3. Основні напрями науково-технічного прогресу

Для кращої організації і управління науково-технічним прогресом необхідне виділення, чітка класифікація його напрямів.

Найбільш простою і вживаною є класифікація НТП в розрізі складових частин техніки: знарядь праці, предметів праці, технології.

Класифікація напрямів НТП за галузевою ознакою, за якою виділяються окремі напрями НТП в розрізі окремих галузей народного господарства, галузевих комплексів в їх складі (НТП в паливно-енергетичному, металургійному, машинобудівному комплексах), в розрізі окремих галузей (НТП в електроенергетиці, в нафтохімічній, текстильній, харчосмаковій та інших галузях) і підгалузей промисловості, інших галузей народного господарства (будівництва, транспорту, сільського, житлово-комунального господарства тощо).

Сучасний етап НТП все більше пов'язується з такими її пріоритетними напрямками як: автоматизація, механізація, комп’ютеризація виробництва, збереження електроенергії, хімізація виробництва. Це відноситься до класифікації напрямів НТП за функціональною ознакою.

Механізація виробництва

Це широке впровадження взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих систем машин, апаратів, приладів, обладнання на всіх учаcтках виробництва, операціях і видах робіт. Вона сприяє інтенсифікації виробництва, зростанню продуктивності праці, скороченню частки праці у виробництві, полегшенню і поліпшенню умов праці, зниженню трудомісткості продукції.

Під терміном механізація розуміється головним чином витіснення ручної праці і заміна його машинним.

Автоматизація виробництва - застосування технічних засобів з метою повної або часткової заміни участі людини в процесах отримання, перетворення, передачі і використання енергії, матеріалів і інформації. Розрізнюють автоматизацію часткову, що охоплює окремі операції і процеси, і комплексну, автоматизуючу весь цикл робіт. У тому випадку, коли автоматизований процес реалізовується без безпосередньої участі людини, кажуть про повну автоматизацію цього процесу.

Комплексна механізація і автоматизація виробництва сприяє скороченню числа зайнятих робітників, економнішому використанню сировини, матеріалів, енергії. Тому вона веде і до зростання продуктивності праці, і до зниження собівартості. Комплексна механізація і автоматизація сприяють поліпшенню умов праці персоналу, її полегшенню. Вони ведуть до усунення ручної праці, що особливо важливо щодо робіт з важкими і шкідливими умовами праці.

Ядром і основою самої ж автоматизації виступає комп'ютерна техніка.

Комп’ютеризація виробництва

Обчислювальна техніка все більш широко використовується не тільки для автоматизації виробництва, але і в самих різних його сферах. Подібне залучення обчислювальної і мікроелектронної техніки в діяльності різних виробничих систем називається комп'ютеризацією виробництва.

На базі ЕОМ і мікропроцесорів створюються технологічні комплекси, машини і обладнання, вимірювальні, регулюючі і інформаційні системи, ведуться проектно-конструкторські роботи і наукові дослідження, здійснюється інформаційне обслуговування, навчання і багато іншого, що забезпечує підвищення суспільної і індивідуальної продуктивності праці, створення умов для всебічного і гармонійного розвитку особистості.

Водночас дедалі більшу роль у житті суспільства відіграє інформатика. Тому сучасний етап науково-технічного прогресу можна назвати комп'ютерно-інформаційним.

Для нормального розвитку і функціонування складного народно- господарського механізму необхідні постійний обмін інформацією між його ланками, сучасна обробка великого обсягу даних на різних рівнях управління, що також неможливо без використання ЕОМ. Тому від рівня комп'ютеризації значною мірою залежить розвиток економіки.

Електрифікація та енергозберігаючі технології

Електрифікація промисловості являє собою процес широкого впровадження електроенергії як джерела живлення виробничого силового апарату в технологічні процеси, засобу управління і контролю ходу виробництва.

Електрична енергія відрізняється важливими перевагами в порівнянні з іншими видами енергії (механічної, парової, теплової). Вона більш економічна, більш гігієнічна, більш зручна в застосуванні. Її, на відміну від інших видів енергії, можна передавати на відстані, можна (хоча в невеликих поки кількостях) накопичувати. Вона утворюється на основі інших видів енергії і може бути перетворена на ці види енергії (рухову, теплову). Електроенергія може бути застосовна там, де інші види енергії непридатні.

Продукція існуючих і виникаючих сучасних галузей промисловості (виробництво холодильників, телевізорів, радіоприймачів, комп'ютерів і т.п.) може функціонувати тільки на основі електричної енергії.

У промисловості електроенергія застосовується для: приведення в рух машин і механізмів (силові процеси); здійснення електрохімічних і електротермічних процесів (технологічні процеси); освітлення, вентиляція, побутові потреби і потреби управління (ЕОМ).

Використання електроенергії для освітлення, вентиляції, для побутових потреб і в управлінні дозволяє набагато поліпшити умови праці робітників, більш раціонально організувати управління, збільшувати продуктивність управлінської праці.

На основі електрифікації виробництва здійснюється комплексна механізація і автоматизація виробництва, впровадження прогресивної технології. Електрифікація забезпечує в промисловості заміну праці машинною, розширює вплив електроенергії на предмети праці. Особливо велика ефективність застосування електричної енергії в технологічних процесах, технічні засобах автоматизації виробництва і управління, інженерних розрахунках, обробці інформації, в рахунково-обчислювальних машинах.

Ніяка людська діяльність неможлива без використання енергії. Продуктивність і, зрештою, прибуток значною мірою залежать від стабільності подачі енергії. Наявність енергії - одна з необхідних умов для рішення практично будь-якої задачі.

Хімізація виробництва - інший найважливіший напрямок науково-технічного прогресу, який передбачає вдосконалення виробництва за рахунок впровадження хімічних технологій, сировини, матеріалів, виробів з метою інтенсифікації, отриманню нових видів продукції і підвищення їх якості, підвищення ефективності і змістовності труда, полегшення його умов.

Продукти, вироблювані хімічною промисловістю, володіють також властивостями, які відсутні у природних матеріалів. Тому хімія сприяє, перш за все, розширенню сировинної бази промисловості, сприяє повнішій переробці сировини. Тому хімічна промисловість зрештою сприяє зростанню продуктивності праці і зниженню собівартості продукції.

Основні напрями НТП в хімічній промисловості: прискорення хімічних процесів і заміна періодичних процесів безперервними; підвищення параметрів технологічних процесів (температур, тиску, перенесення процесів у вакуум); ширше застосування мінеральної сировини замість продовольчої і дешевшої замість дорогої; комбінування різних хімічних виробництв, націлене на повніше використання сировини.