий план дій, який задовольнив би і громадськість, і владу. Завдання непросте, але, як засвідчує практика, цілком посильне.
Новий акцент у розв'язанні екологічних проблем в Україні полягає у визнанні того факту, що саме місцева влада та члени конкретної громади найкраще розуміються на власних проблемах, труднощах і потребах. Вони здатні ефективно їх вирішувати власними силами і за рахунок власних ресурсів, не чекаючи вказівок зверху і централізованого фінансування. Таким чином, підгрунтям МПДОД є активна у часть населення у прийнятті рішень органами місцевої влади. Акцент переноситься на місцевий рівень!
3. Етапи розроблення мпдод
Практика узагальнення розроблення МПДОД в Україні, а також в інших країнах Центральної й Східної Європи (Болгарія, Угорщина, Польща) дозволяє рекомендувати певні типові етапи запровадження, особливо на місцевому рівні, такої кампанії. Стосовно термінів в реалізації слід зауважити, що розроблення МПДОД у малих населених пунктах забирає значно менше часу, ніж у великих містах. Для малого міста або села цілком достатньо 6-8 місяців, щоб розробити МПДОД і розпочати його впровадження.
3.1. Підготовчий етап
Найважливіше завдання етапу: започаткувати розроблення МПДОД у конкретній громаді.
Головні дійові особи: члени ініціативної групи, місцеве керівництво.
Термін: 1-1,5 місяця.
Очікуваний головний результат: а) сформований склад групи зацікавлених сторін (ГЗС); б) громада поінформована про наміри та підтримала їх; в) члени ГЗС навчені й підготовані до самостійної роботи.
Під час підготовчого етапу належить виконати такі дії:
створення ініціативної групи з представників громадських організацій, органів влади та самоврядування, журналістів, бізнесменів, авторитетних громадян міста, лідерів релігійних громад;
вибір і підготовка (навчання) координатора й тренера (тренерів) або запрошення підготованих тренерів;
створення робочого місця координатора;
підготовчі й тренувальні засідання ініціативної групи;
інформаційна кампанія висвітлення цілей, завдань і змісту МПДОД у місцевих мас-медіа;
формування початкового складу ГЗС;
організація й проведення громадянського форуму (початкової конференції);
проведення тренінгу для членів ГЗС, залучених до розроблення МПДОД.
Ініціативна група
Ініціативна група має складатися з людей, до слова яких прислухаються у громаді. Не обовязково, щоб вони посідали важливі пости чи мали високі звання. Під час розроблення МПДОД у великих містах міський голова аж ніяк не зобов'язаний особисто браги участь у роботі ГЗС. Скоріше за все, він і не буде мати такої можливості через зайнятість іншими справами, однак таку участь можна лише привітати. Для такої роботи у великих містах вистачає і спеціалістів, і керівників різного рівня. У малих населених пунктах для того, щоб план був успішним, участь мера на ключових етапах обов'язкова, а в селах без сільського голови взагалі неможливо щось зробити, адже зазвичай він - це єдина рушійна сила. Ініціативна група переважно стає кістяком, на якому потім формується ГЗС, тому й бажано, щоб активні представники різних секторів увійшли до неї відразу. Надалі вони самостійно ініціюватимуть активність у своїх секторах, бо вже від самого початку «змотивовані».
Координатор і тренери
Особливої уваги заслуговує вибір особи координатора. Це має бути комунікабельна людина, відома в громаді, незалежна в політичному та адміністративно-господарському плані, енергійна і серед інших членів ГЗС найбільш зацікавлена у впровадженні МПДОД. У сільських громадах це, як правило, вчитель. Навряд чи місцевий «аксакал» підійде на цю роль. Треба також чітко розрізняти дорадчі й організаційні моменти в роботі координатора. Ось перелік його функцій: підготовка засідань і організація роботи ГЗС; організація роботи членів ГЗС у період між засіданнями; технічна робота - підготовка й узгодження документів, які розробляє ГЗС; підтримання зв'язку з представниками місцевої влади, експертами, тренерами, консультантами, керівниками офісу, якщо такий створено.
