- •Міністерство освіти і науки україни, молоді та спорту України тернопільський національний технічний університет імені івана пулюя
- •Кафедра українознавства і філософії
- •Анотація
- •Іі. Перелік тем що входять в змістовні модулі
- •Модуль 1.
- •Тема 1. Предмет та завдання дисципліни. Культура: сутність, структура, функції
- •Тема 2 стародавня культура україни
- •Тема 3. Культура київської русі. Взаємозв’язки із візантійською традицією
- •Модуль 2
- •Тема 1. Українська культура у другій половині хvii – XVIII століттях. Культура бароко
- •Тема 4. Культура україни в XIV – в першій половині XVII століття. Ренесанс
- •Тема 2. Культура нового часу. Кінець хviii – середина хiх ст.
- •Тема 3. Модернізм в українській культурі кінця хіх – початку хх ст.
- •Тема 4. Українська культура хх ст. Основні тенденціїї розвитку культури на сучасному етапі
- •З «Історії української культури»
- •Список літератури до курсу «Історія української культури»
- •Тема 1. Предмет та завдання дисципліни. Культура: сутність, структура, функції
- •Тема 2. Стародавня культура україни
- •Тема 3. Культура київської русі. Взаємозв’язки із візантійською традицією
- •Тема 4. Культура україни в XIV – в першій половині XVII століття. Ренесанс
- •Тема 5. Українська культура у другій половині хvii – XVIII століттях. Культура бароко
- •Тема 6. Культура нового часу. Кінець хviii – середина хiх ст.
- •Тема 7. Модернізм в українській культурі кінця хіх – початку хх ст.
- •Тема 8. Українська культура хх ст. Основні тенденціїї розвитку культури на сучасному етапі
- •Критерії оцінки
Тема 4. Культура україни в XIV – в першій половині XVII століття. Ренесанс
Характерні риси культури ренесансу в Європі та Україні. Гуманістичний характер ренесансної культури. Творчі здобутки італійського Ренесансу, його видатні представники. Своєрідність формування українського Ренесансу. Значення Берестейської унії 1596 р.
Архітектура. Іконопис. Живопис. Скульптура. Оборонні споруди – дерев’яне та кам’яне будівництво. Церкви перехідного типу – поєднання візантійського стилю з елементами готичного і романського стилів. Розквіт стилю ренесанс (львівські архітектурні пам’ятки: Високий замок, Чорна кам’яниця, вежа Корнякта, вежа Вірменської церкви, Каплиця Трьох святителів). Розвиток стилю раннього бароко (каплиця Боїмів). Декоративна різьба, різьба по каменю. Іконопис – розрив із візантійською традицією. Фрески у Кирилівській церкві в Києві, Вірменській церкві у Львові. Ікона «Волинської Богоматері» (історія появи, кольори, риси обличчя). Сюжети «Страшного суду», ікона «Юрія Змієборця». Живопис. Микола Петрахнович і його «Різдво Богородиці» як виняток із правил іконопису. Портретна традиція (портрет Корнякта, Роксолани, Раїни Вишневецької, К.Острозького, П.Могили. Граверство. Скульптура. Вирізання з каменю погребальної скульптури.
Освіта. Книгодрукування. Література. Літописання. Мистецтво книжкової мініатюри. Єзуїтські школи – втілення ідеалогічної боротьби. Культурно-освітня діяльність братств. Братські школи. Ставропігійське братство та його видатні діячі (Іов Борецький, Лаврентій Зизаній, Милетій Смотрицький, Касіян Сакович). Львівська братська школа та типографія. Книгодрукування. Постаті Степана Дропана, Швайпольта Фіоля, Івана Федоровича, Костянтина Острозького. Острозька академія (ректор Герасим Смотрицький). Київське братство та братська школа. Відновлення ієрархії православної церкви. Книговидавнича та культурна діяльність Єлисея Плетенецького, Захарія Копистинського та ін. Петро Могила та заснування Київської колегії.
Література. Літописання. Перекладні повісті («Олександрія», оповідання про Трою, оповідання про Трістана та Ізольду. «Києво-Печерський патерик», Короткий Київський літопис, Острозький літопис. Пересопницьке Євангеліє. Юрій Дрогобич, Павло Русин з Кросна, Себастьян Кленович «Роксоланія», Станіслав Оріховський-Роксолан, Шимон Шимонович. Ранній період літератури бароко. Гербові вірші, епіграми, зародження панегіричного жанру (О.Митура «Візерунок цнот», А. Зизаній-Тустановський. Релігійна полеміка. Герасим Смотрицький, Мелетій Смотрицький, Захарія Копистенський, Іван Вишенський.
Модуль 2
Культура України з другої половини ХVІІ століття до сьогодення
Тема 1. Українська культура у другій половині хvii – XVIII століттях. Культура бароко
1. Ідейні засади культури бароко. Іван Мазепа у творенні культури. Самобутність українського бароко.
2. Освіта. Києво-Могилянська академія – культурно-освітній центр. Києво-Могилянська Академія та її видатні професори (Варлаам Ясинський, Йоасаф Кроковський, Стефан Яворський, Феофан Прокопович, Феофілакт Лопатинський; Рафаїл Заборовський, Митрофан Довгалевський, Сильвестр Кулябка, Георгій Кониський, Іван Фальківський, Григорій Сковорода). Вплив української культури на російську. Знищення Катериною ІІ освіти.
3. Художня література. Козацькі літописи – перехід до власне історичної науки. Література «високого стилю». Іван Галятовський, Лазар Баранович. Віршування. Геральдична поезія, акростихи, фігурна візуальна поезія. Іван Величковський («Зегар з полузегарком»). Творчість І.Мазепи, Климентій Зинов’єв. 1720 р. – ліквідація книгодрукування. Староросійська мова. Симен Дівович «Разговор Великоросіи с Малоросією», Василь Капніст «ода на рабство». Шкільна драма. Феофан Прокопович «Владимір». Елементи бурлеску і травестії. Козацькі літописи – літопис Самійла Величка, Григорія Граб’янки, Самоидця, «Історія Русів».
4. Розквіт стилю «козацького бароко» в архітектурі. Особливості «козацького бароко», роль Мазепи у розвитку культури. Церковна архітектура. Скульптура І. Пінзеля. Живопис. Еволюція від бароко до рококо, від рококо до класицизму. Іконостаси та портретний живопис (парсуни). Класицизм – Дмитро Левицький і Володимир Боровиковський.
Музична культура. Микола Ділецький «Граматика мусикійська». Композитори Семен Климовський, Максим Березовський, Дмитро Бортнянський, Артемій Ведель.
