2. Особливості розслідування службової недбалості.

Злочинна службова недбалість (ст.367 КК України) є діяння вчинене з необережності, у більшості випадків у сфері службової діяльності, являє собою значну суспільну небезпеку.

Невиконання службових обов'язків виявляється в бездіяльності особи в умовах, коли вона була зобов'язана і могла здійснити дії, що належать до кола її службових обов'язків.

При розслідуванні таких злочинів необхідно встановити:

1. У чому полягає факт службової недбалості;

1. Чи є такий факт поодиноким або має місце тривала бездіяльність;

2. Чи належать до службових обов'язків дії невиконання яких призвело до службової недбалості;

2. Підстави та обставини призначення на цю посаду особи;

3. Види майна і характер заподіяних збитків;

4. Кому конкретно заподіяний істотний збиток;

3. Чи міг обвинувачений вжити необхідних заходів для усунення або запобігання шкоди і інші.

Розслідування цього злочину починається:

1. Огляду матеріальних цінностей, яким заподіяний збиток;

2. Місце збереження цінностей з метою встановлення їхньої кількості, характеру, ступеня ушкодження, умов збереження і таке інше.

3. Висуваються версії щодо характеру і розміру збитків, причин, що призвели до таких наслідків.

4. Допити свідків;

5. Допити обвинувачених;

6. Проведення судових експертиз таких як:

а) Судово-товарознавча;

б) Судово-технологічна;

в) Судово-технічна;

г) судово-економічна;

д) Криміналістична (для дослідження документів).

3.Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва.

Хабарництво розглядається як родове поняття, яке охоплює два взаємозалежних склади злочину.

1. Одержання хабара (ст.368 КК України)

2. Давання хабара (ст.369 КК України)

Оскільки ці діяння є обов'язковими елементами хабарництва, то вони і визначають особливості його кримінального механізму.

Для складу злочину не має значення, чи був отриманий хабар до або після виконання службовою особою певних дій по службі.

Діяння вважається закінченим, після одержання нею предмета хабара.

Однак для доведення провини необхідне розслідування обставин, пов'язаних із діями службової особи.

Є ще посередник у системі хабарництва, який може:

1. Представляти злочинні інтереси певної службової особи (нерідко - це колега по службі, близький знайомий і т. інше)

2. Бути особою, пов'язаною із хабародавцем, що визвався налагодити стосунки з певною службовою особою - потенційним суб'єктом одержання хабара,

3. Діяти із шахрайською мотивацією, свідомо не збираючись здійснювати посередництво і привласнити предмет хабара, або його частку.

Обставини, що підлягають встановленню:

1. Встановити подію та обставини (час, місце) передачі службовій особі хабара.

1. Мету давання хабара.

2. Предмет хабара та його ознаки, джерела одержання коштів для давання хабара.

2. Спосіб передачі хабара.

3. Коло осіб, що приймали участь у передачі та одержання

6. Коло осіб, що були присутніми при передачі хабара.

7. Обставини, що передували передачі хабара.

8. Наявність вимагання або провокації хабара.

6. Характер стосунків між особами, причетними до хабарництва.

6. Характер службових дій, виконаних хабарником.

7. Законність виконаних службовою особою дій.

Кримінальні справи про хабарництво порушуються :

1. За матеріалами органів боротьби з економічною злочинністю.

2. Органів з організованою злочинністю і корупцією.

3. За заявами, які надійшли в органи прокуратури про майбутню дачу хабара в зв'язку з вимаганням.

4. По явці з повинною.

Початкові слідчі дії:

1. Допит заявника з метою одержання відомостей щодо предмета хабара, його особливостей, характеру дій, які повинна здійснити службова особа, встановлення осіб, що можуть підтвердити показання заявника.

2. Затримання хабародавця (посередника) в якості підозрюваної особи з отриманим хабаром.

3. Обшуку місця передачі хабара, особи, що одержала хабар, хабародавця (посередника), за наявності даних про передачу хабара із метою виявлення предмета хабара, упаковки.

4. Допит зазначених осіб як підозрюваних.

5. Огляд предмета хабара для встановлення його особливостей, при належності раніше певній особі.

Наприклад: при виявленні у підозрюваного грошових купюр у протоколі огляду зазначається:

• номінал кожної купюри;

• зовнішній вигляд;

• написи;

• забруднення;

• упаковка.

6. Огляд місця передачі хабара, місця зустрічей учасників злочину з метою виявлення матеріальних слідів, що вказують на перебування в данному місці певних осіб (слідів рук, особистих предметів та інших).

7. Пред'явлення для впізнання предмета хабара особам, які раніше бачили цей предмет, у тому числі хабародавцю.

8. Розробляється тактична операція, яка являє собою цілий комплекс слідчих дій:

• допит заявника;

• затримання підозрюваної особи;

• обшук підозрюваної особи;

• обшук на місці передачі хабара;

• огляд предмета хабара;

• огляд документів, що можуть мати відношення до справи;

• оперативно-розшукові заходи.

9. Проведення слідчого експерименту. Якщо виникає необхідність перевірити показання очевидців передачі хабара з метою встановлення можливості за певних умов бачити або чути, що відбувалося.

10. Провадження судових експертиз пов'язане з вирішенням питань, що відносяться до компетенції:

• почеркознавчої експертизи;

• техніко-криміналістичної експертизи документів;

• судово-економічної;

• трасологічної, та інших експертиз.