5. Характеристика особливостей та принципів об’єктно-орієнтованого програмування

У середині 80-х років ХХ століття в програмуванні виник новий напрямок, який базується на використанні поняття “об’єкту”.

Реальні об’єкти навколишнього світу мають три базові характеристики.

П ід ними розуміють такі базові характеристики об’єкту

Набір властивостей

Можливість різними методами змінювати свої властивості

Реакція на події, що виникають як в навколишньому світі, так і в середині самого об’єкту

Саме в такому вигляді і в мовах програмування реалізовано поняття об’єкта, яке визначається відповідними характеристиками

Сукупністю властивостей (структур даних, характерних для цього об’єкта)

Методами їх обробки (підпрограми зміни властивостей)

Подіями, на які даний об’єкт може реагувати і які призводять, як правило, до зміни властивостей об’єкта

Поява можливостей створення об’єктів у програмних продуктах якісно вплинуло на продуктивність праці програмістів. До переваг об’єктно-орієнтованого напрямку програмування можна віднести такі основні його характеристики:

• при значному збільшенні об’єму вихідного коду сучасних програмних продуктів вдалося добитися забезпечення високої надійності програмних засобів;

• забезпечується можливість повторного використання раніше створених об’єктів у різних задачах.

Об’єкти можуть мати ідентичну структуру і відрізнятися лише значеннями властивостей. У таких випадках у програмі ініціалізується новий тип, який базується на єдиній структурі об’єкта. Він називається класом, а кожний конкретний об’єкт, що має структуру цього класу, носить назву екземпляру класу. В мовах програмування С++ і Паскаль для опису класу використовують ключове слово class.

При визначенні підпрограми, яка належать до конкретного класу, і визначенні методів класу заголовок підпрограми перед назвою самої підпрограми у явному вигляді включає ідентифікацію класу. Назву класу від назви метода відділяють спеціальним символом (це крапка у мові Паскаль та дві двокрапки в мові програмування С++). Наведемо приклади опису класів засобами алгоритмічних мов програмування Паскаль і С++.

Паскаль:

Class… TmyClass

Procedure TMyClass.Initialize

Begin

……

End;

C++:

Class TmyClass

Void TmyClass : : Initialize()

{

……….

};

Загалом під класом розуміють визначений тип даних. На його основі можна описувати конкретні об’єкти (екземпляри класу). Для прикладу наведемо особливості синтаксису при описуванні екземплярів класу засобами мов програмування Паскаль і С++ :

Паскаль : var C1,C2 : TmyClass;

Сі ++ : TmyClass C1,C2.

Об’єднання даних з методом в одному типі (класі) називається інкапсуляцією.

Важливою характеристикою класу є можливість створення на його основі нових класів з наслідуванням усіх його властивостей і методів із додаванням власних властивостей. Клас, який не має попередника, називається базовим. Наприклад, клас “тварина” має властивості “назва”, “розмір” і методи “розмножуватися”. Створений на його основі клас “качка” наслідує усі властивості і методи класу “тварина”, до яких додатково додається властивість “окрас” і метод “пити”.

Наслідування властивостей класу є одним із сучасних методів автоматизації у створенні програмних продуктів. Наслідування дозволяє створювати нові класи, повторно використовуючи вже готовий початковий програмний код, не витрачаючи часу на його переписування.