- •2.1 Знаходження основних розмірів плавильного простору
- •2.2 Тепловий баланс
- •2.2.1 Прихід теплоти
- •2.2.2 Витрати теплоти
- •2.2.2.1Тепловий вміст металу і шлаку.
- •2.3 Технiко-экономiчнi показники роботи печi
- •3.Електричний розрахунок печі
- •4.2 Тепловий баланс
- •4. Приклад розахунку
- •4.1 Основнi розмiри плавильного простору
- •Задаємось середніми температурами (табл.5).
- •Втрати крізь склепіння
- •4.3 Електричний розрахунок печі
4. Приклад розахунку
Розрахувати дугову сталеплавильну пiч з кислою футерівкою номінальною мiсткостi 6 т, яка виплавляє звичайну вуглецеву сталь.
4.1 Основнi розмiри плавильного простору
Об’єм сталi в ваннi (1)
V = 0,145 · 6 = 0,87 м3
Повний об’єм ванни до порогу робочого вiкна (2)
V = 0,87 + 0,05 · 6 + 0,1 · 0,87 = 1,05 м3
3,0
Повна висота ванни Н до рiвня порогу робочогу вiкна (3):
Н = 0,38 · 60,25 = 0,595 м ~ 0,6 м ,
з них висота конiчної частини Н1 = 0,48 м i сферичної Н2 = 0,12 м, ΔН= 0,09 м.
deл
D2
dpe
Рис.3. Знаходження дiаметру розпаду електродiв
Діаметр ванни на рівні порогу робочого вікна (4):
d1
= 0,89 * 0,6 +
=2,075 м
Діаметр плавильного простору на рівні відкосів (5):
Д1 = 2,075 + 2 * 0,09 = 2,255 м
Висота плавильного простору (5):
К = 0,45 * 2,255 = 1,045 м
Верхній діаметр плавильного простору (6);
Д2 = 2,255 + 2 * 0,08(1,045-0,09) = 2,407 м
Стріла склепіння:
К = 0,1 * 2,407 = 0,24 м
Робоче вікно (7):
М = 0,33*2,255 = 0,77 м
N = 0,7*0,77 = 0.54 м
ΔN = 0,13 * 0,77 = 0,1 м
Товщина череня (8):
Е
= 0,4 *
= 0,5 м
Виконання череня:
діатомова засипка - 0,02 м
шамот легковагий 2x65 мм - 0,13 м
динасова цегла 2x113 мм - 0,226 м
набивка - 0,124 м
Всього - 0,5 м
Виконання стін:
азбест - 0,01 м
шамот легковагий 2x65 мм - 0,13 м
динасова цегла 65 мм + 230 мм - 0,295 м
Всього - 0,435 м
Склепіння з динасової цегли - L = 0,23 м
Діаметр кожуха печі Дк (9):
Дк = 2,255 + 2 /0,295 + 0,14/ = 3,125 м
Зовнішній діаметр кожуха на рівні п’ят склепіння Дк.з. (10):
Дк.з. = 3,125 + 2*0,018 = 3,161 м
4.2 Тепловий баланс
Допустимо, що для плавки вуглецевої сталі в печі з кислою футерівкою, яка загружається зверху, слідуючу тривалість операцій, год. – хв.:
очистка та заправка печі - 0-10
завалка - 0-05
розплавлення - 1-20
окисний період - 0-20
відновний період - 0-30
випуск - 0-06
Всього
Прихід теплоти
Електроенергія, яка забирається з мережі:
Qee = W, кВт * г
Теплота окислення електродів (11).
Витрата графітованих електродів при кислому процесі дорівнює 4-6 кг/т. Приймаємо для розрахунку 5 кг/т рідкої сталі.
Qee = 0,6*33500*5*6 = 603000 кДж = 167,6 кВт*г
Теплота екзотермічних реакцій Qєкз для звичайної плавки в печі з кислою футерівкою приймають 2 % від загальної кількості приходу теплоти:
Qприх = W + 167,6 + 0,02 (W + 167,6), кВт*г
Витрати теплоти
Тепловий вміст металу Qмет (13):
Qмет = 6000*[0,703/1500-10/+272,1+0,816/1620-1500/] =
= 8504940 * 2,78*10-4 = 2364,4 кВт*г
Тепловий вміст шлаку Qшл , приймаючи кратність шлаку 0,05:
Qшл = 1,09/1650-10/ + 209,4*6000*0,05 = 599100 кДж =
= 599100*2,78*10-4 = 166,5 кВт.г
Теплота ендотермічних реакцій Qенд . Головним ендотермічним процесом в дугових печах є окислення вуглецю рудою. На І кг вуглецю, який окислився, затрачують 6814,7 кДж теплоти.
