6.5. Контроль і оцінка якості іграшок

Відповідно до ДСТУ 2167-93 "Іграшки. Види та порядок проведення випробувань. Правила приймання" іграшки повинні бути піддані приймальним, кваліфікаційним, приймально-здавальним, сертифікаційним випробуванням та на безпеку.

Випробування (крім сертифікаційних та на безпеку) повинні здійснюватися випробувальними організаціями (ВО), атестованими на право проведення конкретного виду випробувань іграшок у порядку, встановленому Держстандартом України. Випробування на

безпеку та сертифікаційні мають проводити незалежні організації акредитовані Держстандартом України ВО.

Приймальні випробування повинні проводитися на відповід­ність вимогам технічного завдання (технічним вимогам замовника) і вимогам, які забезпечують безпеку дітей. Випробування дослідних зразків, виготовлених за технологією, близькою до серійної, слід виконувати на відповідність вимогам технічного завдання, держав­ного стандарту України на відповідне асортиментне угруповання іграшок та проекту технічного опису зразка (ТО). Випробування слід здійснювати не менше, ніж на 2-х зразках. Результати випробувань оформляються протоколом.

Кваліфікаційні випробування зразків установчої серії або першої промислової партії є обов'язковими, якщо зразок-еталон не був затверджений на стадії дослідного зразка. Перевіряється відповідність вимогам державних стандартів України на відповідне асортиментне угруповання і проекту ТО зразка. Результати оформлюються протоколом.

Приймально-здавальні випробування слід виконувати на етапі серійного виробництва на відповідність вимогам (аналогічним ква­ліфікаційним випробуванням). Випробування здійснюється службою технічного контролю підприємства-виробника. Результати оформлю­ються в журналі в довільній формі.

Періодичні випробування здійснюють на етапі сталого серійного виробництва. Випробуванням підлягають іграшки, які пройшли приймально-здавальні випробування не рідше одного разу на рік. Результати оформлюються протоколом.

Випробування на безпеку здійснюються на етапі виробництва (при приймальних або кваліфікаційних випробуваннях) і при періодичних на відповідність вимогам безпеки, що встановлені чинними нормативно-технічними документами на іграшки. Результати оформлюються протоколом.

Сертифікаційні випробування здійснюються на відповідність вимогам безпеки, що встановлені чинними нормативно-технічними документами на іграшки, та, за бажанням замовника, - на відпо­відність іншим вимогам. Випробування повинні провадитися ВО за призначенням органу з сертифікації. Результати оформлюються протоколом. Іграшки підлягають обов'язковій сертифікації, яку було введено в Україні з 1 липня 1994 p. Наказом Держстандарту України від 30.06.93 № 95 обов'язкова сертифікація передбачає перевірку

іграшок вітчизняного виробництва та імпортних на відповідність вимогам безпеки ГОСТ 25779-90 "Игрушки. Общие требования безопасности и методы контроля". Вимоги цього стандарту гармонізовані з чинним міжнародним стандартом на безпеку іграшок.

Вимоги безпеки, відповідно до ГОСТ 25779-90, поділяються на вимоги до конструкції, кріпильних деталей, гострих кутів, дротів, пружин, жорстких деталей, до складних пристроїв і привідних механізмів. Стандарт також регламентує вимоги безпеки для іграшок:

для дітей до 3 років, які призначені для контакту з ротом дитини і для використання в дитячому ліжечку та колисці тощо. У цьому стандарті зазначені вимоги електро-, пожежо- і вибухобезпеки.

Контроль гігієнічних вимог до іграшок

Розробникам іграшок вітчизняного виробництва необхідно дотримуватися чинних в Україні державних, галузевих стандартів, інших керівних документів, погоджених Міністерством охорони здоров'я (МОЗ) України. Виробництву і реалізації підлягають іграшки та ігри, зразки, нормативна документація яких погоджена органами Державного санепіднагляду.

