- •12. Виробництво і його фактори.
- •19. Продуктивні сили, поділ і продуктивність праці.
- •20. Розкрити зміст соціально-економічних відносин.
- •21. Організаційно-економічні відносини і поділ праці, спеціалізація, кооперація, комбінування.
- •22. Власність у системі економічних відносин.
- •23. Суб’єкти та об’єкти власності.
- •24. Поняття роздержавлення. Форми.
- •47.Підприємництво:суть.Види,функції.
- •48.Сутність та економічні функції домогосподарств.
- •49.Кругообіг,ресурсів,доходів,витрат(капіталу)
- •50.Осовні риси товариства.(партнерства)
- •51.Розкрити сутність корпорація.
- •52.Суть аграрних відносин та основних форм господарювання.
- •45.Чиста монополія:суть,види.
- •46.Підприємство як суб»єкт ринкової економіки.
- •55.Економічна система капіталізму вільної конкуренції.
- •56.Форми монополістичних об*єднань.
- •57.Основні риси адміністративно-командної системи.
- •82 Міжнародна спеціалізація і кооперація
- •84 Особливості інтеграції України у світове господарство
- •86 Причини вивозу капіталу
- •88 Сутність міжнародних валютних відносин.
- •87 Міжнародний рух капіталу. Форми експорту.
- •89 Міграція робочої сили
55.Економічна система капіталізму вільної конкуренції.
Капіталізм – це суспільний економічний лад ,виробництво якого основане на приватній власності та залучення найманої робочої сили.
Вільна конкуренція – це такий вид змагання економічних суб*єктів за якого кожен з виробників яких багато не може впливати на ринкову ціну.
Ознаки:
1)наявність на ринку великої кількості незалежних покупців та продавців кожного конкретного продукту або ресурсу.
2)відсутність контролю над ціною
3)вільний вибір умов функціонування на ринку покупцями та продавцями.
4)співвідношення інтересів покупців та продавців.
56.Форми монополістичних об*єднань.
Форми монополістичних об*єднань:
1)Акціонерне товариство(корпорація) – форма організації виробництва за якої первинний капітал створюється в грошовій формі з подальшим перетворення в окремі акції.
2)трест – являє собою таку організаційну фому монополістичних об*єднань у якому його учасники втрачають свою комерційну і виробничу самостійність.
3)Концерн – найбільш високий рівень форми монополістичних об*єднань (об*єднання підприємств різних галузей на основі фінансової залежності.)
4)фінансова олігархія – це капіталістична еліта до якої належать верхівка монополістичної буржуазії ,а також провідні менеджери найбільших корпорацій)
57.Основні риси адміністративно-командної системи.
Адміністративно – командна система – це система в якій держава визначає суб*єкт господарювання що і як і кому виробляти,та розподіляє ресурси ,закріплює за ними постачальників та споживачів.
Характеристика:
1)Жорстке обмеження рівня заробітної платні,пенсії ,тривалості відпусток.
2)відсутність у виробників свободи вибору.
3)формально – товарна форма виробництва.
4)державна власність на матеріальні ресурси.
5)розвинута система суспільного поділу праці.
6)засоби виробництва індустріального типу.
7)відсутність вільного підприємництва.
8)значне обмеження дії ринкових механізмів.
9)жорстке державне керівництво економікою на основі директивного плану або планових нормативів.