При окисленні 0,2 % вуглецю потрібно:
6614,7*0,002*6000 = 81776,4 кДж
На інші ендотермічні реакції при кислому процесі втрати теплоти складають приблизно половину цієї величини. Всього на ендотермічні реакції:
Qенд = 1,5 * 81776,4 = 122664,6 кДж = 34,1 кВт*г
Втрати теплоти крізь кладку Qкл (14).
Теплопровідність вогнетривких матеріалів розраховують по рівнянням, які наведені в табл. Д1.
Втрата крізь бокові стінки.
Задаємося середніми температурами шарів і визначаємо для них коефіцієнти теплопровідності. Всі дані для розрахунку теплових опорів зводимо в таблицю 3.
Тепловий опір стінки (15):
Rт
=
+
+0,043769+0,005825=0,0615 к/Вт
По
(16) Qmax
=
=20975,7
Вт
Максимальний питомий потік (17):
qmax
=
=2189,5
Вт/м2
Таблиця 2. Розміри футерівки печі
Частина футерівки печі
|
Найменування шару
|
Товщина шару, S, м
|
Площа, м2 |
Примітка |
|||
внутріш- ня Fвн |
зов-нішня Fзов |
Роз-рахун- кова Fр |
|||||
Стіни |
Динас
шамот легко-вагий ШЛБ-0,4 азбест |
0,2950,75--0,22 0,13
0,01 |
7,78
9,18
9,56 |
9,13
9,58
- |
8,43
9,34
9,58 |
F= Fp= |
|
черінь |
динас (кладка + набивка) шамот легко-вагий ЕШ-1,0 кришка діато-мова КД-500 |
0,35
0,13
0,02 |
4,87
8,89
10,75 |
8,89
10,76
- |
6,57
9,78
107 |
Fк= F=2rh
Fp= |
|
склепіння
|
Динас |
0,230,75- -0,17 |
5,74 |
- |
5,74 |
Горизонтальна проекція склепіння |
|
Таблиця 3. дані для розрахунку теплового опору стінки
Шар стінки
|
S, м
|
Fp, м2
|
tcp, oC
|
, Вт/(мK) |
|
Розрахункова формула |
Одержані значення |
||||
динас
шамот легковагий ШЛБ-0,4
азбест БТ |
0,22
0,13
0,01 |
8,43
9,34
9,59 |
1200
600
200 |
1,4+0,66 10-3tcp
0,15+0,28 10-3tcp
0,128+0,255 10-3tcp
|
2,19
0,318
0,179 |
Відповідно рис. 2, точка перетину дає температуру зовнішньої поверхні 135 °С.
Повний потік крізь стінку становить:
Q
=
=18943,1
Вт
За плавку при її тривалості 2,5 год. втрати крізь стінку становлять:
Qст = 18943,1*2,5=47357 Вт*г = 47,36 кВт*г
Перевіряємо правильність прийнятих значень теплопровідності (18):
Δt1 = 18943,1*0,011906 = 225
Δt2 = 18943,1*0,043769 = 829
Δt3 = 18943,1*0,005825 = 110
Звідси визначаємо середини температури шарів футерівки (19):
Розходження з попередньо прийнятими значеннями становить:
Δ
=0,46%
Δ
=5,1%
Δ
=1,67%
Так, як розходження менше 10%, перерахунку теплового потоку не проводимо.
Таблиця 4. Уточнені значення теплопровідності
Наймену-вання шару |
t, 0С |
Температура пару, °С |
Теплопровідність |
|||
макси-мальна |
мінімальна |
середня |
уточнене значення |
попередньо прийняте значення |
||
Динас |
225 |
1300 |
1075 |
1187,5 |
2,18 |
2,19 |
Легковагий шамот |
329 |
1075
|
246 |
660,5
|
0,335
|
0,318 |
Азбест |
|
246 |
135 |
190,5 |
0,176 |
0,179 |
Втрати крізь черінь