Керівники установ, підприємств і організацій, незалежно від форм власності, суб'єктів підприємницької діяльності, фізичних та юридичних осіб, що займаються виготовленням, реалізацією іграшок вітчизняного та іноземного виробництва, несуть відповідальність за обов'язкове дотримання гігієнічних вимог, що встановлені Держав­ними санітарно-гігієнічними правилами і нормами безпеки для здоров'я дітей та підлітків (далі по тексту - Правила). Правила рекомендовані Українським науковим гігієнічним центром МОЗ України з урахуванням нових наукових досліджень безпеки мате­ріалів, що використовують при виробництві іграшок.

Правила встановлюють гігієнічні вимоги до:

• вітчизняних та імпортованих матеріалів, які використовують у виробництві іграшок;

• складу та змісту нормативної документації, умов та якості виготовлення вітчизняних іграшок;

• безпечності для здоров'я дітей та підлітків іграшок вітчизняних та імпортних;

• умов реалізації вітчизняних та імпортованих іграшок.

Гігієнічні вимоги до сировини і матеріалів

Для виробництва іграшок (ігор) дозволяється, відповідно до Правил використовувати сировину і матеріали, допущені МОЗ України. Матеріали вторинної переробки (не більше 30% домішок основного матеріалу) допускаються для виробництва іграшок (ігор) тільки для дітей віком більше трьох років за умови наявності дозволу МОЗ України. Правила регламентують вміст вільних незв'язаних хімічних сполук та "рівень міграції" хімічних сполук у модельному розчині.

Натуральні матеріали (хутро, шкіра) дозволяється для виробництва іграшок та ігор для дітей старших за три роки з обов'язковою попередньою їх дезінфекцією. Набивні матеріали перед використанням для виробництва іграшок повинні бути продезінфіковані.

Матеріали для декоративного та захисного покриття іграшок (ігор), за винятком ялинкових прикрас, повинні бути стійкими до дії слини, поту та вологої обробки. Деталі іграшок (ігор), що дотикаються до губ дітей, та брязкальця мають бути виготовлені з матеріалів, що не вбирають вологу та легко дезінфікуються.

Не дозволяється використовувати такі матеріали та сировину:

- полімерні недубльовані плівки, розміром понад 100,0х100,0 мм, товщиною менше ніж 0,038 мм;

- полімерні недубльовані плівки, які мають на кожній ділянці, розміром 30х30 мм площу отвору менше 1% площі ділянки;

- деревину з випадаючими сучками та червоточиною;

- скло для виробництва іграшок (ігор) для дітей у віці до трьох років;

- скло для виробництва іграшок (ігор) для дітей у віці старше трьох років, за винятком, якщо це не є необхідністю для виконання іграшкою її функцій;

- неборосилікатне скло для виготовлення скляного посуду, призначеного для нагрівання;

- набивні матеріали, які містять тверді, або гострі чужорідні предмети (металева, дерев'яна стружка та ін.);

- гранульовані набивні матеріали з розміром гранул 3,0 мм і менше, які застосовуються без внутрішньої оболонки, яка не є зовнішньою оболонкою іграшки;

- наповнювачі іграшок типу брязкалець, розмір яких збільшу­ється у вологому середовищі більше ніж на 5%;

- гума, картон та папір ворсовані для виробництва іграшок для дітей віком до трьох років;

- целулоїд (нітрат целюлози) або інші легкозаймисті матеріали, за винятком застосування цих матеріалів у лакофарбових покриттях;

- горючі гази та рідини, за винятком горючих рідин, які випускаються в окремих герметичних ємкостях макси­мальною місткістю 15,0 см³;

- брухту;

- натурального хутра і шкіри - іграшки для дітей до трьох років;

- дерев'яної кори, за винятком виробів фольклорного типу;

- гранули полістиролу для виготовлення штучного снігу;

- кадмієві барвники та ін.

Гігієнічні вимоги до іграшок (ігор)

Відповідно до Правил, вимоги до іграшок (ігор) відносяться також і до кожної деталі гри, якщо іграшка (гра) призначена для збирання дитиною.

Рівень стороннього запаху усіх видів іграшок (ігор) не повинен перевищувати одного балу, для виробів з гуми (латексу) двох балів, за винятком іграшок (ігор) з гуми (латексу), призначених для дітей віком до 3 років, рівень запаху яких повинен бути також не більше одного

балу.

