Про формування наукової новизни в дослідженнях

Мета мистецтвознавчого дослідження є основним компонентом роботи, тому дослідник обов’язково повинен показати результати своєї праці, що свідчили б про досягнення поставленої мети. Зробити це можна формулюванням наукової новизни результатів. Формулювання наукової новизни, як вказують дослідники, є «обличчям» дослідження, оскільки саме за ним судять про якість при першому ознайомленні з нею (Гончаренко С. Про формування наукової новизни в дисертаціях // Шлях освіти. – 2005. – № 2. – С. 2 – 6.).

Наукова новизна як окрема методологічна характеристика дослідження відноситься до його результатів, то дати остаточну відповідь про новизну та заповнити відповідну рубрику можна лише після завершення наукової роботи.

Після завершення дослідження, при теоретичному і практичному осмисленні та оцінці здобутих результатів необхідно дати конкретну відповідь на питання про їх новизну: що зроблено такого, чого не досягли інші, які результати одержано вперше?

Поняття «новизна» – передбачення формулювання здобутого результату, якого раніше не існувало в науці.

Будь-яке нове знання є кінцевим або проміжним результатом розвитку, що розглядається у співвідношенні з попереднім станом об’єкта, який розвивається.

Новизну необхідно не тільки змістовно описати, але й змістовно обґрунтувати та викласти. Не треба переоцінювати достоїнства роботи

На думку вчених, самі результати досліджень можуть виконувати різні функції: конкретизувати відоме, уточнювати, розширювати, доповнювати його або докорінно перетворювати.

ТРЕБА ВИДІЛИТИ ТРИ РІВНІ НОВИЗНИ:

КОНКРЕТИЗАЦІЯ, ДОПОВНЕННЯ Й ПЕРЕТВОРЕННЯ.

В процесі конкретизації уточнюються відомі дані, деталізуються основні положення, що стосуються деяких сторін досліджуваної проблеми, тих чи інших умов, а також історії досліджуваного об’єкта, порівняльного аналізу досліджуваних явищ, методології тощо.

На рівні доповнення розширюються відомі підходи, вносяться інші акценти, які поповнюють наші пізнання в тій чи іншій галузі без зміни їхньої суті.

На рівні перетворення здобутий результат характеризується принципово новим положенням щодо знань, які існували раніше.

Нове знання в досліджуваній галузі можна визначити по-різному:

1) новизна здобутого результату (науковий факт, нове явище, принцип, закон, теорія, концепція, модель);

2) новизна процесу (технологія освітньої, дизайнерської діяльності, метод дослідження, моніторинг, діагностичний тест);

3) новизна запропонованої ідеї (постановка проблеми, формування завдань, обґрунтування гіпотези).

Коректне й змістове формулювання наукової новизни результатів даного дослідження могло бути таким: «Розкрито передумови інтеграції …..в …..комплекси, які полягають у тому, що в складі такого комплексу можна підвищити рівень організації …… процесу, системність і цілісність його управління; здійснено поєднання………..;

запропоновано й реалізовано концепцію , яка полягає в тому, що на основі тенденції зміни зміст………у сучасних умовах структуровано і систематизовано інформацію ……….., виявлено і спроектовано зв’язок між ними».

Кілька пропозицій щодо структури опису наукової новизни, своєрідної її «формули».

1. Текст «формули» наукової новизни варто починати з вступного слова: доведено, одержано, встановлено, визначено тощо.

2. Далі має бути вказаний об’єкт наукової новизни, який показує, що саме створено, доведено, запропоновано, встановлено.

3. Після запису назви повинні йти з’єднувальні слова, які допомагають перейти до викладу істотних ознак цього об’єкта: «який складається з….», «який полягає в тому, що ….», «який включає …..» і т.д.

4. Виклад істотних ознак об’єкта наукової новизни.

Причому всі істотні ознаки об’єкта наукової новизни мають бути показані з повнотою, достатньою для того, щоб спеціаліст міг зрозуміти його суть.

Таким чином, структура пропонованої формули наукової новизни може бути такою:

1. Вступне слово.

2. Назва об’єкта наукової новизни.

3. З’єднувальні слова.

4. Перелік істотних ознак об’єкта наукової новизни.