58. Перехідність-це якісні зміни в економіці, що призводять до зміни суспільно-економічного ладу. Типи: I. За масштабом перехідних процесів: 1. Локальні та глобальні. II. За характером змін: 1. Природно-еволюційні. 2. Реформаторсько-еволюційні. 59. Держава в перехідний період виконує певні функції. Вплив держави через систему управління: -Аграрні реформи -Індустріалізація -Структурна перебудова -Кадрова політика Лібералізація внутрішньо-економічних процесів: 1.Перехід до вільного ціноутворення 2.Свобода торгівлі 3.Підпорядкування діяльності виробництва інтересам суспільства Лібералізація зовнішньо-економічних процесів: 1.Ліквідація одержавлення зовнішньо-економічних зв`язків 2.Покращення інвестиційної політики, залучення іноземних інвестицій 3.Лібералізація експорту та імпорту 4.Забезпечення конвертованості національної валюти 60. Фінансова олігархія-це капіталістична еліта до якої належать верхівка монополістичної буржуазії а також провідні менеджери провідних корпорацій. Класифікація фінансових еліт: 1.Функціональна еліта в економіці-впливові групи, що можуть корегувати різні сфери економіки і беруть на себе важливі функції в ній. 2.Однорідна та диференційована олігархія-представлена фінансово промисловими групами та сімейно-династичними промисловими групами 3.Кооперативна (кланова) демократія-характеризується постійною боротьбою за політичні ресурси. 62.Суб`єкти державного регулювання-це носії виразники та виконавці суспільно-економічних інтересів. Носії-це наймані працівники, власники ресурсів, підприємці, фермери та інші. Виразники-політичні партії, профспілки, спілки та об`єднання фермерів і підприємців. Виконавці-органи місцевого та державного правління та соціальний банк. Об`єкти державного регулювання-це сфери, галузі, явища, які можуть викликати проблеми, що негативно впливають на економіку і вирішення їх лише перспективно. (галузева структура господарства, інвестиційний процес, зайнятість, ціноутворення, кадрова політика та інші). 63.Адміністративні методи державного регулювання: 1.Виробничий плановий контроль. 2.Адміністративно-структурна перебудова. 3.Забезпечення паливними та природними ресурсами. 64.Економічні методи державного регулювання: 1.Податкова політика. 2.Норма та нормативи. 3.Регулювання цін. 4.Валютне регулювання. 5.Регулювання кооперації. 65.Держава-це політична організація особливого роду, що використовує політичні канали заради стабілізації в суспільстві. Функції держави: I. Внутрішні (політичні, ідеологічні, соціальні та економічні): 1.захист правової бази 2.захист конкуренції 3.перерозподіл національного доходу та багатств. 4.корегування розподілу ресурсів. 5.стабілізація економіки. 6.виправлення вад ринкової системи. ІІ. Зовнішні (діяльність, щодо інших держав) – лібералізація та протекціонізм. 66. Фіскальна політика-це політика доходів та витрат держави.
Основний фінансовий документ держави-це держ. Бюджет, який щорічно приймається Верховною Радою. Регулювання здійснюється за рахунок зміни податкових ставок (збільшення податків в період перегріву економіки. 67. Витрати-це витрати на залучені ресурси у виробництво. Витрати виробництва: 1.Витрати суспільства (вартість кінцевої продукції) 2.Витрати підприємства (витрати на спожиті ресурси) а)економічні б)бухгалтерські 3.Альтернативні витрати-альтернативна вартість ресурсів при альтернативному їх використанні. 4.Економічні витрати-витрати, які підприємство повинно зробити для того, щоб відволікти ресурси від використання їх в альтернативному виробництві. 68.Прибуток-це мета будь-якого виробництва, загальна виручка мінус валові витрати. Норма прибутку-це відношення прибутку в грошовому вираженні до всього авансованого капіталу вираженого у %. Чим вища норма прибутку, тим вища рентабельність виробництва. Норма прибутку свідчить про ступінь прибуткованості капіталу в конкретній сфері його застосування. 69. Види відтворення: 1. Просте – це відновлення процесу суспільного виробництва з року в рік у незмінних масштабах. 2.Розширене – це відтворення суспільного виробництва у зростаючих розмірах (коли прибуток йде на інвестування виробництва). 70. Типи економічного зростання: 1.Екстенсивний-це кількісне збільшення обсягів функціонуючих факторів виробництва. 2.Інтенсивний-це розширення виробництва на основі поліпшення його факторів, їх раціональне використання.
71.Відтворення робочої сили - це процес що включаєв в виробництво обмін та споживання робочої сили. Елементи відтворення робочої сили: -дошкільне виховання та навчання середньо спеціальної, вищої та наукової освіти; -кваліфікація та перекваліфікація робочої сили, субсидування початкової підготовки; -заробітня плата; -пенсійне забезпечення; -допомога по безробіттю та соціальна допомога -фінансування, відновленн та зміцнення здоров*я, культурний розвиток.
72.Безробітні – це працездатні люди працездатного віку, які з певних причин не мають роботи, не отримують з/п, стоять на обліку в державній службі зайнятості, отримують соціальну допомогу по безробіттю, дійсно шукають роботу, та здатні за неї братися.
73.Форми безробіття: 1.Природні: а)добровільне – коли окрема група людей не бажають працювати за певного рівня з/п;(графік); б)фрекційне – характеризується переміщенням робочою силою між регіонами та галузями виробництва; в)структурне виробництво – це не відповідність попиту та пропозиції на робочу силу. 2.Циклічні – це безробіття яке викликане економічним спадом та пов*язане з певним етапом економічного циклу.