Іграшки (ігри) не повинні виділяти леткі та розчинні речовини:

мономери, пластифікатори, інгредієнти гуми, каучуку, латексу, продукти їх перетворень, метали, інші хімічні сполуки в кількостях та концентраціях, які вищі за допустимий рівень міграцій (ДКМ) або допустимий рівень виділення (ДР).

Декоративне та захисно-декоративне покриття іграшок та ігор повинно бути стійким до дії слини, поту та вологої обробки із застосуванням нейтрального мила - дитячого, господарського.

Рівень звука, що створюється іграшкою (грою), призначеної для гри в приміщенні, повинен бути не більше 65 дБА (за винятком настроєних музичних іграшок, духових та ударних інструментів).

- рівень звука, що створюється іграшкою (грою), призначеною для гри на відкритому повітрі, повинен бути не більше 75 дБА;

- рівень звука іграшки (гри), що видає імпульсний шум в якості ігрового моменту (одинокий постріл), повинен бути не більше 95 дБА.

Рівень статичного напруження електричного поля, електро­магнітного поля радіочастот і магнітного поля в іграшках з авто­номним джерелом живлення (не більше 12 Вт) та живленням з електромережі повинні бути не вищі за гранично допустимі.

Конструкція, маса, розміри іграшок (ігор) повинні відповідати морфофункціональним особливостям дітей тих вікових груп, для яких вони призначені. Так, максимальна маса іграшок, у грамах, для:

- дітей від 0 до 1 року (ранній вік) становить 100 г,

- дітей від 1 до 3-х років (ясельний вік) - 150 г,

- дітей від 3-х до 6 років (дошкільний вік) - 350 г,

- дітей від 7(6) до 10 років (молодший шкільний вік) - 500 г,

- дітей від 11 до 14 років (середній шкільний вік) - 800 г.

Текст в настільно-друкованих іграх повинен бути надрукованим:

• контрастним до фону кольором (гігієнічним вимогам для фону відповідають кольори - блакитний, зелений, жовто-зелений, жовтий, оранжевий, оранжево-червоний);

• цифрові та літерні позначення повинні мати чорне забарвлення або чорний рельєф;

• висота літер тексту в настільно-друкованих іграх повинна бути - для дітей до 10 років - не меншою 2,3 мм; для дітей старших 10-ти років - не меншою 1,75 мм.

Загальні фізико-гігієнічні вимоги до іграшок

Ігри не повинні мати тріщин, задирок, сколів. Нефункціональні гострі крайки, ребра та кути повинні бути притупленими.

Гострі кінці кріпильних деталей, використаних при виробництві ігор, повинні бути закриті. Цвяхи, шурупи, крім декоративних, повинні бути вмонтовані у рівень поверхні іграшки або утоплені.

Деталі, які використовуються для з'єднання частини м'якої іграшки, не повинні мати гострих країв та виступів. Спіральні пружини повинні бути захищені, якщо відстань між двома послідовними витками (у неробочому стані) понад 3,0 мм або може стати рівною чи більшою 3,0 мм при дії на пружину сили 40,0 Н.

Деталі ігор для дітей до трьох років, виготовлені із металу, деревини або інших твердих матеріалів, повинні бути закріплені таким чином, щоб вони не могли бути роз'єднані або розірвані.

Ігри, що складаються із двох та більше частин, з'єднаних за допомогою петельок та мають проміжок між краями деталей, повинні бути виготовлені таким чином, щоб проміжок був меншим 5,0 мм або більшим 12 мм залежно від кута відкриття петельки.

Відстань між колесами та корпусом іграшки, який є несучим та може витримати масу дитини, повинна бути меншою 5,0 мм або більшою 12,0 мм. Збірно-розбірні ігри для дітей до трьох років (піраміди, набори кілець, кульки на стрижнях і т.п.) не повинні мати деталей діаметром менше 30,0 мм.

Міцність кріплення деталей ігор типу брязкалець повинна витримувати навантаження не менше 25,0 Н. Наповнювачі для брязка­лець повинні мати діаметр не менше 5,0 мм.

Шнурки для ігор на колесах або роликах повинні бути товщиною не менше 2,0 мм та мати на кінці ручку у вигляді циліндра.

