- •Вопрос 20
- •Класифікація штучних органів. Вимоги до конструкції апаратів штучних органів. Апарат «штучна нирка». Гемодіаліз. Основні елементи конструкції гемо діалізаторів.
- •Класифікація штучних органів. Вимоги до конструкції апаратів штучних органів. Апарат «допоміжна печінка». Апарат «штучна ендокринна підшлункова залоза».
- •Класифікація штучних органів. Вимоги до конструкції апаратів штучних органів. Апарат «допоміжна печінка». Апарат штучної вентиляції легенів
- •Вопрос 23
- •Поняття та величини акустики. Методи та одиниці вимірювання інтенсивності та гучності звуку. Аудіометрія. Фізичні основи звукових методів досліджень в клініці.
- •Загальне поняття про ультразвук. Ультразвукові методи досліджень і діагностики.
- •Вопрос 24
- •Реверберація
- •Вопрос 25
- •Вопрос 26
- •Вопрос 27 Допплерівські ультразвукові методи досліджень
- •Вопрос 28 Акустична ультразвукова мікроскопія.
- •Вопрос 29
- •Вопрос 30
- •Вопрос 31
- •Вопрос 32
- •Вопрос 33
- •Вопрос 34
- •Вопрос 35
- •Вопрос 36
Вопрос 33
Основні режими роботи ультразвукового діагностичного приладу.
Ультразвукові прилади можуть працювати в декількох режимах, зазвичай використовуються 3 основні режими роботи: М - режим (одномірна ехокардіографія, m-mode, motion time mote), В - режим (двомірна ехокардіографія, секторальне сканування, two dimensional echocardiography) і допплерівський режим (допплерехокардіографія ).
Режим В (2D). З усіх можливих способів отримання діагностичної інформації про біологічні структурах за допомогою ультразвуку найбільшого поширення має спосіб отримання двомірного зображення. При цьому застосовується періодичне випромінювання УЗ імпульсів у внутрішні структури організму і прийом сигналів, відбитих акустичними неоднородностями структур. Сукупність прийнятих сигналів, званих луна-сигналами, дозволяє побудувати акустичне зображення біологічних тканин на спеціальному індикаторі (моніторі). Таким чином, інформація виходить насамперед за рахунок відображення УЗ коливань і освіти луна-сигналів - вторинних сигналів, що поширюються в бік, зворотний напрямку випромінювання. Величина (рівень) луна-сигналів визначається властивостями, що відбивають кордонів розділу структур, що насамперед пов'язано з відмінностями акустичних характеристик структур. Крім того, на характеристики акустичного зображення впливають такі фізичні ефекти, як: ♦ переломлення - зміна напряму поширення УЗ сигналів при переході з одного середовища в іншу; ♦ розсіювання - багаторазове переотраженія УЗ сигналів на дрібних неоднорідностях; ♦ поглинання УЗ сигналів внаслідок в'язкості середовища. У загальному вигляді структурна схема отримання акустичного зображення представлена на рис. 1.Датчик (зонд) забезпечує випромінювання УЗ сигналів в певних напрямках і прийом відбитих луна-сигналів з цих же напрямів. Змінюючи напрям випромінювання-приймання, датчик здійснює сканування, тобто послідовний «перегляд» обстежуваної області. Для того щоб уникнути втрат потужності УЗ сигналів при проходженні через повітря, в якому загасання сигналів різко зростає, між поверхнею обстежуваного об'єкта (тіла пацієнта) і робочою поверхнею датчика наноситься шар спеціального гелю, що добре проводить ультразвук. Випромінювання і прийом УЗ сигналів у процесі сканування здійснюється періодично, при цьому кожен раз в обмеженій області простору, яка називається УЗ променем. На рис. 2 в укрупненому масштабі зображений промінь 1, який орієнтований відповідно до напрямком своєї осі (штріхпунктір).У режимі випромінювання кордону променя (суцільна лінія) визначають область, в якій в основному зосереджена випромінювана потужність. Звичайно, це не означає, що за межами кордону потужність відразу спадає до нуля - це фізично неможливо. Кордон є умовною і зазвичай проводиться по точках, в яких рівень потужності випромінювання зменшується в порівнянні з максимальним рівнем на даній глибині в певне число разів, наприклад в 4 рази (мінус 6 децибел, коротко -6 дБ) або в 10 разів (-10 дБ ). Максимальний рівень випромінювання на кожній глибині має місце вздовж осі променя. Все сказане відноситься до режиму випромінювання, і промінь в цьому випадку ми називаємо передавальним.