74.Заробітня плата – це винагорода за працю або вартість такого товару як робоча сила. З/п повинна забезпечувати: 1.задоволення основних потреб людини; 2.витрати на виробництво робочої сили; 3.навчання та перекваліфікація 4.забезпечення дітей та їхнє навчання. Форми: -відрядна або поштучна – виплачується за к-сть виробленої продукції за певний проміжок часу(призводить до зростання інтенсивності праці) -почасова(погодинна, поденна, потижнева, щомісячна) – історична, найперша форма з/п яка нараховується від залежності відпрацьованого часу(почасова). При її нарахуванні нараховується погодинна ставка Зг=Зп/Г
75.Капітал – це певна економічна категорія, що характеризує к-сть авансованих товарів у виробництво, що використовується для подальшого продукування інших товарів.
76.Державний бюджет є планом утворення і використанням фінансових фондів держави. Він щорічно розробляється виконавчим органом(кабінет міністрів) і приймається законодавчим органом (Верховна рада). Держ бюджет складається з трьох частин: 1.зведений 2.державний 3.місцевий Державний бюджет є центральним фондом грошових ресурсів: а)дохідна частина – будь-яка частина бюджету поділяються на: -дохідна(податкові надходження, кошти від приватизації)цільові фонди, інші надходження; -видаткова частина(соціальний захист і соціальне забезпечення, освіта, перекваліфікація, фундаментальні дослідження, охорона здоров*я, с/г, будівництво,інші витрати).
77.Податки – це економічні відносини між державою та фізичними і юридичними особами з приводу примусового стягнення частини новоствореної вартості, яка використовується для формування державних та регіональних фондів…… Види податків: І.Прямі: 1.податок на прибуток підприємств 2.прибутковий податок з громадян 3.податок на землю 4.податок на нерухоме майно 5.податки на девіденти ІІ.Непрямі – вклюачається до продажної ціни товарів на послуги: 1.це акцизний збір на окремі високорентабельні товари; 2.ПДВ – податок на додану вартість – це різниця між грошовою виручкою від реалізації і сумою витрат на матеріали та послуги(не більше ніж 20%) 3.Митний збір – це непрямий податок на імпортні, експортні та транзитні товари. Функції податків: -фіскальна -регулююча -контролююча
78.Уряд може використовувати для покриття дефіциту держбюджету іноземні кредити що зумовлює появу і зростання зовнішнього боргу. перевищення видатків над доходами характеризує бюджетний дефіцит. для подолання державного дефіциту: 1.встановлювати щорічно обґрунтовану обов*язково для виконання контрольну цифру, відновлення фінансової рівноваги(1.5%-2%) 2.подолання нестабільності економіки 3.встановлення обґрунтованого ціноутворення 4.подолання спаду виробництва 5.зменшення соц..витрат 6.зменшення зростання грошової маси 7.подолання інфляції
79. Структура доходів сімейного бюджету залежить від характеру суспільних відносин у країні та рівня розвитку продуктивних сил. Для ринкової економіки специфічним є те, що в доходах сім’ї підвищується роль доходів від власності та індивідуальної трудової діяльності. Сукупний сімейний дохід не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто вартості (грошової оцінки) набору товарів і послуг, розрахований на основі наукових нормативів споживання і забезпеченості населення першочерговими життєвими засобами.
80.Світове господарство – це сукупність національних господарств які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов*зані між собою системою міжнародних економічних відносин(поч. формування ХІ-ХVІІІ ст., остаточно склалося ХІХ-ХХст) етапи розвитку світового господарства: 1.виникнення міжнародних монополій(поділення світових ринків, сфер, прикладання капіталу) 2.територіальний поділ світу(виникнення колоніальних імперій) 3.виникнення соціалістичної системи(розкол єдиного світу) 4.останні 30 років ХХ ст.(прагнення до мирного співіснування поширення інтернаціоналізації виробництва, вирішення глобальних проблем) 5.сучасний етап(глобалізація процесів, вплив США, Німеччини та Японії на світову економіку – половина національного доходу у всіх країнах). 81 .Міжнародний поділ праці – це процес відособлення різних видів трудової діяльності на міжнародному рівні, які взаємопов’язані та взаємодоповнюють один одного. До промислового перевороту ( 18-19ст.) міжнародний поділ праці відбувався з урахуванням кліматичних та природніх особливостей територій. На сучасному етапі враховують такі чинники, як капітал, вартість робочої сили, підприємницькі здібності та ін.