Надувні ігри великогабаритні (розміром більше 350,0 мм), призначені для гри на воді, повинні бути:

• виготовлені із плівок (гумових, латексних, полімерних) товщиною не менше 0,25 мм,

• мати не менше двох ізольованих камер,

• мати ширину зварного шва не менше 1,5 мм,

• зварний шов та фіксована пробка на клапані ігор повинні

витримувати навантаження не менше 300,0 Н. • Надувні ігри малогабаритні повинні мати клапан з міцно-фіксованою цільнолитою пробкою, здатною витримати навантаження 50,0 Н. Механізм керування великогабаритними іграми повинен бути безпечним при експлуатації та відповідати зросту і віку дітей.

Мікроелектродвигуни в іграх повинні мати напругу - для дітей віком до 7 років - 12 В, а старші 7 років - 18 В. Не дозволяється використання автотрансформаторів.

У калейдоскопах світлорозсіювальне скло повинно мати коефіцієнт світлопропускання 0,5. Конструкція калейдоскопів повинна виключати доступ дітей до наповнювача. Скло або шматочки пластмаси повинні мати яскраве забарвлення.

Пофарбовані дерев'яні ігри повинні бути покриті безкольоровим лаком, який має дозвіл МОЗ України.

Ігри, що імітують холодну зброю (шпага, ніж і т.п.), не повинні мати гострих кінців та різальних кромок.

Гігієнічні вимоги до виробництва і реалізації іграшок

Підприємства з виробництва іграшок (ігор) здійснюють контроль кожної партії виготовленої продукції на відповідність її гігієнічним вимогам та повинні мати гігієнічний висновок на нормативну документацію, на продукцію і гарантувати випуск продукції, безпечної для здоров'я дитини.

Приміщення, де виробляють іграшки (ігри), їх санітарний стан, організація технологічних процесів повинні відповідати вимогам чинних в Україні норм і правил для виробництва харчової про­мисловості.

Приміщення для пакування, зберігання і реалізації іграшок (ігор) повинні відповідати вимогам чинних в Україні норм і правил для зберігання і реалізації товарів народного споживання.

Робітники, що безпосередньо зайняті виробництвом, контролем і реалізацією іграшок (ігор) повинні проходити медичний огляд відповідно до чинних нормативних документів для працівників харчової промисловості.

Перевірка ігор на звук при виробництві повинна здійснюватися за допомогою повітронадувного устаткування. Під час демонстрації іграшок (ігор), усі дії для демонстрації іграшки (гри) проводяться виключно на виділеному демонстраційному зразкові.

Під час реалізації забороняється прикладати до губ іграшки (гри), призначені для контакта з ротом дитини, при їх демонструванні.

М'яконабивні іграшки (ігри), призначені для дітей віком від 0 до трьох років, повинні реалізовуватися в індивідуальній упаковці, а для покупців повинен бути демонстраційний зразок.

Контроль за дотриманням Правил покладається на органи і заклади Державної санітарно-епідеміологічної служби України. За порушення Правил винні особи (установи, заклади) притягуються до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із Законом України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення". Державний санітарно-епідеміологічний нагляд (попереджувальний та поточний) повинен здійснюватися на етапах упровадження іграшки (гри) у виробництво, під час їх виробництва та реалізації.

Упровадження іграшки у виробництво здійснюється за наявності гігієнічного висновку Державної санітарно-гігієнічної експертизи на нормативну документацію та вітчизняну продукцію. Державна санітарно-гігієнічна експертиза іграшок та матеріалів для їх виробництва включає обов'язкові дослідження за показниками безпеки для здоров'я дитини. Іграшки, які імпортуються, реалізуються за наявністю гігієнічного висновку та сертифіката відповідності Держстандарту України.

Реклама виробів без наявності гігієнічного висновку Державної санітарно-гігієнічної експертизи на вітчизняні чи імпортовані іграшки не дозволяється.

Якщо виявлені іграшки, що не відповідають гігієнічним вимогам, виробництво і реалізація їх забороняється.