Одним словом, координатор виконує роботу менеджера проекту на місці впровадження. Багато в чому саме від нього залежить, чи успішним буде процес підготовки МПДОД до розгляду на сесії місцевої ради. Координатор повинен мати робоче місце (якщо можливо, то й офіс) - неодмінно телефонізоване і, бажано, комп'ютеризоване.
На відміну від координатора, тренерами можуть бути і сторонні особи, не члени громади. Обов'язкова вимога до тренерів: поряд із умінням просто і в дохідливій формі довести до членів ГЗС основні принципи створення управлінських документів, має бути досвід роботи з МПДОД. Тренерам належить підготувати членів ГЗС і навчити необхідних методів роботи.
Інформаційна кампанія
Інформаційна кампанія здійснюється за умови активного залучення засобів масової інформації (ЗМІ). Зверніть увагу на те, яка найпопулярніша газета чи радіопрограма у вашому регіоні. Розмістіть там оголошення, запросіть журналістів на засідання. У той же час методи проведення інформаційної кампанії зовсім не обмежуються ЗМІ. Листівки, оголошення, опитування людей, оповіщення у трудових колективах, школах і релігійних громадах дають значний ефект. Процес формування ініціативної групи, весь підготовчий етап набудуть більшої ваги й матимуть більший успіх, якщо перші особи у місцевій владі особисто оголосять про початок проекту МПДОД на нарадах за участю керівників місцевих підприємств або ж на загальних зборах громадян.
Особливість інформаційної кампанії в сільських громадах полягає в тому, що там немає власних засобів масової інформації. У містах є радіо, телебачення, газети, а в селах, як правило, такого бракує. Там великого значення набувають персональні контакти, індивідуальна робота координатора проекту і членів ГЗС з мешканцями та депутатами, а також такі методи інформування, як оголошення, листівки, заповідання після богослужінь.
Група зацікавлених сторін (ГЗС)
На базі ініціативної групи належить створити попередній склад ГЗС. 10 - 15 осіб - це дуже добре. Потім групу сформують остаточно, а склад її розширять на зборах громадськості або відразу після них. Важливо визначити час засідання ГЗС. Це питання мають вирішити самі члени ГЗС.
Коли виконано всю належну підготовчу роботу і створено ГЗС вона починає розробляти МПДОД на території конкретної громади.
Під час реалізації проектів треба влаштовувати відкрий засідання робочих комітетів (ГЗС) і представляти широкій громадськості надруковані інформаційні звіти, а також відомості про екологічний стан громад і результати роботи, яку виконали комітети.
Громадський форум
Обов'язковий елемент забезпечення демократичності процесу розроблення МПДОД - це форум громадськості, який формують на початкових загальних зборах громадськості (у багатьох посібниках їх називають початковою конференцією громадськості) та на інших зборах із важливих питань. Під час розробки МГІДОД такі збори відіграють роль традиційного сходу, коли вся громада збирається, щоб порадитися про наболіле та про нині важливі питання. Ці збори забезпечують широке представництво від органів влади, громадських організацій, засобів масової інформації та громадян, тож треба наперед добре обдумати кандидатури голови зборів та членів президії. Якщо не врахувати особливості взаємин і протистоянь у громаді, то нарада може перерости у звітно-виборчу конференцію місцевого голови чи партійного лідера, а то й вилитись у з'ясування стосунків між сусідами.
На початкових загальних зборах (форумі громадськості) ініціативна група презентує громаді наміри щодо розроблення МПДОД, методику МПДОД, закінчує формувати ГЗС, запрошуючи до участі в ній усіх охочих. Слід підкреслити, що ГЗС має залишатися відкритою для нових членів до останнього її засідання. Як засвідчує практика, формальна кількість членів ГЗС у малих і великих містах становить від двадцяти до п'ятдесяти. Зазвичай у засіданнях беруть участь 15— 25 осіб.