Контроль якості іграшок у торгівлі

Якість іграшок, їх комплектність, маркування і пакування на підприємствах торгівлі перевіряють товарознавці. На підприємствах оптової торгівлі перевіряють 15% кожної партії, яка надійшла. Відповідно до ДСТУ 2167-93, партією вважається кількість іграшок одного виду, найменування та виконання, оформлена документом. Спеціалісти підприємств оптової торгівлі перевіряють якість іграшок і на підприємствах-виробниках. Іграшки при цьому відбирають вибірково і перевіряють на складі готової продукції. Порядок і строки контрольної перевірки якості товарів спеціалістами підприємств оптової торгівлі на промислових підприємствах встановлюються в особливих умовах поставки. Результат контрольної перевірки поширюється тільки на фактично перевірені товари.

У роздрібній торгівлі всі іграшки, які надійшли від промислових підприємств чи підприємств оптової торгівлі, перевіряють на відповідність їх якості стандартам чи технічним умовам, зразкам-еталонам, договорам поставки, а також Державним санітарним правилам і нормам безпеки іграшок та ігор для здоров'я дітей.

Правила приймання іграшок у торгівлі

Якість іграшок, що надійшли у торгівлю перевіряють суцільним або вибірковим методом.

Для вибіркового контролю іграшки відбирають у вибірку. Залежно від обсягу партії іграшок товарознавець за якістю складає план контролю: одноступеневий нормальний або двоступеневий нор­мальний. Приймальний рівень дефектності - не більше 1,5%.

Обсяг вибірки, приймальні та бракувальні числа односту-пеневого нормального плану контролю встановлюють залежно від обсягу партії іграшок у штуках - від 2 до 25 шт. (вкл.) - перевіряється вся партія, понад 25 до 90 (вкл.) обсяг вибірки становить 8 шт., приймальне число - 0, бракувальне число - 1.

Під час двоступеневого нормального контролю іграшок обсяг вибірки, приймальне і бракувальне числа також залежать від обсягу партії, яку перевіряють. Так, при обсязі партії від 90 до 280 включно, обсяг першої і другої вибірки буде 13 іграшок; приймальне число першої вибірки 0, а другої - 1шт.; бракувальне число і при першій і другій вибірці - по 2 іграшки. Якщо обсяг партії іграшок від 10000 до 35000 шт., то обсяг вибірки для контролю першої і другої вибірки буде по 200 іграшок; приймальне число першої вибірки при цьому становить 5 іграшок, а другої- 12. Бракувальне число першої вибірки становить 9 шт., а другої - 13.

Партії іграшок при одноступеневому нормальному плані вважа­ються прийнятими за якістю в тому випадку, якщо кількість іграшок з дефектами (забракованих) менше чи дорівнює приймальному числу, а бракуються тоді, коли число дефектних іграшок більше або дорівнює бракувальному числу.

Партію іграшок при двоступеневому нормальному плані контролю приймають, якщо у першій вибірці кількість дефектних одиниць продукції менша або дорівнює приймальному числу, і бра­кують, якщо кількість дефектних одиниць продукції у вибірці більша або дорівнює бракувальному числу. Якщо кількість дефектних одиниць продукції у вибірці більша за приймальне число і менша за бракувальне число, то провадять другу вибірку. Партія приймається, якщо сумарна кількість дефектних одиниць продукції у двох вибірках менша або дорівнює приймальному числу Ас; і бракується, якщо сумарна кількість дефектних одиниць продукції у двох вибірках більша або дорівнює бракувальному числу.

Оцінку якості іграшок здійснюють в основному органолеп­тичним методом. Іграшки повинні бути виготовлені з високоякісних і нешкідливих матеріалів. Вони повинні відповідати функціональним, ергономічним (у тому числі гігієнічним),естетичним вимогам, а також бути надійними і безпечними в експлуатації. Крім того, органолеп­тичним методом оцінюють художнє оформлення індивідуальної тари, а також якість інструкцій та етикеток.

Оцінюючи функціональні властивості іграшок, визначають їх відповідність завданням виховання дітей: наскільки вони змістовні, якою мірою виражено їх призначення, а також визначають відпо­відність іграшок віку дитини, особливостям їх сприйняття і фізич­ному розвитку, враховують також матеріал, із якого вони виготовлені, їх конструкцію, форму, якість виготовлення, розміри, стан поверхні, роботу механізмів, стійкість на поверхні тощо.

Ігри та іграшки, призначені для складання, виконання різних ігрових функцій повинні бути укомплектовані інструкціями з вказівкою переліку деталей і їх кількості, а до конструкторів і будівельних наборів - додані креслення, малюнки або схеми. Друк повинен бути чітким та легко читатися. Інструкції повинні бути зрозумілими для дітей тих вікових груп, для яких вони призначені.

Під час визначення надійності насамперед звертають увагу як на міцність самої іграшки, так і на міцність деталей, із яких вона складена. Всі деталі в іграшці повинні бути міцно змонтовані, а також фіксуватися в заданому режимі.

Оцінюючи ергономічні властивості іграшок, враховують зручність і комфорт користування ними у процесі гри, які залежать від конструкції, форми, розміру і маси іграшки. Показники ці повинні відповідати віку і фізичним можливостям дитини. При оцінці ергономічних властивостей також перевіряють рівень шуму, запаху, стан декоративних і захисних покриттів, відповідність маси іграшки віку дитини тощо.

Під час оцінки естетичних властивостей іграшок приділяють велику увагу підбору матеріалу і оздобленню, а крім того, враховують масштабність відтворення іграшки відповідно до прообразу. Оцінюючи зовнішній вигляд, враховують підбір кольорів забарв­лення, яке повинно відповідати формі й змісту іграшки. Так, темні і тьм'яні кольори в забарвленні іграшок роблять їх непривабливими і маловиразними; мала кількість кольорів нерідко збіднює іграшку, а велика їх кількість робить їх пістрявими, приховує конструктивні особливості, елементи іграшок. Іграшка повинна мати свій індиві­дуальний образ. Матеріал, форма, колір, конструкція повинні бути єдині в своєму рішенні і відповідати характеру даного образу.

При визначенні безпеки використання іграшок звертають увагу на відсутність ріжучих і колючих кромок, тріщин, високої напруги електроструму. Конструкція іграшок повинна забезпечувати безпеку користування ними (особливо при збиранні різних конструкторів, приборів та ін.). Нефункціональні гострі кромки і кути повинні бути притупленими. Гострі кінці скріпляючих деталей дерев'яних іграшок повинні бути приховані, а гвіздки і шурупи - зроблені на вивороті або втоплені. Пристрої, що використовують для з'єднання частин м'якої іграшки, не повинні мати гострих кінців і виступів.

Іграшки, що не перевірені на якість, комплектність, маркування і пакування, не повинні надходити до продажу.

Питання для самоконтролю

1. Які фактори формують споживні властивості та якість іграшок та ялинкових прикрас?

2. Які матеріали найчастіше використовують для виробництва іграшок?

3. Як поділяють іграшки залежно від сировинних матеріалів?

4. Які пластичні маси і чому найчастіше використовують для виробництва іграшок?

5. Які особливості технології виготовлення іграшок з пластичних мас, металів, деревини?

6. Який матеріал і чому найчастіше використовують для вироб­ництва ялинкових прикрас?

7. Які показники відносять до показників соціального призначення іграшок?

8. Наведіть приклади показників ергономічних, естетичних, властивостей іграшок.

9. Які є показники безвідмовності іграшок?

10. Які показники відносяться до загальних показників якості іграшок?

11. Наведіть приклади спеціалізованих показників якості іграшок.

12. Які Ви знаєте ознаки класифікації іграшок?

13. Що таке асортиментне угруповання?

14. Які види іграшок відносяться до предметів ігрового вжитку та спортивних іграшок?

15. На скільки груп поділяються іграшки за виховним призначенням?

16. Які види іграшок сприяють музичному і художньому вихованню та знайомлять дітей з елементами науки і техніки?

17. У чому полягає теоретичне та практичне значення класифікації іграшок за віковим призначенням?

18. Які іграшки доцільно рекомендувати для дітей дошкільного і шкільного віку?

19. Які існують види випробувань іграшок?

20. Чи підлягають іграшки обов'язковій сертифікації в Україні?

21. Наведіть приклади гігієнічних вимог до сировини і матеріалів, з яких виготовлено іграшки?